Ухвала суду № 31607168, 04.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/134/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Маслія В.І.

Чаку Є.В.

При секретарі: Бібко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Богдан Моторс» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби, за участю Прокуратури Подільського району м. Києва, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 квітня 2013 року адміністративний позов ПАТ «Автомобільна компанія «Богдан Моторс» до ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС, за участю Прокуратури Подільського району м. Києва, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, в період з 15 жовтня 2012 року по 23 листопада 2012 року ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС проведена планова виїзна перевірка ПАТ «АК «Богдан Моторс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2011 року по 30 червня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 30 червня 2012 року, за результатами якої складено акт від 30 листопада 2012 року № 599/22-60/05808592.

В ході перевірки встановлено порушення ПАТ «АК «Богдан Моторс»: п. 3 підрозділу 4 Розділу Перехідних положень ХХ Податкового кодексу України, в наслідок чого позивачем завищено від'ємне значення від операцій з цінними паперами в першому півріччі 2012 року на загальну суму 18 840 889, 00грн.; пп. 5.3.2., п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп. 139.1.5, п.139.1 статті 139, п.141.1 статті 141, п. 146.4, статті 146 ПК України, в наслідок чого позивачем завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за півріччя 2012 року на суму 185 450 046, 00 грн. та занижено податок на прибуток за півріччя 2012 року у сумі 156 890, 00 грн.; п. 50.1, п. 50.2 статті 50, п. 102.1 статті 102, статті 192, п. 198.6 статті 198, п. 201.10 статті 201 ПК України, в наслідок чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 364 451, 00 грн., занижено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, ряд. 19 Декларації за червень 2012 року на суму 12 428, 00грн., занижено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду ряд. 24 Декларації за червень 2012 року на суму 2 014, 00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято: податкове повідомлення-рішення № 0006492260 від 18 грудня 2012 року за формою «В4», з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 2 014, 00 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0006512260 від 18 грудня 2012 року за формою «Р», з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 196 283, 00 грн., з яких за основним платежем 156 890, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 39 393, 00 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0006502260 від 18 грудня 2012 року за формою «П», відповідно до якого зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності податком на прибуток у розмірі 185 440 046, 00 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0006482260 від 18 грудня 2012 року за формою «Р», з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на загальну суму 370 190, 00 грн., з яких за основним платежем 364 451, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 5 739, 00 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішенням, позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Перевіркою відповідача достовірності відображених показників у поданих розрахунках фінансових результатів від операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами за перевіряємий період встановлено, що на порушення положень ПК України, позивачем завищено від'ємне значення від операцій з цінними паперами в першому півріччі 2012 року на загальну суму 18 840 889, 00 грн.

Відповідно до положень статті 36 ПК України - податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи, що виникає у платника за кожним податком та збором, і є безумовним та першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно п. 37.1 та п. 37.2 статті 37 ПК України - підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.

Механізм оподаткування з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими ніж цінні папери, корпоративними правами, визначається абз. 1 пп. 153.8.3 п. 153.8 статті 153 ПК України, відповідно до якого - якщо за результатами звітного періоду загальна сума збитків від операцій з цінними паперами, що перебувають в обігу на фондовій біржі, перевищує загальну суму прибутків від таких операцій, то сума від`ємного значення фінансового результату за операціями з цінними паперами, що перебувають в обігу, на фондовій біржі, переноситься у зменшення загального фінансового результату за такими операціями в наступних звітних періодах до повного погашення.

Відповідно до пп. 134.1.1 статті 134 ПК України - прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Облік результатів операцій з цінними паперами здійснюється платниками податку у додатку ЦП «Розрахунок фінансових результатів від операцій з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами» до податкової декларації з податку на прибуток.

Пунктом 150.1 статті 150 ПК України встановлено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

При цьому норми статті 150 ПК України застосовуються до від'ємного значення об'єкта оподаткування, що не містить витрат на придбання цінних паперів, які не були продані протягом звітного періоду.

Водночас, п. 3 підрозділу 4 Розділу XX ПК України встановлено, зокрема, що п. 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2012-2015 роках з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об`єкта оподаткування платника податку з числа резидентів з доходами за 2011 рік 1 мільйон гривен і більше станом на 1 січня 2012 р. є від`ємне значення то сума цього значення підлягає включенню до витрат звітних (податкових) періодів починаючи з 1 півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25 відсотків суми такого від`ємного значення. У разі якщо 25 відсотків суми від`ємного значення об`єкту оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов`язань у наступних періодах.

Враховуючи викладене, у податковій декларації з податку на прибуток за звітні періоди 2012 - 2015 років (починаючи із звітного періоду - першого півріччя 2012 року), у платників з доходом, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування за 2011 рік, 1 мільйон гривень та більше враховується лише по 25 відсотків суми від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами, які рахуються станом на 01 січня 2012 року у порядку, передбаченому пунктом 3 підрозділу 4 Розділу XX Податкового кодексу, якщо у такому від'ємному фінансовому результаті не містяться витрати на придбання цінних паперів, що не були продані станом на 01 січня 2012 року.

Отже, витрати на придбання цінних паперів, які були придбані в попередніх податкових періодах та не реалізовані станом на 01 січня 2012 року, правомірно було враховано позивачем в рядку «Від'ємний фінансовий результат попереднього звітного (податкового) періоду» Додатку до Податкової декларації на прибуток, в наступних податкових періодах в повному обсязі.

Крім того, згідно п. 4 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України - операції з цінними паперами та деривативами, що придбані до набрання чинності розділом III цього Кодексу, відображаються в обліку при визначенні податку на прибуток підприємств за правилами, що діяли на момент придбання таких цінних паперів.

Відповідно до змісту п. 1 розділу ХІХ ПК України, розділ ІІІ цього кодексу, набрав чинності з 01 квітня 2011 року.

На момент придбання цінних паперів позивачем діяв Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до пп. 7.6.1 п. 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Таким чином, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції, що діяла на момент придбання цінних паперів, не містить будь-яких обмежень, щодо визначення та перенесення до наступного податкового періоду від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами.

Отже жодних обмежень щодо врахування повної суми від'ємного показника фінансових результатів від операцій з цінними паперами придбаними до набрання чинності розділом ІІІ Податкового кодексу України, чинним законодавством не встановлено, а отже, позивачем правомірно в повному обсязі був перенесений від'ємний фінансовий результат, що виник станом на 01 січня 2012 року від операцій з цінними паперами.

За період з 01 квітня 2011 року по 30 червня 2012 року позивачем задекларовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у сумі 1 186 434 804, 00 грн. у складі скоригованих валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування було відображено суму від'ємного значення курсових різниць від перерахунку заборгованості перед нерезидентами в іноземній валюті у розмірі 67 052 165, 00 грн. ( у тому числі за І квартал 2011 року на суму 67 052 162. 00 грн.). З даного, відповідачем зроблено висновок щодо завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування за півріччя 2012 року на суму 185 450 046, 00 грн. та занижено податок на прибуток за півріччя 2012 року у сумі 156 890, 00 грн.

Приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, в цій частині, відповідач виходив з того, що позивач суми курсових різниць мав віднести до вартості основних засобів, що підлягає амортизації, а не до витрат підприємства.

Відповідно до п.п. 146.4, 146.5 статті 146 ПК України - придбані (самостійно виготовлені) основні засоби зараховуються на баланс платника податку за первісною вартістю. Первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат: суми, що сплачуються постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків); реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням/отриманням прав на об'єкт основних засобів; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються платнику); витрати на страхування ризиків доставки основних засобів; витрати на транспортування, установлення, монтаж, налагодження основних засобів; фінансові витрати, включення яких до собівартості кваліфікаційних активів передбачено положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку; інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Згідно пп. 7.3.3 п. 7.3 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - балансова вартість заборгованості, основна сума якої (без процентів, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті, відображається у податковому обліку платника податку шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення). У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), вираженої в іноземній валюті, протягом звітного періоду її балансова вартість визначається шляхом перерахунку суми такої заборгованості (її частини) в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату такого продажу (погашення). Непогашена протягом звітного періоду заборгованість, виражена в іноземній валюті, розглядається умовно проданою (погашеною) в останній день звітного періоду за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на такий день. При цьому балансова вартість такої заборгованості у наступному звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку. У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), визначеного абзацом другим цього підпункту, або умовного продажу (погашення) заборгованості, визначеного абзацом третім цього підпункту, платник податку повинен визнати прибуток або збиток від такої операції, що розраховується як різниця між балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на початок звітного періоду чи на дату її оприбуткування (виникнення), залежно від того, яка подія сталася пізніше, та балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на дату її продажу (погашення). При цьому прибуток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові доходи платника податку - кредитора та валові витрати платника податку - дебітора, а збиток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові витрати платника податку - кредитора та валові доходи платника податку - дебітора податкового періоду, протягом якого відбувся такий продаж (погашення). У такому ж порядку підлягає перерахунку балансова вартість іноземної валюти, отриманої як аванс або виручка чи внаслідок проведення будь-яких інших операцій (включаючи прямі чи портфельні інвестиції), яка обліковується на банківських рахунках платника податку або у його касі на дату закінчення звітного періоду. Для цілей цього підпункту під терміном "заборгованість" розуміються: основна сума (непогашена частина основної суми) фінансового кредиту, депозиту (вкладу); сума процентів, нарахованих на таку основну суму фінансового кредиту, депозиту (вкладу), строк оплати яких минув на дату закінчення звітного періоду; вартість (непогашена частина вартості) об'єкта фінансового лізингу; платежі за такий об'єкт фінансового лізингу, строк оплати яких минув на дату закінчення звітного періоду; балансова вартість цінних паперів, що засвідчують відносини боргу, а також товарних чи фондових деривативів, якщо інше не встановлено нормами цього Закону.

З вищенаведеного можна зробити висновок, що позивачем відповідно до вимог чинного законодавства відображено прибутки або збитки внаслідок перерахунку заборгованості перед нерезидентами в іноземній валюті.

Відповідно до пп. 153.1.3 п. 153.1 статті 153 ПК України - визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується у складі доходів платника податку, а збиток (від'ємне значення курсових різниць) ураховується у складі витрат платника податку.

