Рішення № 31605095, 30.05.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 травня 2013 р. Справа № 902/497/13

Провадження № 4/902/11/13

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючий суддя В. Білоус

Секретар судового засідання Д. Нестеров

за участю представників:

позивача: Ковтун С.О.- за довіреністю;

відповідача: Добровольський О.М.- за довіреністю;

третьої особи 1 (Регіональне відділення фонду державного майна України по Вінницькій області): Бабій В.М.- за довіреністю;

третьої особи 2 (Державне агентство рибного господарства України): не з'явився.

Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№1114

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства "Укрриба" (код ЄДРПОУ 25592421, 04050, м. Київ, вул. Тургенєвська, 82-А) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ольгопіль" (код ЄДРПОУ 03729478, 24830, Вінницька область, Чечельницький район, с. Ольгопіль, вул. Леніна) за участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Регіонального відділення фонду державного майна України по Вінницькій області (21018, м. Вінниця, вул. Гоголя, 10) (надалі 3-тя особа 1), Державного агентства рибного господарства України (04053, м.Київ, вул.Артема 45-а) (надалі 3-тя особа 2) про стягнення 14258 грн. 20 коп. заборгованості за користуванням нерухомим державним майном (гідротехнічні споруди) рибницького ставу інв. №12 згідно договору зберігання з правом користування від 01.12.2008 р. № 16/08 за період вересень 2012 р. - лютий 2013 р., 549 грн. 85 коп.- пені за прострочення в оплаті з 11.10.2012 р. по 10.04.2013 р., 109 грн. 97 коп.- 3% річних за період з 11.10.2012 р. по 10.04.2013 р., з урахуванням клопотання позивача про збільшення позовних вимог від 22.04.2013 р. (а.с.73), задоволеного ухвалою суду від 23.04.2013 р. (а.с.77),-

ВСТАНОВИВ :

Відповідач у відзиві на позов, наданому з листом від 14.05.2013 р. № 347, і його представник в судовому засіданні проти позову заперечили покликаючись на те, що позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідно до п. 1 спільного наказу Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України від 06.05.2003 року № 126/752 «Про передачу гідротехнічних споруд» до сфери управління Міністерства аграрної політики України передавалися гідротехнічні споруди та інше майно, яке на момент приватизації не увійшло до статутних фондів господарських товариств. Зазначає ,що відповідно до вказаного наказу на баланс ДП «Укрриба» було передано майно, яке не було включено до статутного фонду СВАТ "Ольгопільське рибоводне підприємство", с. Ольгопіль Чечельницького району Вінницької області. Вказує про те, що позивач не надав суду доказів, яке саме майно було йому передане на баланс, доказів про його балансову та залишкову вартість. Зазначає, що СВАТ "Ольгопільське рибоводне підприємство" було створене на базі Ольгопільської рибоводно-меліоративної станції та у своїй господарській діяльності використовувало майно Ольгопільської РМС, в тому числі ставки та гідроспоруди, які знаходилися на території Ольгопільської сільської ради Чечельницького району Вінницької області. зазначає про те, що у 1985 році Ольгопільській РМС було надано у безстрокове та безоплатне користування для внутрігосподарських потреб земельні ділянки загальною площею 147,0 гектара, що підтверджується копією державного акту № 24, який зареєстрований у 1985 році, відповідно до даного державного акту, у користуванні Ольгопільської РМС відсутня земельна ділянка площею 82,5974 гектара, на якій розміщені став та гідротехнічні споруди, що перебувають в користуванні СТОВ АФ «Ольгопіль», що також підтверджується довідкою відділу Держземагенства у Чечельницькому районі Вінницької області № 02-20/383 від 14 травня 2013 року, таким чином, невідомо, хто являвся власником гідротехнічних споруд рибницького ставу № 12, чи дійсно вони входять до складу державного майна, і чи має право ДП «Укрриба» розпоряджатися даними гідроспорудами. Зазначає про те, що відповідно до довідки № 290 від 13 травня 2013 року, виданої Тульчинським міжрайонним управлінням водного господарства, на території Ольгопільської сільської ради станом на 01 січня 2013 року рахуються землі площею 236,0 гектара, які входять до міжгосподарської осушувальної системи «Савранка», проте як вбачається із схеми капітального ремонту проводящої та регулюючої мережі, рибницький став та гідротехнічні споруди, якими користується СТОВ АФ «Ольгопіль», побудовані на місці осушувально-дренажних каналів без будь-яких дозвільних документів та без надання земельної ділянки для будівництва рибницького ставу. Вказує про те, що відповідно до ст. ст. 759, 936, 944 ЦК України, на відміну від договору оренди, який укладається для надання орендареві права оплатного користування майном для здійснення своєї підприємницької діяльності з метою отримання прибутку від використання майна за його цільовим призначенням, договір зберігання майна укладається в інтересах поклажодавця з метою забезпечення схоронності майна у тому вигляді, в якому його було передано на схов і, за загальним правилом, не допускає користування майном зберігачем, а тим більше, не передбачає права зберігача на передавання майна у користування іншим особам, в той же час, умовами договору № 16/08 від 08.12.2008 р., зокрема п. п. 1.1, 2.2., 3.1, 3.3, передбачено право зберігача користуватися переданим на зберігання майном, за що справляється плата, крім того, зберігач має право передавати частину майна в користування іншій особі, у зв'язку з чим за своєю правовою природою цей договір містить ознаки та істотні умови договору оренди. Зазначає про те, що відповідно до ст. 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили. При цьому зауважує, що ознакою удаваного правочину є те, що розбіжність між волею та її зовнішнім виявом стає наслідком навмисних дій його учасників, які мають за мету одержання певної користі усіма або принаймні одним із них, з врахуванням вказаного, а також того, що предметом вказаного договору, можливо, є державне майно - гідротехнічні споруди рибницького ставу, вважає, що до спірного договору повинні застосовуватись норми ст. 287 ГК України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна України", якими передбачено, що єдиними орендодавцями державного майна - майна цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, що є державною власністю, є Фонд державного майна України, його регіональні відділення і представництва. У зв'язку з цим відповідач просить взяти до уваги постанову Кабінету Міністрів України від 04.10.95 N 786 "Про методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна", п. 17 якої встановлено, що у разі, коли орендодавцем є ФДМУ чи його регіональне відділення орендна плата за нерухоме майно державних підприємств спрямовується в розмірі 70 % до державного бюджету, 30 % державному підприємству, на балансі якого знаходиться орендоване майно. Відповідач у відзиві зазначає про те, що недотримання вказаних норм законодавства посадовими особами ДП «Укрриба» спричиняє збитки державі у розмірі не отриманої орендної плати (чи плати за користування гідротехнічними спорудами), яка у випадку дотримання вимог законодавства з питань оренди та користування державним майном надходила б до Державного бюджету. Відповідач у відзиві зазначає про те, що ДП «Укрриба» не мало права розпоряджатися гідротехнічними спорудами рибницького ставу, які перебувають в користуванні СТОВ АФ «Ольгопіль».

Представник 3-ї особи 1 в судовому засіданні пояснив, що договір зберігання з правом користування №16/08 від 08.12.2008 р. за своєю правовою природою є договором оренди державного нерухомого майна (гідроспоруди) а не договором зберігання, і, що цей договір укладений з порушенням вимог п.1 ч.1 ст.287 ГК України, ст.5 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" (2269-12), яким законом надано право Фонду державного майна України і його регіональним відділенням а не позивачу за яким майно закріплене у господарське відання, передавати в оренду (виступати орендодавцями) нерухоме майно, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених в процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю.

В листі від 29.05.2013 р. № 10-10/1473 3-тя особа 1 та її представник в судовому засіданні зазначила, що якщо б було укладено договір оренди нерухомого майна, що є предметом договору зберігання з правом користування від 01.12.2008 р. № 16/08 то б до державного бюджету без врахування експертної оцінки майна, а лише по його залишковій вартості за період з вересня 2012 р. по березень 2013 р. мало б бути приблизно сплачено 36 539 грн. 82 коп. орендної плати, що неспіврозмірно із платою за користування яка встановлена позивачем і відповідачем в договорі зберігання із правом користування державним нерухомим майном - гідроспорудами.

3-тя особа 2 вимоги ухвали суду від 20.05.2013 р. про явку в судове засідання представника, надання додаткових доказів не виконала.

Вказана ухвала згідно відмітки канцелярії господарського суду Вінницької області направлена 3-й особі 2 20.05.2013 р. рекомендованим листом і вручена 3-й особі 2 27.05.2013 р. згідно поштового повідомлення, що розцінюється судом як належне повідомлення 3-й особи 2 про час і місце розгляду судом справи.

