Ухвала суду № 31615547, 21.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/408/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Лисенко В.І. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

21 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Приходько О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Київхімременерго - БЛП» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2013 у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України у м. Василькові та Васильківському районі Київської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Київхімременерго - БЛП» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду першої інстанції із позовом, в якому просив: стягнути з ТОВ «Київхімременерго - БЛП» на користь УПФ України у м. Василькові та Васильківському районі Київської області заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій у сумі 115 501, 55 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2013 позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

ТОВ «Київхімременерго-БЛП» є юридичною особою, що зареєстрована виконавчим комітетом Васильківської міської ради 26.05.1997. Як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у м. Василькові та Васильківському районі Київської області.

Управління Пенсійного фонду України у м. Василькові та Васильківському районі Київської області проводить виплату пенсії пенсіонерам, які набули стаж роботи для призначення пенсії на пільгових умовах згідно Списку № 1 та Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад, показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад, показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» від 16.01.2003 № 36.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виставлялась відповідачу претензія про погашення заборгованості від 01.11.2012 № 4440/07-1 (а.с 11), відповідно до якої у відповідача утворилась заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 115501,55 грн., у тому числі: за Списком № 1 - у розмірі 92163,26 грн.; за Списком № 2 - у розмірі 23338,29 грн.

Вказана сума була нарахована відповідачу в результаті проведеної позивачем інвентаризації заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ТОВ «Київхіменерго-БЛП».

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що доказів щодо неправомірності визначення позивачем розміру та складу фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, а також доказів про погашення відповідачем заборгованості суду не надано, а тому позовні вимоги необхідно задовольнити в повному обсязі.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що його не було належним чином повідомлено про дату, час і місце судового розгляду справи, що призвело до позбавлення можливості скористатися своїми процесуальними правами, а також те, що позивачем не надано до суду жодних документів, що підтверджують обгрунтованість створення забогованості ТОВ «Київхімременерго-БЛП» перед УПФ України у м. Василькові та Васильківському районі Київської області. До того ж, апелянт зазначає, що позивач повторно подає позов з одних і тих самих підстав, оскільки у провадженні Київського окружного адміністративного суду вже перебували на розгляді аналогічні справи.

Колегія суддів вважає доводи апелянта безпідставними та погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, необхідність проведення інвентаризації заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ТОВ «Київхіменерго-БЛП» виникла у зв'язку з тим, що відповідач повинен відшкодовувати витрати на виплату та доставку пенсій по громадянам, які знаходяться на обліку в різних управліннях Пенсійного фонду України. Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з інших управлінь протягом 2011 року надходили до відповідача із запізненням, що призвело до виставлення сум заборгованості відповідача з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій не в повному обсязі.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи за Списком № 1 та Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески, згідно зі статтею першою вказаного Закону - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Пунктом 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваних Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Проте, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пп. 1 п. 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону передбачено, що вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» (статті 27 та 28). При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1.

Відповідно до п. 6.4 вказаної Інструкції Пенсійний фонд щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилає підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій, визначає розмір сум до відшкодування на поточний рік.

Підприємства відповідно до вимог пункту 6.8 Інструкції щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до п. 1 ст. 1 та п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З огляду на викладене, витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, які відповідач відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду, у розумінні цього Закону вважаються внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Колегія суддів звертає увагу, що аналіз вищезазначених правових норм дає підстави прийти до висновку, що саме на відповідача покладається обов'язок відшкодування управлінню Пенсійного фонду України фактичних витрат по виплаті і доставці пільгових пенсій підприємства до набуття права на пенсію за віком відповідно Закону, призначених на підставі ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Крім того, аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 28.04.2011 № К-25361/10.

Статтями 14, 15 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, створені відповідно до законодавства України.

Виходячи з приписів ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Доводи апелянта про те, що позивач повторно подає позов з одних і тих самих підстав, оскільки у провадженні Київського окружного адміністративного суду вже перебували на розгляді аналогічні справи є безпідставними з огляду на те, що Київським окружним адміністративним судом дійсно ухвалені постанови від 10.08.2012 у справі № 2а-3224/12/1070 та від 21.02.2010 року у справі № 2а-415/10/1070, якими задоволено аналогічні позовні вимоги між тими ж сторонами про стягнення заборгованості з тих же підстав, але за інший період.

Також посилання апелянта на те, що позивачем не надано жодних документів, що підтверджують обгрунтованість створення забогованості ТОВ «Київхімременерго-БЛП» перед УПФ України у м. Василькові та Васильківському районі Київської області є безпідставними, оскільки представником позивача до суду першої інстанції подані документи, що підтверджують право на призначення пільгової пенсії та протоколи про призначення пенсій по 16 особам, а також копії розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсії (а.с. 34-72)

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності дій позивача.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Київхімременерго - БЛП» залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2013 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Василенко Я.М

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст ухвали виготовлено 27.05.2013

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.