Постанова № 31610612, 21.05.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2013 року Справа № 50239/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Коваля Р.Й., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Рибак О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Сі-Сі-Ай-Любеля» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2011 року у справі за позовом Дочірнього підприємства «Сі-Сі-Ай-Любеля» до Державної податкової інспекції в Жовківському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Жовківському районі Львівської області, яким просило скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 31 грудня 2010 року № 1990/23-4 19247/22343338, яким йому зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 456344 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2011 року в позові відмовлено. Постанова мотивована тим, що відповідно до положення абз. «а» пп. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» набуття права отримання бюджетного відшкодування не пов'язане ні з його реєстрацією в якості платника податку на додану вартість не менше, ніж за 12 календарних місяців до моменту подання заяви про бюджетне відшкодування, ні з наявністю обсягів оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців не менших, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, лише для такого суб'єкта господарювання, який придбав основні фонди. Доводи позивача про те, що одержані ним послуги від ТзОВ «Форт-Агро-Буд», ДПВНДІ «Укренергомережпроект», Корпорації «Енергоресурс-інвест», були використані підприємством в господарській діяльності та безпосередньо пов'язані зі спорудженням основних фондів не спростовують встановленого судом факту, що відповідно до даних бухгалтерського обліку ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля» на балансі підприємства не відбулося змін щодо надходження (придбання, створення) основних фондів, тобто позивач не відобразив в бухгалтерському обліку (дебет рахунків 10, 15) створення основних фондів за вказаними господарськими операціями, та по рахунку 28 не проведені господарські операції по створенню товарів. Тому суд дійшов висновку про відсутність у ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля»підстав для бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив позивач, вважає її незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, висновки суду не відповідають обставинам справи. Просить постанову скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити. На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що сума податку на додану вартість, на яку відмовлено у наданні бюджетного відшкодування, складається з вартості послуг, наданих ТзОВ «Форт-Агро-Буд» з будівництва об'єктів шахти «Любельська» № 1-2 на суму 2614519,98 грн., (ПДВ 435753,33 грн.), вартості послуг, наданих Львівським філіалом ДПВ та НДІ «Укренергомережпроект» на суму 63093,60 грн. (ПДВ 10 515,60 грн.) і вартості послуг, наданих Корпорацією «Енергоресурс-інвест» на суму 60453,00 грн. (ПДВ 10075,50 грн.) Одержані послуги були використані підприємством в господарській діяльності та безпосередньо пов'язані зі спорудженням основних фондів, тому відмова податкового органу в бюджетному відшкодуванні є необґрунтованою і безпідставною, а спірне податкове повідомлення-рішення таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля» 31.10.1996 року було зареєстроване Жовківською районною державною адміністрацією Львівської області як суб'єкт підприємницької діяльності та взяте на податковий облік у Державній податковій інспекції в Жовківському районі Львівської області 12.11.2002 року за № 370, а також є платником податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 12.02.2002 року № 18504241.

Відповідно до Статуту ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля» підприємство виконує, зокрема, проектування, будівництво і експлуатацію шахти № 1 «Любельська» у Львівсько-Волинському вугільному басейні.

20-24.12.2010 року посадовими особами Державної податкової інспекції в Жовківському районі Львівської області було проведено позапланову виїзну перевірку ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за жовтень 2010 року, яке виникло за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.09.2010 року до 30.09.2010 року, за результатами якої складено акт від 31.12.2010 року № 2376/23-4/22343338.

В акті зазначено, що податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог, зокрема, пп. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в зв'язку з чим ДП ««Сі-Сі-Ай- Любеля»» не має права на отримання бюджетного відшкодування за жовтень 2010 року на суму 456344 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 31 грудня 2010 року № 1990/23-4 19247/22343338, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 456344 грн. за жовтень 2010 року.

Висновок податкового органу про порушення пп. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та завищення в зв'язку з цим суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість 456344 грн. зроблений на підставі того, що за останні 12 календарних місяців підприємство мало обсяги оподатковуваних операцій в розмірі 132964 грн. та не придбавало основних фондів або товарів.

При цьому сума податку на додану вартість, на яку відмовлено у наданні бюджетного відшкодування, складається з вартості послуг, наданих ТзОВ «Форт-Агро-Буд» по будівництву об'єктів шахти «Любельська»№ 1-2 на суму 2 614 519,98 грн., в тому числі податок на додану вартість 435753,33 грн.; вартості послуг, наданих Львівським філіалом Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» на суму 63093,60 грн., в тому числі податок на додану вартість 10 515,60 грн. та вартості послуг, наданих Корпорацією «Енергоресурс-інвест» на суму 60453,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 10075,50 грн.

На підтвердження правомірності віднесення сум податку на додану вартість, сплачених в ціні товарів (робіт, послуг) зазначеним вище контрагентам, до складу податкового кредиту за спірний період позивач надав такі докази.

18.06.2010 року ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля» (Замовник) уклало з Державним проектно-вишукувальним та науково-дослідним інститутом «Укренергомережпроект» (Виконавець) договір № 255 на створення (передачу) науково-технічної продукції, відповідно до умов якого для будівництва ліній електропередачі ПЛ 110 кВ (Л-1, Л-2) Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати коректування проектно-кошторисної документації «ПЛ 110 кВ (Л-1, Л-2) Добротвірська ТЕС - шахта «Любельська».

Факт виконання сторонами умов цього договору підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт від 16.09.2010 року № 78, податковою накладною від 16.09.2010 року № 67/1, виписаною ДПВНДІ «Укренергомережпроект», на загальну суму 63093,60 грн., в тому числі податок на додану вартість 10515,60 грн., що також не заперечується відповідачем.

