Ухвала суду № 31591243, 23.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" травня 2013 р. м. Київ К/9991/86932/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Кошіля В. В., Степашка О.І.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат" до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат" (далі - ТОВ "Вовчанський м'ясокомбінат") звернулось до суду з позовом до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області (далі - Вовчанська МДПІ) в якому просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2011 року позов ТОВ "Вовчанський м'ясокомбінат" задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року апеляційну скаргу Вовчанської МДПІ залишено без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2011 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції Вовчанська МДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Вовчанський м'ясокомбінат" у задоволені позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Вовчанською МДПІ проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Вовчанський м'ясокомбінат» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо задекларованих показників в поданому уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2010 року. За результатами перевірки складено акт від 20.08.2010 року № 1156/15-32447115

Актом перевірки встановлено порушення п.п. 7.2.3 п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок чого ТОВ «Вовчанський м'ясокомбінат» в частині безпідставного заниження суми податку на додану вартість за травень 2010 року у розмірі 68296,00 грн.

На підставі акту перевірки Вовчанською МДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення №0003661501/0 від 03.09.2010 року, яким позивачеві визначено податкове зобов'язання у розмірі 95614,40 грн., в тому числі основний платіж 68296,00 грн., штрафні санкції 27318,40 грн.

Позивач оскаржив рішення в адміністративному порядку, але скарги були залишені без задоволення, а рішення - без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ТОВ "Вовчанський м'ясокомбінат" виходячи з наступного.

Підпунктом 1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що платник податку на додану вартість особа, яка відповідно до вказаного закону зобов'язана здійснювати утримання або внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем або особа, що ввозить (пересилає) товари на митну територію України. Бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Підпунктами 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податкова накладна, видана ТОВ «Євродез-2007» позивачеві містить усі необхідні реквізити, встановлені для податкових накладних, відповідає вимогам п.п. 7.2.1, п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №165 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037.

У пункті 1.3 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з пунктом 10.2 ст. 10 зазначеного Закону, платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету або відображення його у податковій звітності це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит, якщо останній має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Чинним законодавством України на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов'язку та не визначено право перевірки відповідності законодавству установчих документів контрагентів товару та дотримання ними вимог податкового законодавства. Крім того, законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по товарах, послугах отриманих від продавця, окрім випадку, коли такий продавець був позбавлений статусу платника податку на додану вартість.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що ТОВ "Євродез-2007" на момент здійснення господарських операцій був платником ПДВ.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позовні вимоги є законними, обгрунтаваними та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області залишити без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко В. В. Кошіль