Ухвала суду № 31598570, 21.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/59/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О.В. Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: суддів: секретаря: Федорової Г.Г., Вівдиченко Т.Р., Ключковича В.Ю., Каленюк О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2013 року по справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Завод «Будмаш» до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2013 року Публічне акціонерне товариство «Завод «Будмаш» (далі - позивач) звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду із позовом до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби (далі - відповідач), в якому просило визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Прилуцької ОДПІ Чернігівської області ДПС від 15.11.2012 року № 0000040099/434.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2013 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Завод «Будмаш» задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Прилуцької ОДПІ Чернігівської області ДПС від 15.11.2012 року № 0000040099/434.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 25.10.2012 року, службовою особою відповідача була проведена документальна позаплановуа невиїзна перевірка ПАТ «Завод «Будмаш» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Алемтек» та ПП «Вега Макс» за лютий-березень 2012 року.

За результатами проведеної перевірки позивачем було складено акт від 25.10.2012 р. № 740/15/00240307, згідно якого ПАТ «Завод «Будмаш» порушено вимоги:

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, ч. 1, ч.5 ст. 203, ст. 215, ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України, в результаті чого ПАТ «Завод «Будмаш» було завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду за лютий 2012 року на 6 077,00 грн.;

- п. 200.1, п.п «а» п. 200.4, ст. 200, п.п. 14.1.18, п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України в результаті чого ПАТ «Завод «Будмаш» було завищено суму бюджетного відшкодування за березень місяць 2012 року на 6 077,00 грн.

На підставі акту перевірки від 25.10.2012 р. № 740/15/00240307, Прилуцькою ОДПІ Чернігівської області ДПС було винесено податкове повідомлення-рішення від 15.11.2012 року № 0000040099/434, яким ПАТ «Завод «Будмаш» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 6 077,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3 038,00 грн.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Так, під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (ст. 3 ГК України) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У розумінні п. 1.32 ст. 1 Закону № 334/94-ВР, господарська діяльність будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Ознаками господарської діяльності у розумінні приписів ст. 3 Господарського кодексу України, п. 1.32 ст. 1 Закону № 334/94-ВР є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності продукція, роботи чи послуги мають вартісний характер і цінове вираження.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Зазначені обставини відповідачем не доведені.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що 04.01.2011 року між ПАТ «Завод «Будмаш» та ТОВ «Алемтек» було укладено договір купівлі-продажу № 11/90, відповідно до якого ТОВ «Алемтек» зобов'язується передати у власність ПАТ «Завод «Будмаш» товари, найменування, асортимент, кількість, ціни якого визначаються сторонами у рахунках на сплату товару та видаткових накладних. ПАТ «Завод «Будмаш» зобов'язується прийняти та оплатити їх на умовах даного договору.

Відповідно до пп. 1.3 п. 1 договору купівлі-продажу, документами на товар, які ТОВ «Алемтек» повинен передати ПАТ «Завод «Будмаш» є рахунок, накладна на отримання товару, податкова накладна.

Факт виконання ПАТ «Завод «Будмаш» та ТОВ «Алемтек» умов договору купівлі-продажу № 11/90 від 04.01.2011 року підтверджується наявними в матеріалах справи рахунком-фактури від 27.02.2012 року № АК-0000131 на суму 21 864,96 грн. (у т.ч. 3 644,16 грн. ПДВ), платіжним дорученням № 286 від 27.02.2012 року на суму 21 864,96 грн., податковою накладною від 27.02.2012 року № 15, видатковою накладною від 27.02.2012 року № АК-0000158, прибутковим ордером № 120 від 29.02.2012 року.

Сума податку на додану вартість у розмірі 3 644,16 грн., була віднесена позивачем до складу податкового кредиту в податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2012 року.

14 лютого 2012 року між ПАТ «Завод «Будмаш» та ПП «Вегамакс» було укладено договір купівлі-продажу № 14/02-КБ, відповідно до якого ПП «Вегамакс» зобов'язується передати у власність ПАТ «Завод «Будмаш» товар згідно переліку, наведеному в рахунках-фактурах, а ПАТ «Завод «Будмаш» оплатити та прийняти товар на умовах даного договору.

Відповідно до п. 6 договору купівлі-продажу, прийом товару здійснюється ПАТ «Завод «Будмаш» при наявності товаросупровідних документів: видаткової накладної, податкової накладної, рахунку-фактури, сертифікату відповідності та сертифікату якості.

Підтвердженням одержання товару ПАТ «Завод «Будмаш» є накладна про прийняття товару та довіреність ПАТ «Завод «Будмаш».

Факт виконання ПАТ «Завод «Будмаш» та ПП «Вегамакс» умов договору купівлі-продажу № 14/02-КБ від 14.02.2012 року підтверджується наявними в матеріалах справи рахунком-фактури від 14.02.2012 року № ВЕ-0000021 на суму 14 600,00 грн. (у т.ч. 2 433,33 грн. ПДВ), платіжним дорученням № 217 від 16.02.2012 року на суму 14 600,00 грн., податковою накладною від 16.02.2012 року № 37, видатковою накладною від 20.02.2012 року № ВЕ-0000001, прибутковим ордером № 88 від 27.02.2012 року.

Сума податку на додану вартість у розмірі 2 433,33 грн., була віднесена позивачем до складу податкового кредиту в податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2012 року.

Придбаний у ПП «Вегамакс» двигун та у ТОВ «Алемтек» рукав були використані ПАТ «Завод «Будмаш»для виготовлення спеціалізованих автомобілів.

Так, 19.01.2012 року між ПАТ «Завод «Будмаш» та ТОВ «Торговий дім «Будмаш-Групп» було укладено контракт № 20 на поставку різноманітного будівельного обладнання, згідно якого позивачем до ТОВ «Торговий дім «Будмаш-Групп» було здійснено поставку установок для набризгу бетонної суміші (без рукавів, з пневмодвигуном РПД-5), які в своєму складі містили двигун, придбаний заводом у ПП «Вегамакс».

06 лютого 2012 року, між ПАТ «Завод «Будмаш» та ТОВ «Торговий дім Ярав» було укладено контракт № 38 про закупівлю різноманітного будівельного обладнання, згідно якого позивачем здійснювалась поставка рукава розвантажувального С927 0111010 (100,L4м) отриманого від контрагента ТОВ «Алемтек».

З акту перевірки вбачається, що єдиною підставою для висновку відповідача про порушення ПАТ «Завод «Будмаш» п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1 ст. 198, п. 198.2 ст. 198, п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України стали акт Сугуївської ОДПІ Харківської області ДПС № 190/2211/37283793 від 15.08.2012 року, відповідно до якого ПП «Вегамакс» за юридичною адресою не знаходиться, кількість працівників шість осіб, наявність власних або орендованих складських приміщень не встановлена, факти транспортування та зберігання товарно-матеріальних цінностей не встановлені та акт ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 02.08.2012 року № 2881/22-2/35759883, відповідно до якого у ТОВ «Алемтек» відсутні трудові ресурси, виробничо-складські приміщення, інше майно, які економічно необхідні для виконання такого обсягу господарських операцій. Встановлено відсутність посадових осіб ТОВ «Алеметек» за місцезнаходженням підприємства. Крім того, з системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено наявність розбіжностей у податковій звітності ТОВ «Алемтек» та ПАТ «Завод «Будмаш» на суму 3 644,16 грн., податкові зобов'язання ТОВ «Алемтек» по взаємовідносинах з ПАТ «Завод «Будмаш» за лютий 2012 року складають 0,00 грн., що свідчить про те, що правочини між ПАТ «Завод «Будмаш» та ТОВ «Алемтек», ПП «Вегамакс» здійснені без мети настання реальних наслідків.

Вказані докази, на думку апелянта свідчать про нікчемність укладених правочинів.

Проте, колегія суддів не приймає до уваги дане твердження апелянта та обґрунтовує це наступним.

Відповідно до ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. В розумінні даної норми цивільного закону характеризуючими ознаками фіктивного правочину є те, що сторони вчиняють його лише для вигляду, знаючи заздалегідь що він не буде виконаний. Тобто, при вчинені фіктивного правочину учасники мають інші цілі, ніж ті що передбачені самим правочином, не маючи на меті встановлення його правових наслідків. При цьому, фіктивним можна визнати правочин тільки за умови, що обидві сторони діяли без наміру як створення та досягнення відповідних цивільно-правових наслідків.

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Аналізуючи наявні в справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що договір купівлі-продажу № 11/90 від 04.01.2011 року та договір купівлі-продажу № 14/02-КБ від 14.02.2012 року, а також всі операції за даними договорами купівлі-продажу укладених між ПАТ «Завод «Будмаш» та ТОВ «Алемтек», ПП «Вегамакс» є такими, що не суперечать інтересам держави та суспільства, придбані на їх умовах товари не були виключені з цивільного обігу, на момент укладення договорів сторони були зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності, взяті на облік як платники податків, а тому володіли необхідним обсягом цивільної правоздатності та дієздатності, вільно здійснювали своє волевиявлення що в свою чергу свідчить про настання правових наслідків.

Зміст укладених між ПАТ «Завод «Будмаш» та ТОВ «Алемтек», ПП «Вегамакс» договорів постачання не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст цих угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що спірні угоди були укладені ПАТ «Завод «Будмаш» та ТОВ «Алемтек», ПП «Вегамакс» з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності, зобов'язання за договорами купівлі-продажу № 11/90 від 04.01.2011 року та № 14/02-КБ від 14.02.2012 року виконані сторонами належним чином, а тому не можуть розглядатися як нікчемні.

Щодо виявленої розбіжності за лютий 2012 року по взаємовідносинах з ТОВ «Алемтек», колегія суддів зазначає, що положеннями Податкового кодексу України не передбачена залежність податкового кредиту покупця від декларування сум податкового зобов'язання продавцем, а також не встановлено того, що платник податку несе відповідальність за декларування та сплату податку його контрагентами та за факт невизнання податкової звітності контрагента.

Відповідно до пунктів 200.1, 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно пунктів 200.7, 200.10-200.13 ст. 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування або шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку, або шляхом оформлення (випуску) казначейського фінансового векселя (за згодою платника податків) протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

З матеріалів справи вбачається, що 12.06.2012 року службовою особою Прилуцької ОДПІ Чернігівської області ДПС було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПАТ «Завод «Будмаш» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за березень 2012 року, якою було підтверджено відображене ПАТ «Завод «Будмаш» у декларації за березнь 2012 року бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 68 381,00 грн. та позитивне значення у сумі 34 550,00 грн., в тому числі і по взаємовідносинам з ТОВ «Алеметек» (довідка № 353/15-00240307 від 12.06.2012 року).

26 липня 2012 року ПАТ «Завод «Будмаш» було відшкодовано ПДВ у розмірі 68 381,00 грн. по декларації за березень 2012 року, що підтверджується платіжним дорученням № 1597 від 26.07.2012 року

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності заявлених позовних вимог, які є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, а відтак є такими, що підлягають до задоволення.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Суддя: Суддя: Г.Г. Федорова Т.Р. Вівдиченко В.Ю. КлючковичГоловуючий суддя Федорова Г. Г.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Ключкович В.Ю.