Ухвала суду № 31608124, 27.05.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/1793/13-ц Провадження № 22-ц/795/1204/2013 Головуючий у I інстанції: Маслюк Н. В.Категорія: цивільна Доповідач: Харечко Л. К.

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

У Х В А Л А

27 травня 2013 року м. Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Харечко Л.К.,

суддів: Іваненко Л.В., Ішутко В.М.,

при секретарі - Шкарупі Ю.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Чернігові апеляційну скаргу Чернігівської міської ради на рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 03 квітня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради про визнання права власності на будівельні матеріали та обладнання,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 03 квітня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на будівельні матеріали та обладнання, які були використані в процесі будівництва житлового будинку та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3.

В апеляційній скарзі представник Чернігівської міської ради просить вказане рішення скасувати та ухвалити нове рішення по справі, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову, посилаючись на неповне встановлення судом першої інстанції всіх обставин по справі та порушення норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що право власності на самочинне будівництво може бути визнано в судовому порядку лише в тому випадку, якщо особа, яка здійснила таке будівництво, отримає в установленому порядку земельну ділянку розташовану під збудованим нерухомим об'єктом, такого цільового призначення, яке передбачає можливість будівництва на ній відповідного об'єкта. Однак, судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що позивачем не надано доказів того, що спадкодавець був власником земельної ділянки, на якій здійснив самочинне будівництво, чи її законним користувачем.

Крім того, апелянт вважає, що судом першої інстанції при вирішенні спору не вірно були застосовані положення ст. 331 ЦК України, оскільки згідно довідки КП „Чернігівське МБТІ" від 28.09.2010 року житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 має 100 % готовності, а тому фактично суд першої інстанції визнав право власності за позивачем на неіснуючі предмети.

Вислухавши суддю-доповідача, позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про смерть ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_3 (а.с.5).

З копії спадкової справи вбачається, що спадкоємцем за законом після померлого ОСОБА_3 являється його донька ОСОБА_1 - позивач по справі (а.с.25-28). ОСОБА_1 в установлений законом строк звернулася до нотаріальної контори та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом лише на грошові заощадження. Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок і господарські споруди, що розташовані у АДРЕСА_1 їй було відмовлено через відсутність правовстановлюючого документа на вказану садибу.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_1, оскільки не було проведено державну реєстрацію нерухомого майна, як того вимагає закон, а тому спадкоємець ОСОБА_1 має право на будівельні матеріали та обладнання, які використані в процесі будівництва житлового будинку з господарськими спорудами.

Такий висновок суду першої інстанції ґрунтується на матеріалах справи і відповідає вимогам чинного цивільного процесуального законодавства України і з ним погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного.

Відповідно з п. 1 ст. 182 ЦК України - право власності на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

З довідки КП „Чернігівське МБТІ" від 28.09.2010 року вбачається, що житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 має 100 % готовності, збудований самовільно, в експлуатацію не здано, право власності на вказаний будинок не зареєстровано.

З копії технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок по АДРЕСА_1 виготовленого станом на 12.03.2013 року встановлено наявність самочинно збудованого лише сараю, літ Г-1 (а.с.42-46).

Згідно ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Оскільки, будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в експлуатацію не приймався, та не має державної реєстрації, тому, право власності на нього у ОСОБА_3 (спадкодавця) не виникло.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

В п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику по справах про спадкування»від 30 травня 2008 року №7 вказано, якщо спадкодавцем було здійснено самочинне будівництво (частина перша статті 376 ЦК), до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використанні в процесі цього будівництва.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що судом першої інстанції при вирішенні спору не вірно були застосовані положення ст. 331 ЦК України, так як спірний житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 має 100 % готовності є необґрунтованими, оскільки з аналізу положень ст. 331 ЦК України вбачається, що до завершення будівництва (створення майна), або прийняття нерухомого майна до експлуатації, а у разі потреби проведення державної реєстрації, особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Інші доводи апеляційної скарги повністю спростовуються обставинами даної справи, не свідчать про порушення судом норм матеріального або процесуального закону та не дають підстав для скасування вірного по суті рішення суду першої інстанції.

За таких обставин, відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Чернігівської міської ради відхилити.

Рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 03 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Судді: