Постанова № 31597231, 23.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-5662/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лисенко В.І.

Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 травня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.,

при секретарі: Проценко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Ізюмський оптико - механічний завод» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ізюмський оптико - механічний завод» до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2012 року позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби, в якому просив визнати дії органу державної податкової служби щодо проведення камеральної перевірки податкової звітності товариства поза межами строку, встановленого Податковим кодексом України, протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення: форми «В4» від 21 серпня 2012 року № 0000011600, згідно з яким позивачу зменшено від'ємне значення податку на додану вартість за податковою декларацією за липень 2012року у розмірі 15 209 772гривень, форми «Р» від 21.08.2012року № 0001071600, згідно з яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 688 513гривень, у тому числі за основним платежем - 550 810гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями - 137 703гривень.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року у задоволенні позову відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги щодо визнання дій органу державної податкової служби протиправними, суд І інстанції зазначив, що норма п.200.10, ст.200 Податкового кодексу України, якою встановлено 30-денний термін проведення камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість, стосується лише адміністрування податку на додану вартість, а відтак, посилання позивача на порушення відповідачем приписів вказаної норми, внаслідок охоплення камеральною перевіркою податкової звітності за липень 2012року податкових декларацій позивача з червня 2010року по червень 2012року, є безпідставними.

В частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 21 серпня 2012року № 0000011600 та № 0002071600, рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012року вмотивовано тим, що невизнання податковим органом декларації з податку на додану вартість позивача за вересень 2010року, правомірність якого підтверджена Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2011року по справі № 2а-8923/10/1070, унеможливлює відображення у рядку 26 декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010року (та у деклараціях наступних податкових періодів) залишку від'ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, суд І інстанції дійшов до висновку, що камеральна перевірка податкової звітності товариства з обмеженою відповідальністю «Ізюмський оптико - механічний завод» за липень 2012року була проведена відповідачем правомірно, зменшення податковим органом суми від'ємного значення податку на додану вартість по зазначеній декларації у розмірі 15 209 772гривень та визначення грошового зобов'язання на загальну суму 688 513гривень з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій відповідає вимогам чинного законодавства України.

Не погоджуючись із постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду І інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

На думку апелянта, судом І інстанції не досліджено фактичних обставин, що мають значення для справи, зокрема, питання виникнення від'ємного значення податку на додану вартість у червні 2010 року та її подальшого відображення у податковій звітності наступних податкових періодах, не надано належної оцінки законності зменшення такого від'ємного значення. Крім цього, апелянт в апеляційній скарзі та доповнень до неї зазначає, що висновки суду І інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, Київським окружним адміністративним судом невірно застосовано норми матеріального права.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, Постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012року - скасувати, ухвалити нову про задоволення позовних вимог.

В свою чергу, відповідач заперечував проти задоволення апеляційної скарги, в судовому засіданні зазначив, що орган державної податкової служби діяв у межах наданих законодавством повноважень, а винесені податкові повідомлення - рішення відповідають вимогам податкового законодавства України.

Представник відповідача в судовому засіданні просив у задоволенні апеляційної скарги товариства відмовити, а Постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року залишити без змін.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, повно та всебічно перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги з урахуванням доповнень та заперечень на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду І інстанції скасувати та постановити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до пунктів 1, 3, та 4, ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове, якщо встановить неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд І інстанції виходив з того, що норма п.200.10, ст.200 Податкового кодексу України, якою встановлено 30-денний термін проведення камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість, стосується лише адміністрування податку на додану вартість, тому відповідач діяв правомірно, охоплюючи у межах дійсної перевірки податкові декларації з червня 2010року по червень 2012року (включно).

Також суд зазначив, що невизнання податковим органом декларації з податку на додану вартість позивача за вересень 2010 року, правомірність якого підтверджена Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2011 року по справі № 2а-8923/10/1070, унеможливлює відображення у рядку 26 декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року (та у деклараціях наступних податкових періодів) залишку від'ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, що призвело до визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Колегія суддів не погоджується із зазначеними висновками Київського окружного адміністративного суду, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю «Ізюмський оптико-механічний завод» є юридичною особою, що зареєстрована Іванківською районною державною адміністрацією Київської області 25.07.2004року, про що видано свідоцтво встановленого зразка серії А00 № 091942. Позивач як платник податків знаходиться на податковому обліку в Іванківській міжрайонній державній податковій інспекції Київської області Державної податкової служби та зареєстрований платником податку на додану вартість, про що видано свідоцтво від 31.10.2006року за № 13780184.

З урахуванням вимог ст.49 Податкового кодексу України, позивачем 14 серпня 2012 року засобами телекомунікаційного зв'язку подано до Іванківської МДПІ Київської області ДПС податкову декларацію з податку на додану вартість з додатками за липень 2012 року, отримання якої підтверджено квитанцією № 2.

20 серпня 2012року посадовими особами відповідача на підставі ст.200 Податкового кодексу України та в порядку, передбаченому ст.76 кодексу було проведено камеральну перевірку податкової декларації позивача з податку на додану вартість за липень 2012 року, за результатами якої складено акт від 20.08.2012 року № 390/15/33011077.

На стор.8 акту перевірки відповідач прийшов до висновку до завищення позивачем суми від'ємного значення податку на додану вартість за податковою декларацією за липень 2012 року у розмірі 15 209 772 гривень та до заниження податкового зобов'язання на загальну суму 550 810гривень, у тому числі по декларації з податку на додану вартість за травень 2012 року - 170 143 гривень, червень 2012 року - 380 251 гривень та липень 2012 року - 416 гривень.

Відповідно до статті 123 Податкового кодексу, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6, пункту 54.3, статті 54 цього Кодексу, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

На підставі акту камеральної перевірки від 20.08.2012року № 390/15/33011077 відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення: форми «В4» від 21 серпня 2012 року № 0000011600, згідно з яким позивачу зменшено від'ємне значення податку на додану вартість за податковою декларацією за липень 2012року у розмірі 15 209 772 гривень, форми «Р» від 21.08.2012року № 0001071600, згідно з яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 688 513 гривень, у тому числі за основним платежем - 550 810 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями - 137 703 гривень, які направлені позивачу засобами поштового зв'язку із повідомленням про вручення.

Київський окружний адміністративний суд дійшов до помилкового висновку, що камеральна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року з одночасною перевіркою податкової звітності позивача з цього податку за період з червня 2010року по червень 2012року проведена відповідачем правомірно та в межах наданих останньому повноважень.

Відповідно до пункту 75.1, статті 75 Податкового кодексу органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпункту 75.1.1, пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

В той же час, згідно пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Термін проведення камеральної перевірки встановлено ст.200 Податкового кодексу України, наказами Державної податкової служби та Міністерства фінансів України.

Відповідно до пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу встановлено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Пунктом 7.4, розділу 7 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997року № 166, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.07.1997року за № 250/2054 (далі - Порядок № 166) (норми якого розповсюджувалися на складання та подання податкової звітності за період з червня 2010 року по лютий 2011 року), пунктом 5 розділу ХІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011року № 41, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.02.2011року за № 197/18935 (далі - Порядок № 41) (норми якого розповсюджувалися на складання та подання податкової звітності за період з березня 2011року по листопад 2011року), пунктом 5 розділу ІХ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011року № 1492, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.12.2011року за № 1490/20228 (далі - Порядок № 1492) (норми якого розповсюджувалися на складання та подання податкової звітності за період з грудня 2011року по липень 2012 року), передбачено, що камеральну перевірку даних, заявлених у податковій звітності з податку на додану вартість, орган державної податкової служби проводить протягом 30 днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації.

Таким чином, незважаючи на чисельні зміни форми податкової декларації з податку на додану вартість, 30-денний термін проведення камеральної перевірки залишився незмінним.

Як зазначалося вище, камеральна перевірка податкової звітності проводиться на підставі даних, зазначених у податковій декларації. Як свідчить акт перевірки (стор.1) в ході проведення камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість позивача за липень 2012року, відповідачем камерально перевірено податкову звітність товариства за період з червня 2010року по червень 2012року, що є порушення вимог підпункту 75.1.1, п.75.1, ст.75 Податкового кодексу України.

Податкові декларації з податку на додану вартість позивача з червня 2010року по червень 2012року вже були перевірені відповідачем у встановлений законодавством 30-денний термін від дня їх подання до органу державної податкової служби, тому не підлягають повторній камеральній перевірці.

Проте, як свідчить акт камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість позивача за липень 2012 року, відповідачем повторно камерально перевірено податкову звітність за період з червня 2010 року по червень 2012року і встановлено завищення від'ємного значення податку на додану вартість по декларації за червень 2010року (стор.5 акту від 20.08.2012року № 390/15/33011077) у розмірі 15 757 703гривень, що в подальшому вплинуло на показники декларацій з податку на додану вартість наступних податкових періодів, внаслідок включення зазначеної суми до складу податкового кредиту податкових декларацій наступних звітних періодів (з липня 2010року по липень 2012року).

При цьому, здійснюючи камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2012року, відповідач визначає суму податкового зобов'язання до сплати за травень 2012 року у розмірі 170 143гривень та червень 2012року - 380 251гривень, за податкові періоди, які не підлягали камеральній перевірці.

Підсумовуючи викладене, охоплюючи в ході проведення камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2012року податкову звітність позивача з червня 2010 року по червень 2012 року та встановлюючи порушення вимог податкового законодавства за декларацією за червень 2010 року (завищення від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 15 757 703гривень), травень 2012року (визначення податкового зобов'язання у розмірі 170 143гривень) та червень 2012року (визначення податкового зобов'язання за липень 2012року у розмірі 380 251гривень) відповідач діяв протиправно.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 21 серпня 2012 року № 0000011600 та № 0001071600 колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчить текст Постанови Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про скасування податкових повідомлень - рішень суд І інстанції прийшов до помилкового висновку, що невизнання податковим органом декларації з податку на додану вартість позивача за вересень 2010 року, правомірність якого підтверджена Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2011року по справі № 2а-8923/10/1070, унеможливлює відображення у рядку 26 декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року (та у деклараціях наступних податкових періодів) залишку від'ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому судом І інстанції не перевірено та не надано належної правової оцінки причинам виникнення від'ємного значення податку на додану вартість, внаслідок коригування податкових зобов'язань та його подальше відображення у податковій звітності наступних податкових періодах.

Як свідчать матеріали справи, у червні 2010року покупцями позивача здійснено повернення раніше придбаних у позивача товарно - матеріальних цінностей, що підтверджується належним чином оформленими розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (а.с. 9-15), на загальну суму 78 790 059,15 гривень, ПДВ - 15 758 011,83 гривень.

Відповідно до пункту 4.5, статті 4 Закону України від 03.04.1997року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (у редакції, що діяла на момент здійснення господарських взаємовідносин) якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Пунктом а), підпункту 4.5.1, пункту 4.5, статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку.

Згідно із п.5.6, розділу 5 «Коригування податкових зобов'язань з ПДВ" Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997року № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997року за № 250/2054 (у редакції, що діяла на момент спірних правовідносин) (далі - Порядок № 166) коригування податкових зобов'язань відображається у рядку 8, зокрема, у ряд.8.4 податкової декларації з ПДВ відображаються інші випадки коригування податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Таким чином, позивач був зобов'язаний відкоригувати податкові зобов'язання з податку на додану вартість при поверненні товарно - матеріальних цінностей у періоді, протягом якого було здійснено таке повернення, тобто, у червні 2010року.

Як свідчить податкова декларація з податку на додану вартість позивача за червень 2010 року, товариством у ряд.8.4 декларації за червень 2010року зменшено податкові зобов'язання внаслідок повернення раніше реалізованих товарно - матеріальних цінностей на суму податку на додану вартість у розмірі 15 758 012гривень, наслідком чого стало виникнення від'ємного значення податку на додану вартість, що переносилося до складу податкового кредиту наступних податкових звітних періодів.

Податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2010року надіслана в адресу Іванківської МДПІ засобами поштового зв'язку з повідомленням про вручення. При цьому, проведене коригування податкових зобов'язань відображено у Додатку № 1 до декларації за червень 2010року «Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість».

