Ухвала суду № 31620509, 13.05.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 742/140/13-ц Провадження № 22-ц/795/1123/2013 Головуючий у I інстанції - Кантур А.М. Доповідач - Шитченко Н. В.Категорія - цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді Шитченко Н.В.,

суддів: Євстафіїва О.К., Литвиненко І.В.,

при секретарі - Зіньковець О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Прилуцького міськрайонного суду від 01 лютого 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 01 лютого 2013 року в задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 2613 грн. відмовлено.

В апеляційній скарзі публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким заявлений ним позов задовольнити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом було неповно з'ясовано обставини справи, а оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції помилково дійшов до висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду, не врахувавши, що за умовами укладеного між сторонами договору про відкриття карткового рахунку зобов'язання відповідача не припинилось.

Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Стаття 308 ЦПК України визначає, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи в задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк», суд першої інстанції виходив з того, що позивач пропустив визначений положеннями цивільного законодавства 3-річний строк звернення до суду за захистом порушеного права, на чому в ході розгляду справи наполягав відповідач.

З цим висновком місцевого суду погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного.

Договір № 003-24973-260308 від 26 березня 2008 року, укладений між сторонами, про відкриття ОСОБА_1 кредитної лінії на загальну суму 30000 грн. включає в себе тарифи на обслуговування платіжних карток Visa Classic (тарифний пакет «Швидкі гроші») та анкету позичальника. Наведена анкета містить інформацію про кредитний ліміт відповідача в сумі 3000 грн., який ОСОБА_1 отримав 1 квітня 2008 року, та строк дії картки, який становить 12 місяців.

Згідно з чч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Статтями 257, 261 Цивільного кодексу України визначено, що загальний строк позовної давності становить три роки. Його перебіг починається з дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права. Відповідно до положень чч. 3, 4 ст. 267 кодексу позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідачем до ухвалення рішення було подано письмову заяву до суду про застосування позовної давності до спірних відносин, оскільки термін дії укладеного договору сплив 26 березня 2009 року.

Посилання районного суду на обчислення строку звернення до суду з часу здійснення відповідачем останнього платежу є неправильним, оскільки строк дії договору зазначений по 26 березня 2009 року, а отже термін позовної давності збіг 26 березня 2012 року. Разом з тим, це не призвело до неправильного вирішення районним судом справи, а тому не є підставою для скасування правильного по суті і справедливого рішення.

Не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги про те, що строк дії договору не являється припиненим, а отже, не сплинув строк звернення до суду, зважаючи на таке. Вказуючи на чинність правочину, апелянт посилається на п. 1.4 договору. Цей пункт вказує, що кредитування рахунку в межах кредитної лінії здійснюється протягом 364 днів. Кожна наступна кредитна лінія надається після спливу строку попередньої на умовах, погоджених сторонами у договорі, та не потребує підписання будь-яких додаткових угод. Разом з тим, банком не надано жодного доказу на підтвердження надання ним відповідачу наступних кредитних ліній після спливу строку першої, а отже і доказів щодо існування між сторнами зобов'язання на час звернення до суду.

Є безпідставним посилання апелянта на наявність в договорі положення про збільшений строк позовної давності, оскільки ст. 259 Цивільного кодексу України передбачено можливість збільшити такий строк лише за домовленістю сторін, та зазначено, що такий договір має бути укладеним у письмовій формі. Наданий позивачем договір про відкриття карткового рахунку не містить положень про збільшення строку звернення до суду за захистом порушеного права і не визначає, на який конкретно термін він збільшений. Таким чином, вказівка про існування між сторонами домовленості щодо збільшення строку позовної давності є довільним трактуванням банком положень договору.

Пунктом 1.5 укладеного між сторонами договору визначено, що кошти кредитної лінії та власні кошти Держателя використовуються для розрахунків за товари чи послуги, що придбаваються Держателем у суб'єктів господарювання, та зняття готівки, виконання Держателем своїх зобов'язань перед банком за цим договором, та вчинення інших операцій. Таким чином, наведений кредит є споживчим. Положеннями пункту 7 частини тринадцятої ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Таким чином, на думку колегії суддів, викладені судом першої інстанції висновки про необхідність відмови в задоволенні позову з підстав пропуску строків ПАТ «Дельта Банк» звернення до суду є такими, що грунтуються на нормах чинного законодавства.

Сукупність обставин справи приводить апеляційний суд до переконання, що судом першої інстанції правильно встановлені правовідносини між сторонами і їм надана вірна юридична оцінка. Оскаржуване рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених доказах, оцінка яких проведена у відповідності до положень ст.ст. 57-66 ЦПК України і доводи апеляційної скарги їх не спростовують та не містять передбачених законом підстав для скасування вірного по суті рішення.

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - відхилити, а рішення Прилуцького міськрайонного суду від 01 лютого 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: