Ухвала суду № 31616145, 27.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2013 року м. Київ К/9991/80771/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21.09.2011

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.10.2011

у справі №2а/0570/11008/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер груп»

до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрторгмед», Приватного підприємства «Промислова торгівельна фірма Георгій Побєдоносець»

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21.09.2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.10.2011, позов ТОВ «Мастер груп» задоволено повністю. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м.Донецька від 06.06.2011 №0001692340, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 222418,75 грн., у т.ч. за основним платежем 177935 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 44483,75 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові, з підстав невірного застосування норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем була здійснена невиїзна позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.11.2010 по 31.12.2010 по взаємовідносинам з Приватним підприємством ПТФ «Георгій Побєдоносець» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрторгмед», за наслідками якої складено акт перевірки від 16.05.2011 № 1681/23-2/32515829.

На підставі акта перевірки, відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та абзацу 1 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України відповідачем 06.06.2011 прийняте спірне податкове повідомлення-рішення №0003282340/0-33062/10/23-313, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 222418,75 грн., в тому числі за основним платежем 177935 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 44483,75 грн.

Правовою підставою визначення податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням наведені норми пункту 1.4 статті 1, підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168), який був чинним на час виникнення спірних правовідносин.

За висновками акта перевірки позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у загальному розмірі 3397286 грн., в тому числі за листопад 2010 року на суму 1139465 грн., грудень 2010 року на суму 2257821 грн. по взаємовідносинам з Приватним підприємством ПТФ «Георгій Побєдоносець», а також в сумі 29284 грн. за грудень 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ «Укрторгмед».

За висновками акта перевірки, позивачем занижено рядок 22.2 декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року у розмірі 163297 грн. та занижено суму податку на додану вартість з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду у розмірі 177935 грн. за грудень 2010 року; укладення позивачем нікчемних правочинів з покупцями: ТОВ «ПФК Прометей», ТОВ «Промислова Група Союз», ЗАТ «Донецьксталь» та постачальниками Приватним підприємством ПТФ «Георгій Побєдоносець» та ТОВ «Укрторгмед» в листопаді-грудні 2010 року, які не спричинили реального настання правових наслідків, не відповідають вимогам закону, їх вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, і тому згідно з частиною 1 статті 203, частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України вони є нікчемними. Таким чином, відповідач дійшов висновку, що позивачем завищений податковий кредит за листопад 2010 року на суму 1139465 грн., за грудень 2010 року на суму 2257821 грн. та завищено податкові зобов'язання у листопаді 2010 року на суму 1309103 грн., у грудні 2010 року на суму 1916589 грн. згідно податкових накладних, виписаних при здійсненні нікчемних правочинів.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що право на нарахування податку і складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість в порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем як покупцем та Приватним підприємством «ПТФ Георгій Побєдоносець» як продавцем був укладений договір від 25.10.2010 № 25/10-10/1, відповідно до якого продавець продає, а покупець придбаває лом та відходи чорних та кольорових металів відповідно до специфікацій, а також договір від 25.10.2010 № 25/10-10/3, відповідно до якого позивач як замовник доручає ПП «ПТФ Георгій Побєдоносець» як виконавцю здійснити послуги щодо сортування брухту чорних металів, завантаження лому у залізничні вагони, очищення брухту чорних металів від забруднення нешкідливими домішками; роботи вважаються виконаними після підписання актів виконаних робіт.

На виконання зазначених договорів ПП «ПТФ «Георгій Побєдоносець» були видані позивачу податкові накладні, а також видаткові накладні, а також підписані акти на виконані послуги.

Розрахунки проведені у безготівковій формі, позивачем були перераховані контрагенту грошові кошти в сумі 22545815 грн., що підтверджується банківськими виписками.

До податкового кредиту позивачем була віднесена сума податку на додану вартість за листопад 2010 року у розмірі 1139465 грн., за грудень 2010 року у розмірі 2257821 грн.

Також між позивачем як покупцем та ТОВ «Укрторгмед» був укладений договір від 13.12.2010 № 13/12/2010-Г, предметом якого є продаж металобрухту та відходів чорних металів.

На виконання договору позивачу ТОВ «Укрторгмед» були видані податкова та видаткова накладні від 31.12.2010 року на загальну суму 175705,60 грн., в тому числі податок на додану вартість 29284,27 грн. Розрахунок у повному обсязі відбувся шляхом перерахування коштів з рахунку, що підтверджується банківськими виписками. Позивачем до податкового кредиту грудня 2010 року за даною господарською операцією була віднесена сума податку на додану вартість у розмірі 29284,27 грн.

Таким чином, суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги правильно виходили з того, що позивачем задекларовано податковий кредит по податку на додану вартість за наслідком господарських операцій з ПП «ПТФ «Георгій Побєдоносець» та ТОВ «Укрторгмед» щодо поставки товарно-матеріальних цінностей та послуг, на підставі податкових накладних, виданих з дотриманням приписів пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

При цьому реальність господарських операцій підтверджується наявними у позивача первинними документами, зазначені операції відповідають меті господарської діяльності позивача, оплата за товар здійснена в повному обсязі шляхом безготівкових розрахунків.

Посилання відповідача на акт Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 14.03.2011 № 682/23-2/36504559 про результати невиїзної документальної перевірки ПП «ПТФ «Георгій Побєдоносець» з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках з постачальниками та покупцями за травень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року, а також акт державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва від 18.03.2011 № 870/23-100/34852255 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Укрторгмед» щодо підтвердження відомостей від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ТОВ «Соло 74» за жовтень-грудень 2010 року, правильності висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, оскільки зазначені акти складені на підставі даних, які містяться в інформаційних базах податкової інспекції, документи господарської діяльності ПП «ПТФ «Георгій Побєдоносець» по взаємовідносинам з позивачем чи з іншими контрагентами не досліджувались, крім того не знаходження ПП «ПТФ «Георгій Побєдоносець» за місцем реєстрації зафіксовано в акті від 14.03.2011, у той час як укладення договорів з позивачем відбулось 25.10.2010, а виконання - у листопаді-грудні 2010. Щодо контрагента ТОВ «Уктроргмед» ТОВ «Соло 74 та його постачальника ПП «Фобос Транс», то у позивача відсутні взаємовідносини з зазначеними підприємствами. Крім того, за наслідками виконання зазначених договорів ПП «ПТФ «Георгій Побєдоносець» та ТОВ «Укрторгмед» сформовано податкові зобов'язання, що підтверджено актами перевірки податкових органів.

Доводи відповідача про нікчемність укладених позивачем з ПП «ПТФ «Георгій Побєдоносець» та ТОВ «Укрторгмед» договорів, правильності висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, оскільки наявність умислу та обставини щодо виконання угод, стосовно дійсності яких виник спір, сходять до предмету доказування в судовому процесі, зокрема, до таких доказів належить обвинувальний вирок, який набрав законної сили, що підтверджував би факт ухилення від сплати податків конкретними посадовими особами суб'єктів господарської діяльності за наслідками виконання оспорюваних угод. Однак, доказів постановлення вироків, які б містили в собі встановлені судом об'єктивні дані про нікчемність оспорюваних угод відповідачем не надано.

На час укладення та виконання договору контрагенти позивача - ПП «ПТФ «Георгій Побєдоносець» та ТОВ «Укрторгмед» були зареєстровані в ЄДРПОУ, були юридичними особами, наділеними цивільною правоздатністю і дієздатністю, перебували на обліку як платники податків, у тому числі були платниками податку на додану вартість, у зв'язку з чим віднесення позивачем до складу податкового кредиту податку на додану вартість на підставі виданих податкових накладних здійснено у відповідності з вимогами ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Не можуть бути підставою для інших висновків і доводи відповідача, що спірні операції не мали реального товарного характеру, оскільки вони засновані на припущеннях, що суперечить ст.159 КАС України. Використання позивачем у господарській діяльності (подальша реалізація) придбаних у контрагентів товарно-матеріальний цінностей за вищенаведеними договорами підтвердженого наданими до справи первинними документами, а саме, договорами, рахунками-фактурами, видатковими та податковими накладними, квитанціями про приймання вантажу, актами приймання-передачі, банківськими виписками.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій, бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, підстав для скасування судових рішень, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька відхилити, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21.09.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.10.2011 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук