Постанова № 31622424, 29.05.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2013 року Справа № 47490/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Дяковича В. П.,

суддів - Хобор Р. Б., Рибачука А. І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Головавтоінспекції на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головавтоінспекції в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2011 року у справі № 2а-1079/11/0910 за позовом Головавтоінспекції на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головавтоінспекції в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій,-

В С Т А Н О В И В:

29 березня 2011 року територіальне управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області звернулося з адміністративним позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1020 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що працівниками територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області 17.09.2010р. та 30.09.2010р. складено акти за №195024 та №195094 про проведення перевірок додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, під час яких виявлено відсутність у водія ОСОБА_1 ліцензійної картки. Начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області щодо ОСОБА_1 29.09.2010 року та 12.10.2010року винесені постанови про застосування фінансових санкцій на загальну суму 1020 грн. за порушення, передбачені абз.4 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2011 року адміністративний позов задоволено частково. Постановлено стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 в дохід державного бюджету фінансові санкції згідно постанови №106453 від 29.09.2010р. в розмірі 510грн.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив позивач, вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просить постанову скасувати, і прийняти нову, якою позовні вимоги Головавтоінспекції на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головавтоінспекції в Івано-Франківській області задоволити повністю. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що рейдові перевірки, на основі яких винесені постанови про застосування фінансових санкцій, прив'язані до ділянок дороги, а не до конкретного суб'єкта господарювання.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 та ч. 4 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову, якщо судом першої інстанції винесена постанова з порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Судом першої інстанції встановлено, що 17 вересня 2010р. та 30 вересня 2010 р. працівниками територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області проводилися рейдові перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт та було виявлено порушення вимог даного законодавства ОСОБА_1 під час експлуатації легкового автомобіля, облаштованого як таксі, а саме: виявлено відсутність у водія дійсної ліцензійної картки. В день складання актів відповідач з актами перевірки ознайомився, про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт повідомлений, акти підписав та пояснив, що ліцензійна картка є в наявності, термін її дії до 16.12.2013року, вказавши при цьому номер ліцензії, а не номер ліцензійної картки.

Згідно даних ЄДРПОУ від 18.03.2011р. відповідач на момент перевірки зареєстрований як фізична особа-підприємець. Вказане свідчить, що порушення законодавства про автомобільний транспорт були вчинені відповідачем в період перебування в статусі підприємця.

В матеріалах справи наявна довідка територіального управління Головавторансінспекції в Івано-Франківській області, згідно з якою відповідач 17.12.2008 року виготовив ліцензію на право провадження господарської діяльності щодо надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом НОМЕР_1. Також ним виготовлено ліцензійну картку НОМЕР_2 на транспортний засіб Опель Кадет д.н.НОМЕР_3 на підставі тимчасового реєстраційного талона НОМЕР_4, дійсного до 04.04.2009 року. Нова ж ліцензійна картка по закінченню дії реєстраційного талону відповідачем не вироблялась. За таких умов застосування до відповідача фінансових санкцій було зумовлене тим, що ОСОБА_1 на момент проведення перевірки мав недійсну ліцензійну картку.

Згідно ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" N 2344-III від 05.04.2001р. встановлено, що урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює державний контроль за недопущенням надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільними перевізниками, які не одержали відповідної ліцензії та ліцензійних карток на транспортні засоби, що при цьому використовуються, який здійснюється на автостанціях, автобусних зупинках, у місцях посадки та висадки пасажирів, на стоянках таксі, у місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів.

Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Ст.1 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами, а автомобільний самозайнятий перевізник - це фізична особа - суб'єкт господарювання, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів на таксі без застосування праці найманих працівників.

Автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Зокрема, в ст. 39 цього Закону зазначено, що такими документами для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі, є: для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України; для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.

Зокрема згідно п.1.3 Положення про ліцензійну картку, що додається до ліцензії на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України N 514 від 22.07.2010р., ліцензійна картка - це документ, який додається до ліцензії на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Ліцензійні картки додаються до ліцензії на кожен автомобільний транспортний засіб (далі - автотранспортний засіб). Ліцензійна картка повинна бути в автотранспортному засобі під час його використання для надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів (п.1.9 Положення).

Статтею 60 Закону України N 2344-III від 05.04.2001р. передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки до автомобільних перевізників застосовуються санкції - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 грн). Від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.

Судом першої інстанції вірно застосовано п.28 постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 "Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті", згідно з яким фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій.

Судом також правильно роз'яснено п.3.3 Положення про ліцензійну картку, що додається до ліцензії на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №514 від 22.07.2010 року, згідно з яким, ліцензійні картки є недійсними, зокрема, у разі змін у реєстраційних документах власних автотранспортних засобів або в інших засвідчених в установленому порядку документах, що підтверджують право користування чи розпорядження таким автотранспортним засобом, що використовується на інших законних підставах. У разі зміни даних у реєстраційних документах власних автотранспортних засобів або інших засвідчених в установленому порядку документах, що підтверджують право користування чи розпорядження автотранспортним засобом, що використовується на інших законних підставах, згідно п. 3.6. Положення оформлюються нові ліцензійні картки.

Суд першої інстанції дійшов до неправильного висновку про те, що позивачем було порушено положення ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт", зокрема, що рейдові перевірки дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавчих і нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки пасажирських перевезень та безпеки дорожнього руху здійснюються не частіше одного разу на квартал.

Однак судом не взято до уваги п.4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року, №1567, згідно з яким державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.

П.12 даного Порядку передбачено, що рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання, зокрема, вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

У п.13 вказано, що графік проведення рейдових перевірок складається територіальним управлінням Укртрансінспекції з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, та інших обставин.

Щотижневий графік складається з урахуванням проведення рейдових перевірок не частіше ніж один раз на квартал.

Судом першої інстанції також не взято до уваги п. 14 даного Порядку, в якому передбачено, що рейдова перевірка транспортних засобів проводиться на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях вантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагових комплексах, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, у пунктах пропуску через державний кордон за погодженням з начальником органу охорони державного кордону.

Тобто дана перевірка прив'язується до певного місця її проведення, а не до конкретного суб'єкта господарювання.

Згідно з матеріалами справи перевірка 17.09.2010 року проводилась в селі Ямниця, Тисменицького району. А перевірка 30.09.2010 року проводилась в м. Івано-Франківську на вул. Федьковича.

Враховуючи вищенаведене позовні вимоги Головавтоінспекції на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головавтоінспекції в Івано-Франківській області підлягають до задоволення повністю.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповністю з'ясував обставини справи, його висновки не відповідають обставинам справи, має місце порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова скасуванню.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головавтоінспекції на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головавтоінспекції в Івано-Франківській області задоволити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2011 року у справі № 2а-1079/11/0910 - скасувати та прийняти нову, якою позов Головавтоінспекції на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головавтоінспекції в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід державного бюджету на рахунок №31110106700002, УДК в м. Івано-Франківську, код платежу 21081100, МФО 836014, код одержувача 20568100) фінансові санкції згідно постанови №106453 від 29.09.2010р. в розмірі 1020 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді Р.Б. Хобор

А.І. Рибачук