Ухвала суду № 31591420, 22.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" травня 2013 р. м. Київ К-31698/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2010 по справі №2-а-43212/09/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії «Техінпром» до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду передано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії «Техінпром» (далі-ТОВ Компанії «Техінпром», позивач) до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова (далі-ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 16.10.2007 №000462320/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 69413,95грн., у тому числі 46275,95грн. основного платежу та 23138,00грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2010 у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду мотивовано неправомірністю формування позивачем податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «Енергохолдінг», державну реєстрація платника податку на додану вартість якого скасовано рішенням з суду, яке набрало законної сили.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2010 скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову про задоволення позову. При цьому, суд апеляційної інстанції виходив з того, що на момент видачі податкових накладних контрагент позивача мав статус платника податку на додану вартість, а визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість самі по собі не призвели до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавило правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 08.10.2010 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 12.10.2010 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просив скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2010, залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2010.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, п.п.7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що підставою для визначення позивачеві податкового зобов'язання згідно спірного податкового повідомлення-рішення слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки №3293/232/25189151 від 03.10.2007, про порушення позивачем п.п.7.2.1, 7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок неправомірного формування податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «Енергохолдінг», що мали місце з вересня по листопад 2004 року, оскільки рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 17.04.2007 скасовано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Енергохолдінг».

Згідно абз.1 п.п.7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податку на додану вартість», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

За змістом п. 9.8 ст. 9 вказаного Закону свідоцтво про реєстрацію особи в якості платника податку на додану вартість діє до дати його анулювання.

За результатом розгляду справи було встановлено, що на момент вчинення спірних господарських операцій ТОВ «Енергохолдінг» мало статус платника ПДВ.

Аналізуючи фактичні обставини справи та наведені вище норми, суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, про те, що наявність у позивача належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, є підставою для формування податкового кредиту, а нараховане позивачу податкове зобов'язання та застосування штрафних санкцій належним чином не доведено.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв