ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 травня 2013 року м. Київ К-42489/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Вербицької О.В.
Голубєвої Г.К.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції
на постанову Господарського суду Волинської області від 15 квітня 2008 року
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2009 року
у справі № 5/52-2А
за позовом Закритого акціонерного товариства «Волинський шовковий комбінат»
до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання частково нечинними податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду Волинської області від 15 квітня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2009 року, позов Закритого акціонерного товариства «Волинський шовковий комбінат» (позивач) до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції (відповідач) задоволено. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення № 0002062301/0 від 08 листопада 2007 року та № 0002062301/2 від 20 лютого 2008 року в частині визначення суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 8 943,20 грн.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з підстав порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати постанову Господарського суду Волинської області від 15 квітня 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2009 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку ЗАТ «Волинський шовковий комбінат» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2006 року по 30 червня 2007 року, за результатами якої складено акт № 02686/251/2301/31965022 від 02 листопада 2007 року
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002062301/0 від 08 листопада 2007 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 49 917,30 грн. (28 537,00 грн. - основний платіж, 21 380,30 грн. - штрафні (фінансові) санкції).
За результатами адміністративного оскарження, скарги позивача залишено без задоволення, а також остаточно прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002062301/2 від 20 лютого 2008 року.
Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 6.1 статті 6, підпункту 8.1.1 пункту 8.1, підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 334/94-ВР) у зв'язку із заниженням об'єкту оподаткування податком на прибуток.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Згідно з пунктом 11.1 статті 11 Закону № 334/94-ВР податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду, крім виробників сільськогосподарської продукції, визначених статтею 14 цього Закону, для яких річний податковий період починається з 1 липня поточного звітного (бюджетного) року.
Як встановлено судами, податковий борг позивача з податку на прибуток за перший квартал 2007 року склав 70 209,00 грн. із терміном сплати 10 травня 2007 року, а за перше півріччя 2007 року - 27 743,00 грн. із терміном сплати 09 серпня 2007 року.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли обґрунтованого висновку про те, що, оскільки, недоплата в розмірі 70 209,00 грн. існувала лише один податковий період, а саме - другий квартал 2007 року, а третій та четвертий квартали 2007 року недоплата становила 27 743,00 грн., то в даному випадку штрафні (фінансові) санкції повинні складати 12 887,10 грн., а не 21 380,30 грн., як вказано в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях.
За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування постанови Господарського суду Волинської області від 15 квітня 2008 року та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2009 року.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції відхилити, а постанову Господарського суду Волинської області від 15 квітня 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді Вербицька О.В.
Голубєва Г.К.
Судове рішення № 31591201, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 21.05.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5/52-2а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: