Постанова № 31622382, 29.05.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2013 року Справа № 58333/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Хобор Р.Б., Рибачука А.І.,

з участю секретаря судового засідання: Дембіцької Х.М.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівській бронетанковий ремонтний завод» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2011 року у справі за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівській бронетанковий ремонтний завод» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

09.03.2011 року представник Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівській бронетанковий ремонтний завод» звернувся в суд з позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові № 0000020804/0/1545 від 01.02.2011 року.

Під час судового розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги та просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові №0000020804/0/1545 від 01.02.2011 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування за серпень 2010 року на суму 77761,46 грн. та за вересень 2010 року на суму 4869,69 грн., накладених штрафних (фінансових) санкцій за серпень 2010 року на суму 19440,36 грн. та за вересень 2010 року на суму 1217,42 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюване повідомлення рішення винесене всупереч нормам законодавства, не відповідає обставинам справи, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2011 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Представник Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівській бронетанковий ремонтний завод» постанову суду першої інстанції оскаржив, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає фактичним обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає наступне. Сума бюджетного відшкодування за вересень 2010 року була зменшена у зв'язку з начебто відсутністю податкової накладної №8 від 16.08.2010р., виписаної ТзОВ «Терем і К» на суму ПДВ 3940,0 грн. та податкової накладної №00004092 від 30.08.2010р., виписаної ТзОВ «Ф-ПРІНТ» на суму 110,67 гри. Також контролюючий орган написав, що Позивач «не надав» платіжних доручень на суму 819,02 грн. по контрагентах: ТзОВ « Дністер-М», сума ПДВ - 382,50грн. і ТзОВ «Промбуденергія», сума ПДВ - 436,52 грн. Позивачем було надано Реєстр отриманих та виданих податкових накладних за серпень і вересень 2010 року (далі - Реєстр). У Реєстрі за серпень 2010р. податкова накладна №8 від 16.08.2010р., виписана ТзОВ «Терем і К» на суму ПДВ 3940,0 грн. знаходиться під порядковим № 68; податкова накладна №00004092 від 30.08.2010р., виписана ТзОВ «Ф- ПРІНТ» на суму 110,67 грн. знаходиться під порядковим № 133. Дані Реєстри були своєчасно надіслані Позивачем на електронну скриньку ДПА України. Відповідач вказав, що відсутнє платіжне доручення по контрагенту ТзОВ «Дністер-М» на суму ПДВ - 382,50грн. Проте дана сума була включена в податковий кредит серпня 2010 року (і відповідно заявлена до бюджетного відшкодування у вересні 2010р.) на підставі фіскального чека від 19.08.2010р. на загальну суму 2295,00 грн. (ПДВ 382,50грн.). Ця сума була сплачена готівкою економістом підприємства Рибіною М.Р. у магазині-складі ТзОВ «Дністер-М» (м. Львів, вул. Рухівська, 37) під час купівлі кругів бронзових. Доказом чого слугує звіт Рибіної М.Р. про використання коштів, а також копія фіскального чека від 19.08.2010р. на суму 2295,00 грн. (ПДВ 382,50грн.). Щодо проплати по ТзОВ «Промбуденергія», то позивач надав завірене банком платіжне доручення №153 від 5.07.10р. (проведене банком 6.07.10р.) Стосовно ПП «ПАЦИФІК-2» зазначає, що сплата коштів відбулась у межах виконавчого провадження ВП №19780886, яке було відкрите на виконання рішення Господарського суду Львівської області №3/54 від 6.05.2010р. Грошові кошти були перераховані на п/р Сихівського ВДВС ЛМУЮ, а вже звідти були безпосередньо спрямовані на користь ПП «ПАЦИФІК-2». Це підтверджується платіжною вимогою №741/В-8 від 29.06.2010 року. На підтвердження цього позивачем долучено до матеріалів справи копію Постанови державного виконавця Сихівського ВДВС від 8.07.2010 року про закінчення виконавчого провадження. Щодо зменшення Податковим органом суми бюджетного відшкодування за серпень 2010 року на суму ПДВ 248,96грн. по контрагенту ЦДО МОУ ЖУРНАЛ «ВІЙСЬКО УКРАЇНИ», позивач надав платіжне доручення №156 від 5.07.2010р., яке завірене банком. Воно підтверджує факт платежу. Однак, у платіжному дорученні була допущена описка. Замість слів «з ПДВ» написано «без ПДВ». Водночас, оплата здійснювалась за послуги з розміщення реклами, факт надання яких підтверджується податковою накладною №14 від 06.07.2010 року на суму 1500 грн. (ПДВ у розмірі 248,96 гри.). Саме на підставі цієї накладної сума ПДВ 248,96 грн. була включена в податковий кредит липня 2010 року і заявлена до бюджетного відшкодування у серпні 2010р.

В судовому засіданні представники позивача надали пояснення та підтримав доводи апеляційної скарги.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Суд перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає що апеляційну скаргу слід задоволити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З матеріалів справи вбачається, що Спеціалізованою Державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Львові проведено позапланову виїзну перевірку ДП МОУ «Львівський бронетанковий ремонтний завод» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, результати якої відображені в акті від 18.01.2011 №45/23-1/07985602.

Встановлено, що позивачем порушено вимоги п.1.3, п.1.7, п.1.8 ст.1, пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.2.4 п.7.2, п.п.7.2.6, п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», зокрема завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за серпень 2010 в розмірі - 78 528,46 грн., за вересень 2010 року в розмірі 4 869,69 грн., а також завищено податковий кредит за вересень 2010 року на суму ПДВ 4 050,67 грн.

