Рішення № 31618091, 31.05.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 743/431/23-ц Провадження № 22-ц/795/1223/2013 Головуючий у I інстанції - Шляхова В. І. Доповідач - Бечко Є. М.Категорія - цивільна

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

у складі: головуючого - судді Бечка Є.М.,

суддів - Хромець Н.С., Лакізи Г.П.

при секретарях - Рудик І.І., Костюк Ю.Г.,

за участю - пр-ка позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2 та його пр-ка ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 04 квітня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги у сфері теплопостачання та відшкодування судових витрат,-

В с т а н о в и в:

У березні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Облтеплокомуненерго" звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію з ОСОБА_2 в розмірі 3315 грн. 60 коп.

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що за даними вимогами видавався судовий наказ, який було скасовано за заявою відповідача, що послугувало процесуальною передумовою для звернення до суду у позовному провадженні, адже позивач, згідно рішення виконавчого комітету Ріпкинської селищної ради № 7 від 26.01.2007 року., є надавачем послуг у сфері теплопостачання, в тому числі і відповідачу у спірний період.

Останній, усупереч вимог законодавства, не здійснював оплату спожитих послуг, через що виникла заборгованість, яка за умовами укладеного договору була реструктуризована, але станом на 01.12.2010 року, залишилося не сплаченими відповідачем 3315 грн. 60 коп., чим порушується законне право позивача на своєчасне отримання коштів в оплату наданих послуг.

Рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 04 квітня 2013 року позов Публічного акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 у рахунок погашення заборгованості за послуги в сфері теплопостачання за період з 01 серпня 2009 року по 30 вересня 2009 року (такий період в резолютивній частині вказано помилково) 3 315 грн. 60 коп. На відшкодування понесених позивачем судових витрат стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго" 229 грн. 40 коп. судового збору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 04 квітня 2013 року, як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та закрити провадження у справі.

Апелянт зазначає, що жодних боргів в період часу з 01 серпня 2009 року по 30 вересня 2009 року за послуги у сфері теплопостачання в нього не було і не могло бути, так як квартиру за адресою АДРЕСА_1, яку він придбав 14 лютого 2008 року на підставі договору купівлі-продажу, відповідно до рішення Ріпкинської селищної ради від 22 липня 2008 року, було відключено від централізованого тепло- та водопостачання. До початку опалюваного сезону 2008-2009 р. ним в зазначеній квартирі було облаштовано індивідуальне опалення та гаряче теплопостачання. Апелянт вказує на те, що рішенням Ріпкинського районного суду від 28 грудня 2009 року позивачу вже було відмовлено в стягненні з нього заборгованості в сумі 3315 грн. 60 коп. у зв'язку із спливом строків позовної давності, а тому у відповідності до ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою повинен закрити провадження у даній справі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні в частині розміру заборгованості, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що статті 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачають саме обов'язок споживача житлово-комунальних послуг укласти договір з виконавцем послуг на основі типового договору, що відповідачем зроблено не було. Та не зважаючи на те, що договір про надання послуг між сторонами не укладався, відповідач є фактичним споживачем послуг та за спожиті послуги він не розрахувався, внаслідок чого в період 01.02.2008 року по 01.12.2010 року виникла заборгованість в сумі 3315 грн. 60 коп., адже на виконання положень договору реструктуризації сплатив тільки 410 грн. 90 коп. із загальної суми боргу в сумі 3480 грн. 42 коп., розмір заборгованості підтверджується розрахунком позивача, правильність якого відповідачем не спростовано. Так як позовні вимоги підлягають задоволенню, суд прийшов до висновку, що на підставі ст. 88 ЦПК України, підлягають стягненню з позивача і судові витрати.

Однак, апеляційний суд не може цілком погодитись з даним висновком суду, оскільки він не відповідає встановленим по справі обставинам.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Ріпкинської селищної ради № 7 від 26.01.2007 року «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг на території ради» позивача визначено виконавцем послуг у сфері теплопостачання на території Ріпкинської селищної ради, ним же, як уповноваженим органом, були погоджені тарифи на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення у спірний період ( а.с. 8-10), на підставі яких позивачем нараховувалася оплата наданих послуг, що знайшло своє відображення у листі-розрахунку по ОР № 17031.

АДРЕСА_2, ОСОБА_3 придбав 14 лютого 2008 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого нотаріально (а.с.33).

Згідно п.10 вказаного договору ОСОБА_3 придбав вказану квартиру з усіма боргами та зобов'язався їх оплатити.

15 лютого 2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 170731 про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги в сумі 3480 грн. 42 коп., яка утворилась станом на 01.02.2008 року, строком на 34 місяці, тобто до 01.12.2010 року (а.с.7).

Крім того, у період з 01.02.2008 року по 01.18.2008 року відповідачу нарахована поточна заборгованість (а.с.5).

Як вбачається з матеріалів справи, умови даного договору станом на 01.12.2010 року відповідачем не були виконані.

Рішенням Ріпкинського райсуду від 28.12.2009 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ВАТ «Облтеплокомуненерго» 410 грн. 90 коп. заборгованості за послуги теплопостачання, що виникла станом на 01.08.2008 року.

Таким чином, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість згідно умов договору від 15.02.2008 року № 170731 про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги 2866 грн. 36 коп. Такий розмір заборгованості підтвердив представник позивача в судовому засіданні і не заперечував відповідач.

Доводи апелянта про сплив терміну позовної давності не заслуговують на увагу, оскільки, в силу положень ст. 264 ЦК України, укладення сторонами договору про реструктуризацію боргу свідчить про визнання ОСОБА_3 заборгованості. Невиконання ним умов договору станом на 30.11.2010 року порушує з цієї дати плин позовної давності, яку, звернувшись з заявою про видачу судового наказу 27.12.2012 року позивач не пропустив.

Доводи апелянта про те, що він не є споживачем послуг, які надає Публічне акціонерне товариство "Облтеплокомуненерго" є необґрунтованими і не можуть братися до уваги.

Відповідно до п.3 ч.1. ст. 309 ЦПК України підставами для зміни рішення суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго" 229 грн. 40 коп. у відшкодування судового збору.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ч.1 п.3, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-

В и р і ш и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 04 квітня 2013 року змінити, виклавши резолютивну частину рішення в такій редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» ( код ЄДРПОУ 03357671, р/р 26004300000976, банк "Демарк" м. Чернігів, МФО 353575) у рахунок погашення заборгованості за послуги теплопостачання 2866 грн. 36 коп. згідно договору про реструктуризацію боргу від 15.02.2008 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго" 229 грн. 40 коп. у відшкодування судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: