КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-16231/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: суддів: секретаря: за участю: Федорової Г.Г., Вівдиченко Т.Р., Ключковича В.Ю., Каленюк О.Ю.., представника апелянта - Уголькова Є.О., представника позивача - Краснікової М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 лютого 2013 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Втор-мет» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Втор-мет» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС № 399/15-238 від 15.11.2012 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Втор-мет».
Постановою Окружного адміністративного суду від 15 лютого 2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Втор-мет» задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києві Державної податкової служби від 15.11.2012 року № 399/15-238 про анулювання реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Втор-мет» платником податку на додану вартість з моменту його прийняття.
Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Втор-мет» є юридичною особою, зареєстрованою Голосіївською районною державною адміністрацією в м. Києві 25.06.2004 року.
Як платник податку на додану вартість ТОВ «Втор-мет» взяте на облік в Державній податковій інспекції у Голосіївському районі м. Києва 27.07.2004 року.
Рішенням Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби № 399/15-238 від 15.11.2012 року анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Втор-мет», з підстав зазначених пп. «г» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, а саме: неподанням податковому органу декларацій з ПДВ протягом 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.
Порядок анулювання реєстрації платника податку на додану вартість визначено ст. 184 Податкового кодексу України.
Згідно вказаної норми анулювання реєстрації здійснюється шляхом виключення платника ПДВ з Реєстру. Свідоцтво про реєстрацію платника податку вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку.
Анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість здійснюється з підстав, передбачених статтею 184 розділу V Кодексу, та в порядку, визначеному розділом V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 року № 1394, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.11.2011 року за № 1369/20107 (далі - Положення).
Перелік підстав анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість визначений п.п. «а» - «и» п. 184.1. статті 184 Податкового кодексу України, який є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.
Відповідно до пп. «г» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Згідно п. 184.2 ст. 184 Податкового кодексу України, анулювання реєстрації на підставі, на підставах, визначених у п.п. «б» - «и» п. 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника-податку або за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби. Свідоцтво про реєстрацію платника податку вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку.
Відповідно до пп. 5.5.2 п. 5.5. Положення, рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей).
Згідно п.п. 5.5.2.3 підпункту 5.5.2 п. 5.5 Положення, такими документами є довідка підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб про подання/неподання платником ПДВ податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до податкового органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).
Тобто, анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу на підставі пп. «г» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України можливе лише за таких обставин: неподання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або подання такої декларації з податку на додану вартість з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
В свою чергу такі обставини мають підтверджуватись як самими деклараціями з податку на додану вартість, так і довідкою підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб про подання/неподання платником податку на додану вартість декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Втор-мет» до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва засобами телекомунікаційного зв'язку були подані податкові декларації з податку на додану вартість за листопад, грудень 2011 року, січень-жовтень 2012 рокую
Згідно з даними податкової звітності позивачем здійснено операції з постачання (р. 1) і придбання (р. 10.1) товарів (робіт, послуг) в наступних обсягах: у листопаді 2011 року: поставка - 833,00 грн., придбання - відсутні операції; у грудні 2011 року: поставка - 833,00 грн., придбання - 471 046,00 грн.; у січні 2012 року: поставка - 833,00 грн., придбання - 2 650,00 грн.; у лютому 2012 року: поставка - 1 842 680,00 грн., придбання - 2 231,00 грн.; у березні 2012 року: поставка - 833,00 грн., придбання - 3 711,00 грн.; у квітні 2012 року: поставка - 987 500,00 грн., придбання - 2 167,00 грн.; у травні 2012 року: поставка - 2 840 000,00 грн., придбання - 2 670,00 грн.; у червні 2012 року: поставка - 255 000,00 грн., придбання - 2 917,00 грн.; у липні 2012 року: поставка - 833,00 грн., придбання - 2 167,00 грн.; у серпні 2012 року: поставка - 833,00 грн., придбання - 2 167,00 грн.; у вересні 2012 року: поставка - 1 250 833,00 грн., придбання - 3 281,00 грн.; у жовтні 2012 року: поставка - 96 150,00 грн., придбання - 2 729,00 грн.
Вказані показники приймали участь при визначенні об'єкта оподаткування, формуванні податкових зобов'язань з ПДВ відповідного звітного (податкового) періоду та при здійсненні позивачем розрахунків з бюджетом.
При цьому, колегія суддів зазначає, що визначення понять поставки товарів та послуг, не дають підстав для розмежування операцій з продажу та придбання товарів (послуг) при визначенні оподатковуваної поставки для застосування п.п. «г» п. 184.1 ст.184 Податкового кодексу України, оскільки за своєю суттю операція з поставки товарів та послуг, що є об'єктом оподаткування ПДВ, є двостороннім правочином, і для однієї сторони така операція є продажем, а для іншої - придбанням, в результаті чого у продавця виникає податкове зобов'язання, а у покупця - право на податковий кредит. Тобто поняття оподатковуваної поставки охоплює як операції з продажу товарів (послуг), так і операції з їх придбання.
При цьому, на відміну від положень Закону України «Про податок на додану вартість», згідно якого під оподатковуваними поставками, відсутність яких у платника податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців давало підстави для анулювання свідоцтва платника ПДВ, розумілись саме операції поставки товарів або послуг, нормами Податкового кодексу України передбачено, що анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відбувається у разі відсутності постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Тобто Податковий кодекс України не вирізняє саме операції з поставки товарів (робіт, послуг) як оподатковувані операції, відсутність яких може бути підставою для прийняття податковим органом рішення про анулювання реєстрації такого платника податку.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано зазначає, що в межах 12-ти послідовних місяців з листопада 2011 по жовтень 2012, позивачем подавалися декларації з ПДВ, здійснювалися операції з постачання/придбання товарів (послуг) та декларувалися податкові зобов'язання і податковий кредит за такими операціями, що спростовує висновки відповідача про нульові показники та виключає наявність передбачених пп. «г» п. 184.1 ст. 184 ПК обставин.
Отже, наявні в матеріалах справи податкові декларації ТОВ «Втор-мет» з податку на додану вартість за листопад, грудень 2011 року, січень-жовтень 2012 року, в яких задекларовано відповідні обсяги постачання, суми податку на додану вартість, визначено податкові зобов'язання та задекларовано податковий кредит, спростовують висновки податкового органу про подання позивачем декларацій з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, за період з листопада 2011 року по жовтень 2012 року, викладені у спірному рішенні.
Крім цього, колегія суддів зазначає, що відповідачем не було надано до суду довідки про подання/неподання позивачем декларації з ПДВ протягом 12 послідовних податкових місяців, на виконання п.п. 5.5.2.3 підпункту 5.5.2 п. 5.5 Положення, рівно, як і не надано декларацій за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів.
Також, колегія суддів звертає увагу на наявну в матеріалах справи довідку ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС № 236/2-22-80/33052857 від 02.07.2012 року «Про проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Втор-мет» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам із ВКП «ЧЕРНІВЦІВТОРМЕТ» та ТОВ «НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ» за лютий 2012 року» якою встановлено відображення в податковому обліку ТОВ «Втор-мет» господарських операцій та розрахунків із контрагентами та відсутність ознак «фіктивності» щодо реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Втор-мет» за лютий 2012 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Однак, апелянтом не було надано до суду належних та допустимих доказів правомірності прийняття оскаржуваного рішення № 399/15-238 від 15.11.2012 року.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності заявлених позивачем вимог, які є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами та є такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 лютого 2013 року - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 лютого 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Суддя: Суддя: Г.Г. Федорова Т.Р. Вівдиченко В.Ю.Ключкович Повний текст ухвали складено та підписано - 23.05.13р.
Головуючий суддя Федорова Г. Г.
Судді: Вівдиченко Т.Р.
Ключкович В.Ю.
Судове рішення № 31598563, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 21.05.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-16231/12/2670. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: