Ухвала суду № 31614752, 04.06.2013, Татарбунарський районний суд Одеської області

04 Справа № 515/903/13-ц

Провадження 4-с/515/1098/13

Татарбунарський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 року Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Семенюк Л.А.

при секретарі Унгурян Т.В.

за участю адвоката

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Татарбунари цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 до заступника начальника відділу Державної виконавчої служби Татарбунарського районного управління юстиції Оспа М.Ю., з викликом заінтересованих осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», відділу Державної виконавчої служби Татарбунарського районного управління юстиції про визнання дій державного виконавця неправомірними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою про визнання дій державного виконавця неправомірними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження, посилаючись на наступні обставини.

06 березня 2012 року набрало чинності рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 15.02.2012 року та був виданий виконавчий лист на виконання вказаного рішення суду по справі за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за кредитним договором.

15 березня 2013 року у порядку виконавчих проваджень, заступник начальника відділу Державної виконавчої служби Татарбунарського районного управління юстиції Оспа М.Ю. відкрив виконавчі провадження про примусове виконання виконавчого листа №2-43, виданого 11.04.2012 року Татарбунарським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 солідарно на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»: ІТЗ у розмірі 120 гривень, держмита 29,73 гривень, суми боргу 2973 гривень, про що виніс постанови про відкриття виконавчих проваджень серії ВП №36996799, ВП №36997393, ВП №36997676 - відповідно. Заявниця вважає, що дії виконавчої служби з відкриття виконавчих проваджень є неправомірними, такими, що не відповідають приписам Закону України «Про виконавче провадження» з наступних підстав.

При відкритті виконавчого провадження, відповідач не звернув увагу на те, що рішення суду, на підставі якого виписані виконавчі листи вступило в законну силу 06 березня 2012 року, а заява про примусове виконання подана стягувачем 13 березня 2013 року, тобто з пропуском строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Своїми діями відповідач порушив також приписи статей 6, 22, 24, 25 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: в порушення частини 5 статті 25 цього Закону, копії постанов про відкриття виконавчого провадження на адресу заявниці відповідач не направив.

Для ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, заявниця ОСОБА_1 звернулася до відповідача з заявою, але в порушення статті 12 цього Закону, відповідач без повідомлення причин, відмовив в задоволені заяви скаржника, копії постанов про відкриття виконавчого провадження скаржниця отримала лише 10 квітня 2012 року, у зв'язку з чим просить суд визнати причину пропуску на оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження поважною.

В судовому засіданні заявниця підтримала вимоги скарги в повному обсязі.

Заступник начальника відділу Державної виконавчої служби Татарбунарського районного управління юстиції Оспа М.Ю., дії якого оскаржувались, надав до суду заперечення, в якому вимоги скарги не визнав, вважає, що вони не підлягають задоволенню, пояснивши в судовому засіданні, що 13 березня 2013 року на адресу відділу державної виконавчої служби Татарбунарського районного управління юстиції Одеської області надійшла заява від ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №2-43/12 року, виданого Татарбунарським районним судом Одеської області 11.04.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 солідарно на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» боргу у розмірі 2973 грн., держмита у розмірі 29,73 грн., витрат на ІТЗ судового процесу у розмірі 120 грн. 15.03.2013 року, керуючись вимогами Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано боржнику ОСОБА_1 семиденний строк для самостійного виконання. Копії постанов про відкриття виконавчого провадження направлено боржниці рекомендованою кореспонденцією за адресою, яка зазначена у виконавчому документі: АДРЕСА_1. Станом на 22 квітня 2013 року заявниця ОСОБА_1 добровільно не сплатила коштів по зазначеним виконавчим документам. 26.03.2013 року, отримавши копії постанов про відкриття виконавчого провадження, заявниця ОСОБА_1 звернулася до відділу з заявою, в якій повідомила, що на її думку, строк пред'явлення виконавчого документа пропущено та необхідно скасувати постанови про відкриття виконавчих проваджень винесених 15.03.2013 року, адже строк пред'явлення сплив 07.03.2013 року. Зазначене свідчить про те, що ОСОБА_1 вводить суд в оману, заявивши в своїй скарзі, що отримала копії постанов тільки 10.04.2013 року. Адже, як би це було так, то не зрозуміло звідки вона отримала інформацію про відкриття виконавчих проваджень відносно неї, що стало причиною її звернення 26.03.2013 року. 08.04.2013 року ОСОБА_1 була надана відповідь, згідно якої їй було роз'яснено, що заява стягувача про відкриття виконавчого провадження датована 06.03.2013 року та надіслана до відділу поштовою кореспонденцією. Також їй було роз'яснено положення ст.70 ЦПК України, згідно якої, строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява здана на почту чи передана іншими відповідними засобами зв'язку. А тому просить відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання дій державного виконавця неправомірними, скасування постанов про відкриття виконавчого провадження від 11.04.2013 року в повному обсязі.

Третя особа - представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» ОСОБА_6 до суду не з'явився, але направив до суду заперечення, в якому вимоги скарги не визнав, вважає, що вони не підлягають задоволенню, оскільки, як вбачається із виконавчого листа №2-43/12 року, виданого Татарбунарським районним судом Одеської області 15.02.2012 року, строк пред'явлення виконавчого листа до виконання - 07.03.2013 року, саме даних строків при подані заяви про відкриття виконавчого провадження і дотримувався представник АТ «Райффайзен Банк Аваль», про що свідчать направлені суду копії почтових повідомлень та штемпеля з датою на них.

Треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, надавши до суду заяви про слухання справи у їх відсутність.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, 13 березня 2013 року на адресу відділу державної виконавчої служби Татарбунарського районного управління юстиції Одеської області надійшли заява від стягувача - третьої особи ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (а.с.19,25,32) про відкриття виконавчих проваджень по примусовому виконанню виконавчого листа №2-43/12, виданого Татарбунарським районним судом Одеської області 11.04.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 солідарно на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» боргу у розмірі 2973 грн., держмита у розмірі 29,73 грн., витрат на ІТЗ судового процесу у розмірі 120 грн.(а.с.20,26,33). У вказаних виконавчих листах зазначений строк пред'явлення виконавчого документу до виконання - 07.03.2013 року.

Також судом встановлено, що 15.03.2013 року, керуючись вимогами Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчого провадження серії ВП №36996799, ВП №36997393, ВП №36997676 - відповідно (а.с.5-7) та надано боржнику ОСОБА_1 семиденний строк для самостійного виконання вимог виконавчого документу. Копії постанов про відкриття виконавчого провадження направлено боржниці рекомендованою кореспонденцією за адресою, зазначеною у виконавчому листі - вул.Мічуріна,22 м.Татарбунари (адреса прописки заявниці). Станом на 22 квітня 2013 року заявниця ОСОБА_1 добровільно не сплатила коштів по зазначеним виконавчим документам, а 26.03.2013 року, отримавши копії постанов про відкриття виконавчого провадження, вона звернулася до відділу з заявою (а.с.23) про пропуск стягувачем строку на пред'явлення виконавчого документа, а тому просила скасувати постанови про відкриття виконавчих проваджень, винесені 15.03.2013 року, оскільки, на її думку, строк пред'явлення їх до виконання сплив 07.03.2013 року. Вказаним підтверджується, що ОСОБА_1 отримала інформацію про відкриття виконавчих проваджень відносно неї, ще 26.03.2013 року. Також судом встановлено, що 08.04.2013 року ОСОБА_1 була надана відповідь (а.с.24), в якій їй було роз'яснено, що заява стягувача про відкриття виконавчого провадження датована 06.03.2013 року та надіслана до відділу поштовою кореспонденцією. Також їй було роз'яснено положення ст.70 ЦПК України, згідно якої, строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява здана на почту чи передана іншими відповідними засобами зв'язку.

Враховуючи, що попередньо 26.03.2013 року заявниця звернулась із скаргами (заявами) на дії державного виконавця до в.о. начальника відповідного відділу державної виконавчої служби відповідно до вимог статті 384 ЦПК України, і відповідь отримала 08.04.2013 року, а після цього звернулась до суду із вищезазначеною скаргою 12.04.2013 року, суд вважає, що строк звернення до суду нею не пропущений, тому підстав поновлювати його не вбачається.

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені права і обов'язки сторін виконавчого провадження, а саме: сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч.3 ст.387 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати свої права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Статтею 22 цього Закону передбачені строки пред'явлення виконавчих документів до виконання, а саме протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строк встановлюється для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Згідно ч.1 статті 25 цього Закону, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пряд"явлення такого документу до виконання. В разі, якщо строк для пред'явлення для примусового виконання закінчився, державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документу, про що виносить відповідну постанову (стаття 24 Закону).

Суд вважає безпідставними доводи заявниці щодо пропуску стягувачем строку на пред'явлення виконавчого документу до виконання, оскільки із направлених суду стягувачем копій почтових повідомлень про отримання почтової кореспонденції (а.с.48) вбачається, що заяви про відкриття виконавчих проваджень відносно боржників ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 направлені до відділу ДВС Татарбунарського РУЮ - 07 березня 2013 року та вручено представнику ВДВС 12.03.2013 року, про що не заперечував в.о. начальника відділу ДВС Татарбунарського РУЮ . При цьому, суд не може погодитись з доводами скаржниці, що зазначена дата 07 березня 2013 року не є поштовим штемпелем, оскільки дата подання не записана вручну, а проштампована почтовим відділенням.

За таких обставин, підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 на дії заступника начальника відділу Державної виконавчої служби Татарбунарського районного управління юстиції Оспа М.Ю., з викликом заінтересованих осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», відділу державної виконавчої служби Татарбунарського районного управління юстиції про визнання дій державного виконавця неправомірними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження не має, оскільки він діяв в межах своїх повноважень на підставі Закону України "Про виконавче провадження".

Керуючись ст.ст.70, 383 - 387 ЦПК України, Законом України "Про виконавче провадження", суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії заступника начальника відділу Державної виконавчої служби Татарбунарського районного управління юстиції Оспа М.Ю., з викликом заінтересованих осіб:ОСОБА_3, ОСОБА_4, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», відділу Державної виконавчої служби Татарбунарського районного управління юстиції про визнання дій державного виконавця неправомірними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Татарбунарський районний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Семенюк