Бухгалтерський облік операцій в іноземній валюті регулюється Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затверджений наказом Мінфіну України від 10 серпня 2000 року № 193 (надалі П(С)БЩ 21).

Відповідно до п. 4 П(С)БЩ 21 - курсова різниця - різниця між оцінками однакової кількості одиниць в іноземної валюти при різних валютних курсах. Монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів.

Відповідно до п. 7, 8 П(С)БЩ 21 - монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на кожну дату балансу.

Визначення курсових різниць а монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату здійснення розрахунків та на дату балансу.

Відповідно до п 1. статті 13 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати. Баланс підприємства складається за станом на кінець останнього дня кварталу (року).

Виходячи з системного аналізу зазначених правових положень, колегія судді приходить до висновку про те, що суми отриманого кредиту та відсотків в іноземній валюті за таким кредитом є монетарними статтями балансу, які підлягають перерахунку з використанням валютного курсу не тільки на дату здійснення розрахунків (отримання кредиту/виникнення заборгованості щодо погашення відсотків), а й на дату балансу. Тобто в звітному (податковому) періоді, в якому отримано кредит, курсові різниці за сумою такого кредиту розраховуються між курсом іноземної валюти НБУ на дату отримання кредиту та курсом НБУ, що діяв на дату звітного балансу. В свою чергу, в наступному звітному періоді курсові різниці будуть розраховуватись між курсом НБУ, що діяв на дату попереднього балансу, та курсом НБУ на звітну дату балансу за умови, що кредит не було погашено. У звітному періоді погашення кредиту курсові різниці розраховуються між курсом НБУ на дату попереднього балансу та курсом НБУ на дату погашення кредиту. При цьому віднесення збитків від курсових коливань (курсової різниці) до витрат допускається виключно по неповернутим сумам заборгованості.

Таким чином, позивачем правомірно відображено позитивне та від'ємне значення курсових різниць від перерахунку заборгованості перед нерезидентами в іноземній валюті у складі витрат відповідного звідного періоду як заборгованості за монетарними статтями балансу.

Відповідно до п. 192.1 статті 192 ПК України - якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Відповідно до пп.192.1.1 п. 192.1 статті 192 ПК України - якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Згідно п. 192.3 статті 192 ПК України - результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Таким чином, чинним законодавством не передбачено обмежень у часі з огляду на час проведення попередньої оплати, а саме не обмежує позивача провести відповідне коригування сум податкових зобов'язань за результатами податкового періоду в якому відбулось повернення попередньої оплати та надіслання отримувачу розрахунку коригування податку.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Український Автомобільний Холдинг» виписано позивачу податкову накладну № 17 від 28 квітня 2012 року на суму 74 569, 00 грн., в т.ч. ПДВ 12 428, 19 грн., яка не була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

28 квітня 2012 року АТ «АК «Богдан Моторс» мало господарські відносини з ТОВ «Український автомобільний холдинг», за яким придбало у ТОВ «Український автомобільний холдинг», товарно-матеріальні цінності на суму 74 569,15 грн. в т.ч. ПДВ 12 428, 19 грн., що підтверджується, податковою накладною, видатковою накладною та банківською випискою.

На підставі даної операції, ТОВ «Український автомобільний холдинг» видало позивачу податкову накладну на суму 12 428, 19 грн., на підставі якої позивач сформував та задекларував податковий кредит (декларація за квітень 2012 року).

В травні позивачу стало відомо, що дана податкова накладна не зареєстрована в ЄРПН, у зв'язку з чим, шляхом подання уточнюючої декларації за квітень 2012 року, позивач самостійно зменшив сформований податковий кредит за квітень 2012 року на суму 12 428, 19 грн.

У травні 2012 року, позивач задекларував податковий кредит суму 12 428, 19 грн. на підставі податкової накладної № 17 від 28 квітня 2012 року з одночасним поданням скарги на платника податків, який видав податкову накладну та не зареєстрував її в ЄРПН. В подальшому, позивач відкоригував в сторону зменшення та повторно задекларував у червні 2012 року податковий кредит суму 12 428, 19 грн. з одночасним поданням скарги на платника податків, який видав податкову накладну та не зареєстрував її в ЄРПН, а також з доданням всіх первинних документів. Після чого податковий кредит було визнано податковим органом.

Відповідно до п. 198.1 статті 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 ПК України - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 статті 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 статті 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п. 200.1 статті 200 ПК України - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 статті 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до п. 200.3 статті 200 ПК України - при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 201.1 статті 201 ПК України - платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Згідно п. 201.10 статті 201 ПК України - податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Відповідно до абз. 11 п. 201.10 статті 201 ПК України - у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Як вірно встановлено судом першої інстанції, первинні документи контрагента позивача виписані, відповідно до вимог чинного законодавства, а відповідно, позивачем було належним чином визначено податкового зобов'язання по правовідносинах контрагента із позивачем для сплати до державного бюджету.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що у позивача були всі підстави для віднесення витрат пов'язаних із веденням господарської діяльності до складу валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Маслій В.І.

Чаку Є.В.