12.07.2010 року між ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля» (Замовник) та ТзОВ «Форт-Агро-Буд» (Підрядник) був укладений договір підряду № 12/07/10-1, відповідно до якого Підрядник зобов'язується збудувати і здати об'єкти шахти «Любельська» № 1-2.

На підставі даного договору та за результатами його виконання ТзОВ «Форт-Агро-Буд» виписало податкові накладні від 15.09.2010 року № 15 на загальну суму 2404519,98 грн., в тому числі податок на додану вартість 400753,39 грн. та від 28.09.2010 року № 16 на загальну суму 210000 грн., в тому числі податок на додану вартість 35000 грн. Факт виконання підрядником своїх зобов'язань за договором відповідач також не заперечує.

13.09.2010 року ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля» (Замовник) уклало з Корпорацією «Енергоресурс-інвест» (Виконавець) договір № 02-8/10 РП про виконання проектно-пошукових робіт, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати проектно-пошукові роботи по об'єкту «Будівництво зовнішніх мереж і споруд водопостачання шахти «Любельська 1-2» і водопостачання с. Кулява, с. Деревня та с. Любеля з хуторами Соснина, Бесіди, Казумін, Забрід».

На підставі даного договору та за результатами його виконання Корпорація «Енергоресурс-інвест» виписала податкову накладну від 20.09.2010 року № 0920-7 на загальну суму 60453 грн., в тому числі податок на додану вартість 10075,50 грн. Факт виконання виконавцем своїх зобов'язань за договором відповідач також не заперечує.

Висновок податкового органу, з яким погодився суд першої інстанції, про те, що ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля» не має права на бюджетне відшкодування за жовтень 2010 року, ґрунтується, як зазначено вище, на тому, що за останні 12 календарних місяців позивач мав обсяги оподатковуваних операцій в розмірі 132964 грн., тобто менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, та не придбавав (не споруджував) основних фондів.

На підтвердження такого висновку суд зазначає, що одержані підприємством послуги від ТзОВ «Форт-Агро-Буд», ДПВНДІ «Укренергомережпроект» та Корпорації «Енергоресурс-інвест» не пов'язані безпосередньо із спорудженням основних фондів, посилаючись при цьому на те, що відповідно до даних бухгалтерського обліку ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля» не відбулося змін на балансі підприємства щодо надходження (придбання, створення) основних фондів, оскільки позивач не відобразив в бухгалтерському обліку (дебет рахунків 10, 15) створення основних фондів за зазначеними господарськими операціями, та не провів по рахунку 28 господарських операцій по створенню товарів.

Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинним на час здійснення зазначених вище господарських операцій, бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 сума податку, що підлягає сплаті і (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду, і при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пп. 7.7.2 цієї статті якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.3 цієї статті платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Згідно з пп. 7.7.4 даної статті платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшеня податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Пунктом «а» пп. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» було передбачено, що не має права на отримання бюджетного відшкодування особа, яка була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів за рішенням Кабінету Міністрів України), та/або мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Згідно з наведеними нормами бюджетне відшкодування податку на додану вартість ставиться в залежність від нарахування податкового кредиту.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, в період, що перевірявся, ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля» придбавало товари, роботи та послуги, необхідні для спорудження шахти «Любельська» № 1-2 Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну.

Відповідно до пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном «основні фонди» слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Згідно з п. 8.2.2 цієї статті основні фонди підлягають розподілу за такими групами: зокрема, група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини.

Враховуючи наведені вище правові норми, колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що здійснюючи будівництво шахти «Любельська» № 1-2, ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля» споруджувало основні фонди.

При цьому спорудження основних фондів означає не лише завершений процес, тобто створення об'єкта, готового для використання в господарській діяльності, а весь процес (кожен етап) його спорудження.

Отже, і суми податку на додану вартість, сплачені позивачем ТзОВ «Форт-Агро-Буд», ДПВНДІ «Укренергомережпроект» та Корпорації «Енергоресурс-інвест» за надані ними товари, роботи, послуги, позивач включав до податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.

Колегія суддів вважає помилковим посилання податкового органу, з яким погодився суд першої інстанції, про те, що на балансі ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля» не відбулося змін щодо надходження (придбання, створення) основних фондів, оскільки позивач не відобразив в бухгалтерському обліку (дебет рахунків 10, 15) створення основних фондів за зазначеними господарськими операціями, та не провів по рахунку 28 господарських операцій із створення товарів, так як чинне на той час податкове законодавство не пов'язувало право підприємства на бюджетне відшкодування податку на додану вартість із даними його балансу.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону є дата здійснення першої з наступних подій: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) або дата отримання податкової накладної.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 даного Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, оскільки ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля» заявило до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість з врахуванням податкового кредиту, сформованого внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів, який був сформований у податкових періодах за першою з подій, передбачених пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», та підтверджений відповідними податковими накладними, а також за наявності факту надмірної сплати податку до бюджету, позивач правомірно заявив до бюджетного відшкодування у жовтні 2010 року суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 456344 грн.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Сі-Сі-Ай-Любеля» задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2011 року у справі № 2а-865/11/1370 скасувати і прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Жовківському районі Львівської області від 31 грудня 2010 року № 1990/23-4 19247/22343338.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.М. Довгополов

Судді Р.Й. Коваль

В.В. Святецький

Постанова складена в повному обсязі 24.05.2013 року