З огляду на це подані в справу докази, суд приходить до висновку про те, що нез'явлення представника 3-ї особи 2 в судове засідання, ненадання 3-ю особою 2 додаткових доказів не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав вказаних в позовній заяві і обсягах, вказаних в заяві про збільшення позовних вимог. Із запереченнями відповідача проти позову і поясненнями представника 3-ї особи 1 не погодився.

Представником відповідача в судовому засіданні заявлено клопотання про залучення до матеріалів справи висновку Торгово- промислової палати України від 03.10.2012 р. № 2279/05-04 про форс-мажорні обставини, як доказу який впливає на вину в несвоєчасному виконанні грошових зобов'язань. Представник позивача, 3-ї особи 1 проти цього клопотання не заперечив. Вказане клопотання, з огляду на права надані сторонам ст.4-3, 22 ГПК України судом задоволено.

Також в судовому засіданні представником відповідача подано клопотання в якому він просить :

1. Витребувати у позивача ДП «Укрриба» та Фонді державного майна України правовстановлюючі документи на майно, яке не було включено до статутного фонду СВАТ "Ольгопільське рибоводне підприємство", с. Ольгопіль Чечельницького району Вінницької області.

2. Витребувати у позивача ДП «Укрриба» акт приймання передачі, за яким Фонд державного майна України передав ДП «Укрриба» майно, яке не було включено до статутного фонду СВАТ "Ольгопільське рибоводне підприємство", с. Ольгопіль Чечельницького району Вінницької області.

3. Витребувати у Фонді державного майна України (або ДП «Укрриба») проектно- кошторисну документацію на будівництво рибницького ставу, який перебуває в користуванні СТОВ АФ «Ольгопіль».

4. Стребувати у ДП «Укрриба» документи, які підтверджують балансову та залишкову вартість гідротехнічних споруд рибницького ставу, який перебуває в користуванні СТОВ АФ «Ольгопіль».

5. Витребувати у відділі Держземагенства у Чечельницькому районі Вінницької області інформацію, чи розроблявся проект землевідводу для будівництва рибницького ставу в урочищі «Піски» на території Ольгопільської сільської ради Чечельницького району Вінницької області площею 82,5974 гектара.

6. Залучити до участі у справі Тульчинське міжрайонне управління водного господарства в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, оскільки на балансі Тульчинського МУВГ перебуває осушувальна система, яка повинна знаходитися на місці рибницького ставу який перебуває в користуванні СТОВ АФ «Ольгопіль».

Представник позивача, 3-ї особи 1 проти цього клопотання заперечили. Зазначили, що частину доказів, які відповідач просить витребувати було вже подано позивачем до суду (а.с. 23-29), решта доказів які відповідач просить витребувати не мають відношення до вирішення спору і що рішення у справі не вплине на права і обов'язки Тульчинського міжрайонного управління водного господарства.

Розглянувши вказане клопотання, суд на підставі вимог ст.ст.27,38 ГПК України прийшов до висновку про те, що вказане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки відповідач всупереч вимогам вказаних норм законодавства не мотивує, яким чином рішення в справі вплине, чи може вплинути на права і обов'язки Тульчинського міжрайонного управління водного господарства, в клопотанні не вказано обставин, які перешкоджають його наданню, обставини які може підтвердити цей доказ і що ці обставини мають значення для вирішення спору.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, 3-ї особи 1, повно, всебічно, об'єктивно, і в сукупності дослідивши подані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд на підставі п.1 ч.1 ст.83 ГПК України, ст.ст.283, 287 Господарського кодексу України, ст.5 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" (2269-12), ст.ст.203, 215, 216, 235, 759, 936, 944 ЦК України прийшов до висновку про те, що договір зберігання з правом користування № 16/08, укладений між позивачем і відповідачем 01.12.2008 р. є удаваним і фактично є договором оренди державного нерухомого майна, який є недійсним, оскільки укладений з порушенням вимог ст.287 ГК України, ст.5 Закону України "Про оренду державного і комунального майна", а відтак суд прийшов до висновку про відмову в позові, оскільки саме цей договір був вказаний позивачем підставою позовних вимог і виникнення у відповідача грошових зобов'язань, відповідальності за їх невиконання.

До такого висновку суд прийшов з огляду на таке.

