Ухвала суду № 31598714, 28.05.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2013 р.Справа № 2а-4468/12/2170

Категорія: 9.3 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Лук'янчук О.В. та Ступакової І.Г.,

при секретарі - Гарник А.С.,

за участю: представників Голопристанської міської ради - Кондратюка Василя Васильовича, Тараненко Сергія Миколайовича та представника Управління Державної казначейської служби у Голопристанському районі- Фаллєр Ольги Володимирівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Голопристанської міської ради Херсонської області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року по справі за адміністративним позовом Голопристанської міської ради Херсонської області до Управління Державної казначейської служби у Голопристанському районі Херсонської області про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2012 року Голопристанська міська рада Херсонської області звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Державної казначейської служби (далі УДКС) у Голопристанському районі Херсонської області про визнання бездіяльності щодо не виконання платіжних доручень незаконною та зобов'язати виконати платіжні доручення.

В обґрунтування позовних вимог міською радою зазначалось, що на момент звернення до суду на виконанні у відповідача знаходились 57 платіжних доручень, проте, в зв'язку з відсутністю фінансового ресурсу, а також на підставі того, що УДКС у Голопристанському районі Херсонської області повинно у першу чергу виконувати лише захищені видатки бюджету, наведені 57 платіжних доручень виконані не були, що, в свою чергу, є грубим порушенням норм діючого бюджетного законодавства.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду, Голопристанська міська рада Херсонської області подала апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що станом на жовтень 2012 року у відповідача знаходилось 57 невиконаних платіжних доручень Голопристанської міської ради Херсонської області на загальну суму 289211,80 грн.

17 жовтня 2012 року позивач звернувся до казначейської служби з листом за № 02-25/433, в якому просив підтвердити наявність несплачених платіжних доручень по платнику - Голопристанська міська рада Херсонської області, код ЄДРПОУ 35550028, станом на 17 жовтня 2012 року, з відміткою дати отримання зазначених платіжних доручень.

Листом від 23 жовтня 2012 за № 02-09/727 відповідач підтвердив наявність несплачених 57 платіжних доручень органу місцевого самоврядування на загальну суму 289211,80 грн., однак повідомив, що УДКС у Голопристанському районі Херсонської області у першу чергу та стислі терміни повинна виконувати лише платіжні доручення на проплату захищених статтею бюджету, а інші платіжні доручення будуть виконані при наявності фінансового ресурсу.

Вважаючи невиконання УДКС у Голопристанському районі Херсонської області платіжних доручень незаконним, Голопристанська міська рада Херсонської області звернулась з позовом до суду.

Вирішуючи справу та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог, а також з того, що Управлінням Казначейства в регламентному режимі надавались заявки на підкріплення технічного рахунку на всі платіжні доручення. Проте, встановленого ліміту залишку технічного рахунку по незахищеним видаткам недостатньо для проплати зазначених у позовній заяві платіжних доручень.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з огляду на наступне.

Згідно п. 1 Положення "Про Державну казначейську службу України" затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року за № 460/2011 (далі Положення) Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - Міністр).

Казначейство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Крім того, наведеним пунктом Положення встановлено, що Казначейство України є учасником системи електронних платежів Національного банку України.

Відповідно до п. 4 Положення, Казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює, зокрема, через систему електронних платежів Національного банку України розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних із міжнародними фінансовими організаціями проектів.

Пунктом 7 Положення встановлено, що Казначейство України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (у разі їх утворення).

Згідно до п. 1 статті 43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Державна казначейська служба України, діяльність якої спрямовується і координується через Міністра фінансів України, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає: розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства; контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету, взятті бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов'язаннями; ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання бюджетів з дотриманням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку; здійснення інших операцій з бюджетними коштами.

В органах Державної казначейської служби України бюджетним установам відкриваються рахунки.

Положеннями статті 55 Бюджетного кодексу України встановлено, що захищеними видатками бюджету визнаються видатки загального фонду бюджету, обсяг яких не може змінюватися при здійсненні скорочення затверджених бюджетних призначень.

Захищеними видатками Державного бюджету України визначаються видатки загального фонду на: оплату праці працівників бюджетних установ; нарахування на заробітну плату; придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів; забезпечення продуктами харчування; оплату комунальних послуг та енергоносіїв; обслуговування державного боргу; поточні трансферти місцевим бюджетам; підготовку кадрів вищими навчальними закладами I-IV рівнів акредитації; забезпечення інвалідів технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення для індивідуального користування; фундаментальні дослідження, прикладні наукові та науково-технічні розробки; роботи та заходи, що здійснюються на виконання Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему та роботи з посилення бар'єрних функцій зони відчуження; компенсацію процентів, сплачуваних банкам та/або іншим фінансовим установам за кредитами, отриманими громадянами на будівництво (реконструкцію) чи придбання житла.

Отже, враховуючи наведений зміст норм Бюджетного кодексу України та Положення, зокрема, стовно визначення захищених видатків Державного бюджету України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність дій казначейської служби стовно невиконання 57 платіжних доручень, позаяк, встановленого ліміту залишку технічного рахунку по незахищеними видаткам було недостатньо для виконання зазначених у позовній заяві платіжних доручень.

Крім того, з аналізу кредиторської заборгованості Голопристанської міської ради Херсонської області, вбачається, що проплати позивача, заявлені в платіжних дорученнях, не підпадають під визначення захищених видатків Державного бюджету України, зокрема, видатки на канцелярські товари, проплату кореспонденції, спонсорські святкові витрати не включенні до переліку статті 55 Бюджетного кодексу України, який має вичерпний характер.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції про відмову в задоволені позову ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні усіх обставин справи в їх сукупності. Судом вірно встановлено характер спірних взаємовідносин та обґрунтовано застосовано норми матеріального права.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Колегія суддів не може погодитися з посиланням апелянтів на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому що всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.

Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційних скарг не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Голопристанської міської ради Херсонської області - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: