Постанова № 31622427, 31.05.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2013 року Справа № 19967/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Кузьмича С.М., Матковської З.М.,

при секретарі судового засідання: Нефедовій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.01.2010 року у справі № 2а-2123/09/0970 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

31.07.2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» звернулося в суд з адміністративним позовом до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0002392301/0 від 17.07.2009 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 1605411грн., з яких за основним платежем 488773 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1116638 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконним, суперечить вимогам чинного податкового законодавства та ґрунтується на надуманих висновках акту щодо дійсних обставин справи. Зокрема позивач вважав помилковим висновок контролюючого органу про завищення ВАТ «Карпатнафтохім» в ІV кварталі 2007 року, І кварталі та І півріччі 2008 року валового доходу внаслідок не включення балансової вартості каталізаторів на складах ( місцях зберігання) до розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів та, відповідно, не відображення у декларації з податку на прибуток. При цьому позивач покликався на податкове роз'яснення ДПА України № 3238/6/31-0015 від 04.04.2007 року, в якому зазначено, що вартість каталізаторів, піноутворювачів, керамічних кульок в подальшому обліку не бере участі в розрахунку балансової вартості запасів на складах. Також позивач не погодився з висновком податкового органу щодо завищення суми амортизації основних фондів внаслідок неправомірного застосування ставок амортизації основних засобів, які були введені в експлуатацію до 01.01.2004 року. Вважав, що Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», чинний на момент здійснення спірних відносин, не містить визначення поняття «нові основні фонди», а відповідно до норм чинного законодавства такими є будь-які основні фонди, витрати на придбання яких, як у позивача, були понесені вже після 01.01.2004 року і до таких застосовуються підвищенні ставки амортизації.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.01.2010 року відмовлено ВАТ «Карпатнафтохім» в задоволенні позову про визнання нечинним оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ВАТ «Карпатнафтохім» її оскаржило подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в яких покликаючись на порушення судом першої інстанції при розгляді даної справи норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду від 25.01.2010 року та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Апелянт в обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що висновок суду першої інстанції про нібито порушення ВАТ «Карпатнафтохім» вимог п.п. 8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» стосовно завищення підприємством сум амортизаційних відрахувань є безпідставним та таким, що не ґрунтується на нормах законодавства, оскільки після 01.01.2004 року для нарахування амортизації платник податку на прибуток зобов'язаний вести окремий податковий облік основних фондів, витрати на придбання яких понесенні ним до 01.01.2004 року та після 01.01.2004 року. Іншого поділу з метою нарахування амортизації після 01.01.2004 року чинне законодавство не передбачає. Зазначає, що відповідно до абзацу другого п.п. 8.4.11 п.8.4 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», для цілей цього пункту, до придбання основних фондів та нематеріальних активів прирівнюються операції з включення таких основних фондів та нематеріальних активів до складу статутного фонду, із подальшим включенням основних фондів до відповідних груп. При цьому платник податку, до статутного фонду якого внесено основні засоби, має збільшити балансову вартість таких основних фондів відповідно до п.п. 8.4.1 п.8.4 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Таким чином апелянт вважає, що платник податку - отримувач основних фондів має право на амортизацію таких основних фондів за вартістю, за якою їх було внесено до його статутного фонду. Крім цього апелянт вважає, що судом першої інстанції не взято до уваги ту обставину, що Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено порядок податкової амортизації витрат на придбання та виготовлення основних фондів залежно від року, в якому такі витрати понесені.

В судовому засіданні представник апелянта Чех М.В. надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову ВАТ «Карпатнафтохім».

Відповідач - Калуська ОДПІ будучи повідомленою про час та місце розгляду справи, в порядку передбаченому ст.ст. 35, 38 КАС України, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, заперечення на апеляційну скаргу не подала, що відповідно до ч.4 ст.196 КАС України не перешкоджає розгляду справи без її участі.

Заслухавши суддю-доповідача та представника апелянта, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи посадовими особами Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в період з 18.05.2009 по 30.06.2009 року проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.12.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.12.2008 року та повідомлення уповноваженого банку про порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД в першому кварталі 2009 року.