01.12.2008 р. між позивачем (в договорі "замовник") та відповідачем (в договорі "зберігач") було укладено договір зберігання з правом користування № 16/08 (а.с.8-11).

В договорі сторони домовилися про те, що позивач передає, а відповідач приймає на зберігання з правом користування, згідно акту прийому - передачі, нерухоме майно (гідротехнічні споруди рибницького ставу), яке знаходиться на балансі ДП "Укрриба", та розташоване за адресою: Вінницька обл., Чечельницький р-н, с.Ольгопіль.

Сторони встановили, що відповідач користується майном на платній основі, і що розмір щомісячної плати за користування майном складає 2 100 грн. з ПДВ, яку потрібно вносити позивачеві щомісячно до 10 числа наступного за звітним. Розмір місячної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Суд звертає увагу, що такий підхід до розрахунків згідно ст.19 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 передбачено для визначення орендної плати і розрахунків за оренду державного майна.

Також в договорі сторони домовилися, що відповідач має вживати всіх передбачених законом заходів для збереження майна, протягом місяця після укладення договору - застрахувати майно. В ч.1 ст.10 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" страхування отриманого в користування майна, передбачено, як одну із істотних умов для договорів оренди державного і комунального майна.

Окрім того, в договорі сторони домовилися, що за зберігання майна позивач сплачує відповідачеві щомісячно 10 грн. в т.ч. ПДВ з врахуванням щомісячного індексу інфляції.

Актом приймання - передачі державного нерухомого майна (гідротехнічні споруди) від 01.12.2008 р. (а.с.12), який є додатком № 1 до договору № 16/08 від 01.12.2008 р. стверджується передання позивачем відповідачеві на зберігання з правом користування нерухомого державного майна (гідротехнічні споруди) - рибницького ставу інв.№ 12 балансовою вартістю 595 710 грн. 71 коп. залишковою вартістю на 01.01.2008 р. 417 597 грн. 96 коп., і яке розташоване за адресою: Вінницька обл., Чечельницький р-н, с.Ольгопіль.

Згідно акту звіряння, підписаному сторонами 31.12.2012 р. (а.с.14) відповідач станом на 31.12.2012 р. мав борг перед позивачем з оплати за користування майном в сумі 8 767 грн. 37 коп., а також не здійснював оплати за січень, лютий 2013 р. і заборгував 14 258 грн. 20 коп. за період вересень 2012 р. - лютий 2013 р., що стверджується розрахунком цих позовних вимог (а.с.20-21).

В п.1.3, 6.1 договори сторони домовилися про те, що майно використовується відповідачем з метою риборозведення згідно виробничої програми, погодженої із позивачем, та для інших видів рибогосподарської діяльності, які не суперечать цільовому використанню майна. Строк дії договору сторони погодили з 01.12.2008 р. по 01.12.2028 р.

Договірні відносини зі зберігання регулюються ст.936 - 955 ЦК України. Згідно ст.936, 944, 946 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі. Плата за зберігання та строки її внесення встановлюється договором зберігання.

Дослідивши зміст договору № 16/08 від 01.12.2008 р., взяті в ньому зобов'язання, зміст ст.ст.235, 936, 944, 946 ЦК України, ст.ст.283, 284, 285, 286, 287 ГК України, Закону України "Про оренду державного і комунального майна" суд встановив, що вказаний договір, не зважаючи на його назву, найменування сторін в договорі, є фактично договором оренди державного нерухомого майна (гідроспоруди), а не договором зберігання з правом користування.

Згідно ст.ст.2, 4, 5, 9, 10 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" (Закон України № 2669-12). орендою є засноване на договорі строкове, платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності (п.4.2.26, 4.2.27 Статуту відповідача передбачає серед інших і такі види статутної діяльності відповідача, як прісноводне рибальство і прісноводне рибництво (аквакультура).

Державну політику у сфері оренди здійснюють Кабінет міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо державного майна. Не можуть бути об'єктами оренди ... захисні гідроспоруди (греблі, дамби, вали,моли, насипи)...Орендодацями є: Фонд державного майна України - щодо...нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю...Орендодавець відмовляє в укладенні договору в разі, якщо...орган уповноважений управляти майном, не дає згоди на укладення договору оренди.

Істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації), термін на який укладається договір оренди, орендна плата з урахуванням її індексації, порядок використання амортизаційних відрахувань, відновлення орендованого майна та умови його повернення, забезпечення виконання зобов'язань - неустойка, порука, завдаток, гарантія, порядок здійснення контролю за станом об'єкта оренди, відповідальність сторін, страхування орендарем взятого ним в оренду майна, обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна. Укладений договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна, який розробляє і затверджує Фонд державного майна України. Оцінка об'єкта оренди здійснюються за методикою, затвердженою Кабінетом міністрів України і передує укладенню договору оренди.

Орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню. Орендна плата за оренду державного майна визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 04.10.1995 р. № 786.

Аналогічно Закону України від 10.04.1992 р. №2669-12 правовідносини з оренди державного майна у сфері господарювання регулюють регулюють ст.ст.283, 284, 285, 286, 287 Господарського кодексу України. Згідно вказаних норм законодавства за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Орендодавцем щодо державного майна є Фонд державного майна України, його регіональні відділення щодо...нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна яке є державною власністю, у випадках передбачених законодавством.

Спільним наказом Міністерства аграрної політики України і Фонду державного майна України від 06.05.2003 р.№ 126/752, зі змінами передано до сфери управління вказаного міністерства гідротехнічні споруди, включаючи ставкові, рибоводні споруди та пов'язані з ними робочі машини і обладнання, інше майно, яке на момент приватизації не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених в процесі приватизації на базі підприємств рибного господарства, зазначених в додатку (переліку), в тому рахунку СВАТ "Ольгопільське рибоводне підприємство", тобто гідроспоруди рибницького ставу, які є предметом договору № 16/08 від 01.12.2008 р.

Наказом Міністерства аграрної політики України від 22.05.2003 р. № 145 "Про здійснення передачі гідротехнічних споруд" зобов'язано Державний департамент рибного господарства забезпечити передачу та створення комісії з питань передачі майна та гідротехнічних споруд на баланс державного підприємства "Укрриба" на виконання спільних наказів Фонду державного майна України та Міністерства аграрної політики України від 31.01.2003 р. № 156/20 "Щодо передачі державного майна" та від 06.05.2003 р. № 126/752 "Про передачу гідротехнічних споруд".

Актом приймання - передачі гідротехнічних споруд, які під час приватизації не увійшли до статутного фонду господарського товариства СВАТ "Ольгопільське рибоводне підприємство" від 15.08.2003 р., наказом Державного департаменту рибного господарства від 15.08.2003 р. № 239 про затвердження цього акту (а.с. 26-29) стверджується передача на баланс державного підприємства "Укрриба" гідротехнічних споруд, які є предметом договору № 16/08 від 01.12.2008 р.

Згідно розд.2 Правил, затверджених наказом Держбуду України, Держохорон праці від 27.11.1997 р. №32/288, зареєстрованого Міністерством юстиції України від 06.07.1998 р. № 423/2863 "Про заходи щодо виконання постанови Кабінету міністрів України від 05.05.1997 р. "Про забезпечення надійності й безпечної експлуатації будівель, споруд, інженерних мереж" експлуатацією будівлі або споруди є використання будівлі (споруди) згідно з функціональним призначенням та проведенням необхідних заходів до збереження стану конструкції, при якому вони здатні виконувати задані функції з параметрами, що визначені вимогами технічної документації.

З огляду на вказане, відповідач здійснював фактично експлуатацію, користування, тобто оренду гідроспоруди рибницького ставу, тобто державного нерухомого майна, яке не увійшло до статутного фонду (складеного) капіталу господарського товариства СВАТ "Ольгопільське рибоводне господарство" і яке було передане ДП "Укрриба" в господарське відання.

Державне підприємство "Укрриба" засноване на державній власності і підпорядковане Державному департаменту рибного господарства Міністерства аграрної політики України.

Частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) унормовано, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За приписами частини 1 статті 936 вказаного Кодексу ( 435-15 ) за договором зберігання одна сторона, зберігач, зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною, поклажодавцем, і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Згідно зі статтею 944 Цивільного кодексу України ( 435-15 ), зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі. Правовий аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що, як правило, договір зберігання укладається без права користування річчю, адже правовою метою такого договору є забезпечення збереження речі та повернення її непошкодженою, оскільки така річ перебуває у володінні зберігача, але не у користуванні. Право користування річчю зберігач може отримати за попередньою згодою поклажодавця, і в такому разі виникають правовідносини найму. Комплексний аналіз статей Цивільного кодексу України про зберігання та інших статей цивільного законодавства свідчить про те, що договір зберігання за загальним правилом є оплатним, якщо інше не встановлено договором, або законом. Так, відповідно до частини 5 статті 626 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) договір є відплатним, якщо інше не передбачено договором, законом чи не випливає із суті договору. У статті 946 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) також передбачається, що плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 01.12.2008 р. між Державним підприємством "Укрриба" - замовником та СТОВ АФ «Ольгопіль» - зберігачем, укладено договір зберігання з правом користування № 16/08, за умовами якого замовник передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання з правом користування згідно з актом приймання-передачі, нерухоме державне майно, яке знаходиться на балансі Державного підприємства "Укрриба". Згідно з пунктом 1.3 договору майно використовується з метою риборозведення згідно виробничої програми, погодженої із замовником, та для здійснення інших видів рибогосподарської діяльності, які не суперечать цільовому використанню зазначеного майна. Пунктом 2.2 договору зберігач зобов'язався за користування майном щомісячно до 15 числа наступного за звітним вносити плату в розмірі 2 100 грн. Водночас, пунктом 4.1 договору сторони погодили, що за відповідальне зберігання переданого згідно з актом приймання - передачі майна, замовник зобов'язаний щомісячно сплачувати зберігачу 10,00 грн. з врахуванням щомісячного індексу інфляції. Плата за відповідальне зберігання майна перераховується на розрахунковий рахунок зберігача один раз на рік за закінченням календарного року до 15 січня наступного року.

Зберігальне зобов'язання може бути як самостійним предметом договірного зобов'язання так і додатковим обов'язком іншого зобов'язання. Дійсна правова природа зберігання з наданням зберігачеві права користування полягає у спрямуванні волі і волевиявленні сторін на зберігання речі, при цьому послугу надає зберігач, а оплачує поклажодавець (власник чи інший титульний володілець майна), а у договорі майнового найму послугу оплачує наймач, який користується майном. Якщо ж сторони оформлюють договором зберігання відносини оренди, слід застосувати положення про удаваний правочин. Також, зі змісту приписів цивільного законодавства убачається, що оскільки при вчиненні удаваного правочину настання його мети - приховати інший правочин, бажають досягти обидві сторони, то до відносин цих сторін застосовуються правила того правочину, якому відповідала внутрішня воля сторін і який вони насправді вчинили. Відповідно до частини 1 статті 235 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Згідно з частиною 2 статті 235 Цивільного кодексу України ( 435-15 ), якщо буде установлено, що правочин був вчинений сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили. Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) унормовано, що недодержання в момент вчинення правочину стороною, сторонами, вимог, які встановлені частиною 1 статті 203 вказаного Кодексу ( 435-15 ), є підставою для визнання правочину недійсним. За частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу ( 435-15 ), іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Приписами статті 287 Господарського кодексу України ( 436-15 ) та статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ) передбачено, що єдиними орендодавцями державного майна - майна цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, що є державною власністю, є Фонд державного майна України, його регіональні відділення і представництва. Судом встановлено , що передача спірного державного майна відбулась на підставі угоди, укладеної без участі Фонду державного майна України, його регіонального відділення та без його дозволу, тому суд приходить до висновку про те, що договір від 01.12.2008 р. № 16/08 укладено з порушенням вимог чинного законодавства, адже правомочною особою на укладення договору оренди державного майна є Фонд державного майна України, його регіональні відділення, тому Державним підприємством "Укрриба" при укладенні договору перевищено свою компетенцію, як балансоутримувача майна. Проаналізувавши умови договору зберігання з правом користування, суд визнає, що є удаваним правочином, оскільки за своєю суттю є договором оренди майна, виходячи з того, що основною ознакою спірного договору є користування майном за плату, а плата за користування майном є неспіврозмірною з платою за послуги зберігання за даним договором. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 Цивільного кодексу України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним. До удаваних правочинів наслідки недійсності, передбачені в статті 216 Цивільного кодексу України ( 435-15 ), можуть застосовуватися, коли правочин, який сторони насправді вчинили, суд визнає його недійсним як оспорюваний.