На підставі вказаного акту перевірки, Спеціалізованою Державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Львові винесено податкове повідомлення-рішення №0000020804/0/1545 від 01.02.2011 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 20849,53 грн.

Суд першої інстанції дійшов до хибного висновку, що твердження органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки, є достатньо обґрунтованими та знайшли своє підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами, а тому, у суду відсутні правові підстави вважати податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість, неправомірним.

Судом першої інстанції не було враховано наступне. Сума бюджетного відшкодування за вересень 2010 року була зменшена відповідачем у зв'язку з відсутністю податкової накладної №8 від 16.08.2010р., виписаної ТзОВ «Терем і К» на суму ПДВ 3940,0 грн. та податкової накладної №00004092 від 30.08.2010р., виписаної ТзОВ «Ф-ПРІНТ» на суму 110,67 гри.

Також контролюючий орган написав, що Позивач не надав платіжних доручень на суму 819,02 грн. по контрагентах: ТзОВ « Дністер-М», сума ПДВ - 382,50грн. і ТзОВ «Промбуденергія», сума ПДВ - 436,52 грн.

Позивачем було надано Реєстр отриманих та виданих податкових накладних за серпень і вересень 2010 року. У Реєстрі за серпень 2010р. податкова накладна №8 від 16.08.2010р., виписана ТзОВ «Терем і К» на суму ПДВ 3940,0 грн. знаходиться під порядковим № 68; податкова накладна №00004092 від 30.08.2010р., виписана ТзОВ «Ф- ПРІНТ» на суму 110,67 грн. знаходиться під порядковим № 133.

Окрім того, у разі ймовірної відсутності документів у Позивача Відповідач міг запропонувати посадовим особам підприємства надати свої пояснення з цього приводу.

Відповідач вказав, що відсутнє платіжне доручення по контрагенту ТзОВ «Дністер-М» на суму ПДВ - 382,50грн. Проте дана сума була включена в податковий кредит серпня 2010 року на підставі фіскального чека від 19.08.2010р. на загальну суму 2295,00 грн. (ПДВ 382,50грн.).

Ця сума була сплачена готівкою економістом підприємства Рибіною М.Р. у магазині-складі ТзОВ «Дністер-М» (м. Львів, вул. Рухівська, 37) під час купівлі кругів бронзових. Доказом чого слугує звіт Рибіної М.Р. про використання коштів, а також копія фіскального чека від 19.08.2010р. на суму 2295,00 грн. (ПДВ 382,50грн.).

Щодо проплати по ТзОВ «Промбуденергія», то позивач надав завірене банком платіжне доручення №153 від 5.07.10р. (проведене банком 6.07.10р.)

Щодо розрахунків з ПП «ПАЦИФІК-2» необхідно врахувати те, що сплата коштів відбулась у межах виконавчого провадження ВП №19780886, яке було відкрите на виконання рішення Господарського суду Львівської області №3/54 від 6.05.2010р.

Грошові кошти були перераховані на п/р Сихівського ВДВС ЛМУЮ, а вже звідти були безпосередньо спрямовані на користь ПП «ПАЦИФІК-2». Це підтверджується платіжною вимогою №741/В-8 від 29.06.2010 року. На підтвердження цього позивачем долучено до матеріалів справи копію Постанови державного виконавця Сихівського ВДВС від 8.07.2010 року про закінчення виконавчого провадження.

Щодо зменшення Податковим органом суми бюджетного відшкодування за серпень 2010 року на суму ПДВ 248,96грн. по контрагенту ЦДО МОУ ЖУРНАЛ «ВІЙСЬКО УКРАЇНИ», позивач на дав платіжне доручення №156 від 5.07.2010р., яке завірене банком. Воно підтверджує факт платежу. Однак, у платіжному дорученні була допущена описка. Замість слів «з ПДВ» написано «без ПДВ». Водночас, оплата здійснювалась за послуги з розміщення реклами, факт надання яких підтверджується податковою накладною №14 від 06.07.2010 року на суму 1500 грн. (ПДВ у розмірі 248,96 гри.).

Саме на підставі цієї накладної сума ПДВ 248,96 грн. була включена в податковий кредит липня 2010 року і заявлена до бюджетного відшкодування у серпні 2010р.

Відповідно до п.1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97 від 03.04.1997 року (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку на додану вартість - це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Пунктом 1.7 ст. 1 вказаного Закону передбачено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

При цьому, п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом (п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість регламентований ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Зокрема, визначено, що поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість, при цьому, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну.

Згідно п.п. 7.2.3. п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, до яких належать органи державної податкової служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дір бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, колегія суддів приходить до переконання, що позовна вимога визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові №0000020804/0/1545 від 01.02.2011 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування за серпень 2010 року на суму 77761,46 грн. та за вересень 2010 року на суму 4869,69 грн., накладених штрафних (фінансових) санкцій за серпень 2010 року на суму 19440,36 грн. та за вересень 2010 року на суму 1217,42 грн - підлягає до задоволення, оскільки позивач надав незаперечні докази того, що господарські відносини базувалися на нормах чинного законодавства. Відповідач не довів суду, що надані позивачем документи фальшиві, чи не стосуються спірних відносин з контрагентами.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівській бронетанковий ремонтний завод» - задоволити, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2011 року - скасувати та прийняти нову, якою позов задоволити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові №0000020804/0/1545 від 01.02.2011 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування за серпень 2010 року на суму 77761,46 грн. та за вересень 2010 року на суму 4869,69 грн., накладених штрафних (фінансових) санкцій за серпень 2010 року на суму 19440,36 грн. та за вересень 2010 року на суму 1217,42 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 03.06.2013 року.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді Р.Б. Хобор

А.І. Рибачук