Правомірність та обгрунтованість зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість у податковій декларації за червень 2010року підтверджено належним чином оформленими розрахунками коригування кількісних та якісних показників до податкових накладних. Жодних доказів нелігітимності зазначених первинних документів відповідачем не надано.

При цьому, достовірність відображення у податковій декларації за червень 2010року зменшення податкових зобов'язань, внаслідок їх коригування, перевірялось відповідачем. відповідач звернувся до ТОВ «ІОМЗ» із запитом від 16.06.2010року № 2647/10/23-034 про надання письмових пояснень та документальних підтверджень господарським взаємовідносинам з ТОВ «ТБ «Амстор» за січень, березень, квітень та червень 2010року.

Позивачем листом від 18.06.2010року № 18/06-10 в адресу Іванківської МДПІ Київської області надано письмові пояснення та копії підтверджуючих документів щодо зазначених в запиті взаємовідносин (фактично отримано органом державної податкової служби 29.06.2010року).

Згідно із пункту 5.11, розділу 5 Порядку № 166 якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, сума визначеного від'ємного значення враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону (відображається у рядку 22.1 податкової декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Відповідно до підпункту 5.12.4, розділу 5 Порядку № 166 залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 26 податкової декларації поточного звітного податкового періоду та переноситься до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду).

Аналогічні норми відображення залишку від'ємного значення передбачено порядком № 41 (яким скасовано Порядок № 166) та № 1492 (яким скасовано Порядок № 41).

В подальшому залишок від'ємного значення податку на додану вартість за незначним коригуванням переносився позивачем з декларації за червень 2010року у декларації наступних податкових звітних періодів, та відповідно до рядку 24 декларації за липень 2012року становив 15 209 772гривень.

Зменшення від'ємного значення податку на додану вартість у червні 2010року обгрунтовується відповідачем неможливістю встановлення факту повернення у червні 2010року товару та місце його зберігання у зв'язку із порушенням кримінальної справи проти посадових осіб позивача.

Посилання відповідача на неможливість встановлення факту повернення у червні 2010року товару та місце його зберігання, внаслідок порушення кримінальної справи відносно директора позивача є припущенням, при цьому Постановою Прокуратури м. Києва від 26.06.2012року скасовані постанови слідчих податкової міліції про притягнення посадових осіб позивача в якості обвинувачених, про оголошення розшуку керівника позивача та про обрання запобіжного заходу у вигляді підписки при невиїзд, внаслідок відсутності у їх діях доведеного складу злочину.

На стор.3 акту камеральної перевірки відповідач посилається на лист податкової міліції Ізюмської ОДПІ від 23.11.2010року № 1008/7/26-010, в той час коли камеральна перевірка проводилась 20.08.2012року, через 2 роки після отримання зазначеної відповіді.

При цьому колегія суддів зазначає, що камеральна перевірка проводиться на підставі даних зазначених у податковій звітності та не передбачає будь - які інші заходи, у тому числі за межами органу державної податкової служби.

Київським окружним адміністративним судом при винесенні постанови від 20 грудня 2012року не враховано, що невизнання податкової декларації з податку на додану вартість позивача за вересень 2010року не є підставою для зменшення від'ємного значення податку на додану вартість по декларації за червень 2010року, що було зроблено відповідачем (стор.5 акту камеральної перевірки від 20.08.2012року № 390/15/33011077).

Беручи до уваги, що постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2011року набрала законної сили, позивачем 25.03.2013року засобами телекомунікаційного зв'язку повторно направлено в адресу Іванківської МДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010року реєстраційний номер 9007155763.

Після повторного подання податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року позивачем отримано офіційну квитанцію № 2, у розділі «Виявлені помилки» якої зазначено «Декларацію подано після терміну. Раніше вже подавалась звітність за цей період».

Таким чином, показники декларації з податку на додану вартість за вересень 2010року обліковуються в електронній системі обробки податкової звітності Міністерства доходів і зборів України, що спростовує твердження відповідача про їх анулювання.

З метою з'ясування ситуації, що склалася, позивачем направлено в адресу Іванківської МДПІ Київської області заяву від 27.03.2013року № 27/03, в якій товариство просить повідомити: чи подана ТОВ «ІОМЗ» податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2010року та якій її статус згідно з АС Податковий блок».

Відповідач листом від 17.04.2013року № 678/10/18-008 повідомив товариство, що декларація з податку на додану вартість за вересень 2010 року подана 20 жовтня 2010 року.

У декларації з податку на додану вартість за січень 2011року позивачем задекларована сума від'ємного значення податку на додану вартість (ряд.26 декларації) у розмірі 15 761 052 гривень. Зазначена декларація прийнята податковим органом без зауважень до задекларованих показників, що підтверджується письмовими листами Іванківської МДПІ, які направлялися в адресу позивача.

Листом від 31.03.2011року № 1291/8/28-012 Іванківська МДПІ повідомила товариство, що звіт з ПДВ за січень 2011року визнано діючим. Листом від 06.04.2011 року № 1321/10/28-008 відповідач повідомив, що податкова декларація з ПДВ за січень 2011 року, яка зайшла до податкової інспекції 21.02.2011року, прийнята як «Основна».

Спірна сума від'ємного значення податку на додану вартість відображалась у всіх наступних податкових деклараціях з податку на додану вартість позивача, які прийняті органом податкової служби, показники звітності відображені в електронній базі Міністерства доходів і зборів, при цьому відповідач зменшує суму від'ємного значення по декларації за червень 2010року, мотивуючи це невизнанням податкової декларації за вересень 2010року, що не відповідає вимогам законодавства.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2011року по справі № 2а-8775/10/1070 позовні вимоги ТОВ «Ізюмський оптико - механічний завод» задоволено, визнано протиправними дії Іванківської МДПІ щодо відмови у визнанні податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року податковою звітністю та зобов'язано визнати декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року як податкову звітність.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2011року по справі № 2а-627/11/1070 позовні вимоги ТОВ «Ізюмський оптико - механічний завод» задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Іванківської МДПІ щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року податковою звітністю та зобов'язано відповідача відобразити задекларовані позивачем показники в особовому рахунку платника податку.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2012року по справі № 2а-1551/11/1070 позовні вимоги ТОВ «Ізюмський оптико - механічний завод» задоволено, визнано неправомірними дії відповідача щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року податковою звітністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2013року по справі № 2а-4496/12/1070 позовні вимоги ТОВ «Ізюмський оптико - механічний завод» задоволено, визнано протиправними дії Іванківської МДПІ Київської області щодо невизнання як податкової звітності декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року, поданої ТОВ «Ізюмський оптико-механічний завод».

Зазначеними вище судовими рішеннями апеляційної інстанції, що набрали законної сили, податкові декларації з податку на додану вартість з червня 2010 року із задекларованими показниками від'ємного значення податку, визнано поданими до органу державної податкової служби, і зобов'язано відповідача відобразити показники зазначених декларацій по особовому рахунку платника податків.

Невизнання податковим органом декларації за вересень 2010 року не позбавляє права позивача на відображення у рядку 26 декларації з ПДВ за жовтень 2010 року (та у деклараціях наступних звітних періодів) залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З врахуванням вищевикладеного, апеляційна скарга підлягає задоволенню, Постанова Київського окружного адміністративного суду від 20.12.2012року підлягає скасуванню, з постановленням нової про задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізюмський оптико - механічний завод» - задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року - скасувати та постановити нову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізюмський оптико-механічний завод» до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати дії Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області щодо проведення камеральної перевірки задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість протиправними.

Скасувати податкові повідомлення - рішення від 21.08.2012 року № 0001071600, № 0000011600.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізюмський оптико-механічний завод» судовий збір у розмірі 3 219 грн. (три тисячі двісті дев'ятнадцять грн.)

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 28 травня 2013 року.

Головуючий суддя: Безименна Н.В.

Судді: Кучма А.Ю.

Аліменко В.О.

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Кучма А.Ю.

Аліменко В.О.