Згідно п.1 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право: визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству. На підставі повноважень наданих вказаною нормою процесуального закону, суд керуючись ст.ст.203, 215, 216 ЦК України вважає за необхідне визнати договір зберігання з правом користування № 16/08, укладений між позивачем і відповідачем 01.12.2008 р. недійсним і зобов'язати відповідача повернути позивачеві майно, передане за актом приймання - передачі від 01.12.2008 р. Оскільки вказаний договір був підставою позовних вимог щодо виникнення грошових зобов'язань, відповідальності за їх невиконання, і цей договір судом визнано недійсним, як такий, що укладений з порушенням вимог законодавства, то позовні вимоги про стягнення 14 258 грн. 20 коп. - боргу, 549 грн. 85 коп.- пені за прострочення в оплаті, 109 грн. 97 коп.- 3% річних задоволенню не підлягають. В зв'язку із відмовою в позові судові витрати на судовий збір в сумі 1 720 грн. 50 коп. на підставі ст.49 ГПК України підлягають віднесенню на позивача.

Суд погодився із запереченнями відповідача проти позову, поясненнями 3- ї особи 1 в частині того, що договір № 16/08 від 01.12.2008 р. є удаваним і є фактично договором оренди державного нерухомого майна, який укладений з порушеннями вимог законодавства.

Суд не погодився із доводами позивача про те, що договір № 16/08 від 01.12.2008 р. є договором зберігання, і що він укладений з дотриманням вимог законодавства, оскільки ці доводи спростовуються матеріалами справи, і суперечать встановленим судом і доведеними належними доказами фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства.

До аналогічних висновків про удаваність договору зберігання з правом користування і укладення між сторонами фактично договору оренди державного нерухомого майна, яке не ввійшло до статутного (складеного) капіталу господарського товариства, та укладення його з порушенням вимог чинного законодавства прийшов і Вищий господарський суд України в постановах від 10.07.2012 р. в справі № 5008/1234/2011, 26.09.2012 р. в справі 3/258, від 07.06.2012 р. в справі № 3/264, від 11.07.2012 р. в справі № 4/5009/6896/11, від 03.04.2012 р. в справі № 6/5007/89/11.

Керуючись викладеним, ст. 4-5, 22, 33, 43, 47, 49, ст.82-84, 87, 115 ГПК України , -

ВИРІШИВ :

1. Визнати недійсним договір зберігання з правом користування № 16/08 від 01.12.2008 р., укладений між Державним підприємством "Укрриба", код ЄДРПОУ 25592421 (вул. Тургенєвська, 82-А, м. Київ, 04050) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ольгопіль" код ЄДРПОУ 03729478 (24830, Вінницька область, Чечельницький район, с. Ольгопіль, вул. Леніна). Зобов'язати Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ольгопіль" код ЄДРПОУ 03729478 (24830, Вінницька область, Чечельницький район, с. Ольгопіль, вул. Леніна) в місячний строк з дня набрання рішенням суду законної сили повернути Державному підприємству "Укрриба", код ЄДРПОУ 25592421 (вул. Тургенєвська, 82-А, м. Київ, 04050), майно, передане за актом приймання - передачі від 01.12.2008 р. за договором зберігання з правом користування від 01.12.2008 р. № 16/08.

2. В позові Державного підприємства "Укрриба" до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ольгопіль" за участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Регіонального відділення фонду державного майна України по Вінницькій області, Державного агентства рибного господарства України про стягнення 14258 грн. 20 коп. заборгованості за користуванням нерухомим державним майном (гідротехнічні споруди) рибницького ставу інв. №12 згідно договору зберігання з правом користування від 01.12.2008 р. № 16/08 за період вересень 2012 р. - лютий 2013 р., 549 грн. 85 коп.- пені за прострочення в оплаті з 11.10.2012 р. по 10.04.2013 р., 109 грн. 97 коп.- 3% річних за період з 11.10.2012 р. по 10.04.2013 р. відмовити.

3. Судові витрати на судовий збір в сумі 1 720 грн. 50 коп. покласти на позивача - Державне підприємство "Укрриба", код ЄДРПОУ 25592421 (вул. Тургенєвська, 82-А, м. Київ, 04050).

4. Копію рішення надіслати 3-й особі 2 - Державному агентству рибного господарства України.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 30.05.2013 р. Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 04 червня 2013 р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.

Суддя Білоус В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - 3-й особі 2 (04053, м.Київ, вул.Артема 45-а)