За результатами перевірки податковим органом складено акт перевірки № 1273/23-01/33129683 від 07.07.2009 року, в якому зазначено про виявлені порушення позивачем вимог п.п.5.3.2 п.5.3, п.5.9 ст.5, п.п.8.1.1, п.п.8.1.2 п.8.1, п.п.8.2.1 п.8.2, п.п.8.4.1 п.8.4, п.п. 8.6.1 п.8.6, п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

На підставі вказаного акту перевірки Калуською об'єднаною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002392301/0 від 17.07.2009 року, яким ТзОВ «Карпатнафтохім» визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1 605 411 грн., в тому числі 488 773 грн. за основним платежем та 1 116 638 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції приймаючи постанову про відмову в задоволенні позовних вимог ВАТ «Карпатнафтохім» виходив з того, що чинним законодавством України диференціюються норми амортизації в залежності від часу понесення витрат платником податку на придбання основних фондів першої-третьої груп до 01.01.2004 року та після 01.01.2004 року. Зокрема суд першої інстанції зазначив, що Законом України «Про внесення змін до Закону України» № 1957- IV, від 01.07.2004 року встановлено, що норми амортизаційних відрахувань зазначені у статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» для основних фондів першої-третьої групи, щодо витрат, понесених (нарахованих) платником податку після 01.01.2004 року у зв'язку з придбанням, спорудженням та поліпшенням нових основних фондів. При цьому суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з того, що основні фонди ВАТ «Карпатнафтохім» передані йому ЗАТ «Лукор», як внесок до статутного фонду, не є новими, оскільки були введені в експлуатацію та використовувались ще ЗАТ «Лукор» у власній виробничій діяльності, а тому одержані позивачем основні фонди 1, 2, 3 груп мали ступінь зносу. Відтак суд першої інстанції прийшов до висновку, що ТзОВ «Карпатнафтохім» в перевіреному періоді завищено амортизаційні відрахування, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств, а відтак оскаржуване податкове повідомлення - рішення відповідачем прийнято правомірно.

Проте з таким висновком суду першої інстанції не можна погодитись враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи підставою для визначення податкового зобов'язання позивачу з податку на прибуток з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій слугував висновок податкового органу про зафіксовані порушення податкового законодавства в акті виїзної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства період з 01.10.2007р. по 31.12.2008р. за № 1273/23-01/33129683 від 07.07.2009р.. Зокрема податковим органом встановлено :

- списання вартості каталізаторів, механічних сит, керамічних кульок та піноутворювачів на випуск готової продукції у відповідності до норми витрат на одиницю продукції згідно накладних на внутрішнє переміщення матеріальних ресурсів, технологічних звітів по витратах сировини і основних матеріалів на випуск готової продукції, фактичних калькуляцій (етилену, бензолу, поліетилену, вінілхлориду), відомостей витрат майбутніх періодів та даних журналу № 5 і Головної книги на загальну суму 965 217 грн.;

- не включення балансової вартості вищевказаних каталізаторів, молекулярних сит, керамічних кульок, піноутворювачів на складах (місцях зберігання) до розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів (таблиця 1 Додатку К1/1 Декларацій з податку на прибуток за ІV квартал 2007 року, І квартал 2008 року, півріччя 2008 року, 3 квартали 2008 року і 2008 рік та відповідно не відображення її у Деклараціях з податку на прибуток в зазначених періодах в порушення пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції Закону від 28.12.1994р. № 334/94-ВР із змінами і доповненнями, в результаті чого завищено скоригований валовий дохід за ІV квартал 2007 року на 514 721 грн., І квартал 2008 року - 248 059 грн., півріччя 2008 року, 3 квартали 2008 року та 2008 рік - 450 496 грн.;

- підприємством в порушення вимог підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» застосовано норму амортизації для відповідної групи основних фондів у розмірі, встановленому для витрат, понесених платником податку у зв'язку з придбанням основних фондів після 01 січня 2004 року, тоді як основні фонди, внесенні до його статутного фонду, були не новими та введеними в експлуатацію до 01 січня 2004 року.

Абзацами 1,2 пункту 1 розділу ІІ «Перехідні положення» Закону України від 01.07.2004 року № 1957 «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що норми амортизаційних відрахувань, зазначені у статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» для основних фондів груп 1, 2 і 3, застосовуються щодо витрат, понесених (нарахованих) платником податку після 01 січня 2004 року у зв'язку з придбанням або спорудженням нових основних фондів груп 1, 2, 3, а також витрат на поліпшення таких нових основних фондів. Амортизація витрат, понесених (нарахованих) платником податку у зв'язку з придбанням, спорудженням та поліпшенням основних фондів груп 1, 2, 3 до 01 січня 2004 року, здійснюється за нормами амортизації, що діяли до 01 січня 2004 року. При цьому для цілей податкового обліку платники податку зобов'язані вести окремий облік витрат, понесених у зв'язку з придбанням, спорудженням та/або поліпшенням основних фондів, що здійснюється після 01 січня 2004 року.

Разом з тим зазначений Закон не передбачає подальшого поділу чи розмежування таких витрат залежно від того, чи були такі основні фонди новими.

Таким чином, керуючись в сукупності нормами абзаців 1,2 пункту 1 розділу ІІ «Перехідні положення» Закону України від 01.07.2004 року № 1957 «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платник податку на прибуток після 01 січня 2004 року для нарахування амортизації веде окремий податковий облік основних фондів, витрати на придбання яких здійснено до 01 січня 2004 року та після 01 січня 2004 року. Будь-якого іншого поділу з метою нарахування амортизації після 01 січня 2004 року законодавство України не передбачає.

Вказане розуміння норм Закону підтверджується також наказом ДПА України від 11 грудня 2006 року № 766 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при адмініструванні податку на прибуток».

З аналізу матеріалів справи колегія суддів апеляційного суду вбачає, що витрати на придбання основних фондів, що виразилось у внесенні основних фондів до статутного капіталу ТзОВ «Карпатнафтохім» в обмін на емітовані ним корпоративні права були понесені позивачем 28 лютого 2005 року (акт прийому-передачі 28.02.2005 року ЗАТ «Лукор»), тобто після 01 січня 2004 року, то позивач правомірно застосував норму амортизації витрат, понесених (нарахованих) платником податку у зв'язку з придбанням, спорудженням та поліпшенням основних фондів груп 1, 2 і 3 після 01 січня 2004 року, а саме група 1- 2%; група 2- 10%; група 3-6%.

Згідно абзацу 1 пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі-запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

З абзацу 2 підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) вбачається, що витрати на придбання будь-яких матеріальних цінностей, вартість яких не перевищує 1000 гривень, що призначенні для використання у господарській діяльності платника податку, включаються до складу валових витрат платника податку в загальному порядку та враховуються для цілей застосування пункту 5.9 статті 5 цього Закону.

Крім цього в наявному в матеріалах справи листі ДПА України від 04.04.2007 року за вих. № 3238/6/31-0015 «Щодо надання роз'яснень» вказано, що товарно-матеріальні цінності (каталізатори, молекулярні сита, піноутворювачі, керамічні шарики), які не є окремо визначеними предметами (перебувають у вигляді сумішей, технологічних рідин тощо) і вартість одиниці обліку яких не перевищує 1000,00 грн., підлягають обліку для цілей пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під час перебування на складі, а в бухгалтерському та податковому обліку як малоцінні необоротні матеріальні активи.

Враховуючи те, що для цілей бухгалтерського обліку малоцінні необоротні матеріальні активи віднесено до основних засобів (підпункт 5.2.2) в розрізі класифікації, наведеної у пункті 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», позивач правомірно не включав балансову вартість вказаних товарно-матеріальних цінностей (каталізатори, молекулярні сита, піноутворювачі, керамічні шарики) до розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів (таблиця 1 Додатку К1/1 Декларацій з податку на прибуток за ІV квартал 2007 року, І квартал 2008 року, півріччя 2008 року, 3 квартали 2008 року і 2008 рік).

Виходячи з наведених вище обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає безпідставними висновки податкового органу про порушення позивачем вимог п.п.5.3.2 п.5.3, п.5.9 ст.5, п.п.8.1.1, п.п.8.1.2 п.8.1, п.п.8.2.1 п.8.2, п.п.8.4.1 п.8.4, п.п. 8.6.1 п.8.6, п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пункту 1 розділу ІІ «Перехідні положення» Закону України від 01.07.2004 року № 1957.

Відповідно до ст.202 КАС України (в редакції, діючій на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції) підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

З врахуванням наведеного колегія суддів апеляційного суду приходить до переконання про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Калуської ОДПІ № 0002392301/0 від 17.07.2009 року. Крім цього підлягає стягненню з Державного бюджету України в користь ТзОВ «Карпатнафтохім» сплачений судовий збір в розмірі 05 грн. 10 коп..

Керуючись статтями 160 ч. 3, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» задовольнити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.01.2010 року у справі № 2а-2123/09/0970 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Калуської ОДПІ № 0002392301/0 від 17.07.2009 року.

Стягнути Державного бюджету України в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» сплачений судовий збір в розмірі 05 грн. 10 коп..

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складений 01.06.2013 року.

Головуючий суддя І.І. Запотічний

Судді С.М.Кузьмич

З.М.Матковська