Постанова № 31587937, 17.05.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2013 року Справа № 32411/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.

суддів Левицької Н.Г., Сапіги В.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у місті Рівне на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 25 червня 2010 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Рівне» до державної податкової інспекції у місті Рівне про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

ТзОВ «Агро-Союз-Рівне» 10.12.2009 року звернулось в суд з позовом до державної податкової інспекції у місті Рівне про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0005002342/0 від 29.10.2009 року та №0005002342/1 від 18.11.2009 року.

Вважає вказані податкові повідомлення-рішення незаконними з тих підстав, що ТзОВ «Агро-Союз-Рівне» не порушувало вимог п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 25 червня 2010 року задоволено позовні вимоги. Суд виходив з того, що державною податковою інспекцією у м. Рівне під час розгляду справи по суті не надано доказів на підтвердження правомірності прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень, в той час як ТзОВ «Агро-Союз-Рівне» спростовано висновки, зазначені в акті перевірки. За таких обставин, податкові повідомлення-рішення №0005002342/0 від 29.10.2009 року та №0005002342/1 від 18.11.2009 року слід визнати протиправними та скасувати.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, сторона відповідача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та прийняти рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В основному покликається на те, що витрати підприємства на оренду приміщень під склад, магазин, склад - магазин для товарів, витрати на оплату праці та нарахування на оплату праці збільшують балансову вартість таких товарів і беруть участь при веденні податкового обліку приросту (убутку) балансової вартості запасів у порядку, встановленому п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

У разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-УІ), що є достатнім для розгляду даної справи.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, прийшла до наступного.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце зокрема неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Рівне» зареєстроване 24.06.1997 року у виконавчому комітеті Рівненської міської ради та є платником податку на прибуток підприємств відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР (далі - Закон N334/94-ВР).

Як вбачається із матеріалів справи, податковим органом з 25.09.2009 року по 02.10.2009 року було проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Агро-Союз-Рівне» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року, за результатами якої складено акт №1347/23-100/24173219 від 15.10.2009 року.

Під час проведення перевірки податковим органом встановлено порушення товариством п.5.9 ст.5 Закону №334/94-ВР, що призвело за висновками перевіряючих до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в загальній сумі 8932 грн., з них: за 2006 рік -556 грн.; за 2007 рік - 8376 грн. (в тому числі: 1 кв. 2007 року -1276 грн., 2 кв. 2007 року - 7585 грн., 3 кв. 2007 року - 5100грн.).

На підставі акта перевірки ДПІ у м. Рівне було прийнято податкове повідомлення-рішення №0005002342/0 від 29.10.2009 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 37957,5 грн., в тому числі: 8932 грн. основного платежу, 29025,5 грн. штрафних санкцій.

Слід зазначити, що позивачем було оскаржено вказане повідомлення-рішення до ДПІ у м. Рівне, рішенням якої від 18.11.2009 року №50498/25-09 було скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.10.2009 року №0005002342/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 5016,50 грн., у тому числі 555 грн. основного платежу та 4461,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін. За наслідками розгляду скарги позивача податковим органом було надіслано ТзОВ «Агро-Союз-Рівне» нове податкове повідомленні-рішення від 18.11.2009 року №0005002342/1, яким підприємству визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 32941 грн., в тому числі: 8377грн. основного платежу, 24564грн. штрафних санкцій.

Дані обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: актом перевірки від 15.10.2009 року №1347/23-100/24173219 з додатками, податковим повідомленням-рішенням від 29.10.2009 року №0005002342/0, податковим повідомленням-рішенням від 18.11.2009 року №0005002342/1, первинною скаргою ТзОВ «Агро-Союз-Рівне» від 06.11.2009 року, рішенням про результати розгляду первинної скарги від 18.11.2009 року №50498/25-09.

Відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Беручи до уваги вищевикладене, випливає, що витрати підприємства на оренду приміщень під склад, магазин, склад - магазин для товарів, витрати на оплату праці та нарахування на оплату праці збільшують балансову вартість таких товарів і беруть участь при веденні податкового обліку приросту (убутку) балансової вартості запасів у порядку, встановленому п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Так, стороною позивача не проведено розподіл інших витрат, безпосередньо пов'язаних з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні до використання у запланованих цілях між сумою залишку запасів на кінець звітного кварталу сумою запасів, що були використані (реалізовані) за звітний період. В результаті невірно визначений приріст (убуток) балансової вартості товарів та відповідно валовий дохід та валові витрати.

Згідно п. 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси затвердженого наказом Міністерства фінансів України за № 246 від 20.10.1999 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 року за № 751/4044) - придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Відповідно до вимог п. 9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України за № 246 від 20.10.1999 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 року за № 751/4044) - до складу первісної вартості товарів, що придбані за плату відносяться транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортував, запасів). Сума транспортно-заготівельних витрат, інших витрат, безпосередньо пов'язаних з придбанням запасів і доведення їх до стану, в якому вони придатні для використання і запланованих цілях, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячно розподіляється між; сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. Сума транспортно-заготівельних витрат, інших витрат, безпосередньо пов'язаних придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання і запланованих цілях, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат, інших витрат, безпосередньо пов'язаних з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях, і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат, інших витрат, безпосередньо пов'язаних і придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях, визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат, інших витрат, безпосередньо пов'язаних з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях, на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат, інших витрат, безпосередньо пов'язаних з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях, за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць.

Як встановлено перевіркою, ТзОВ «Агро-Союз-Рівне» залишок товарів зберігає на складі, в магазині, в складах-магазинах, які є орендованими. ТзОВ «Агро-Союз-Рівне» не проведено розподіл транспортно-заготівельних, інших витрат, безпосередньо пов'язаних з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях (орендна плата та заробітна плата працівників в орендованих місцях зберігання) між сумою залишку запасів на кінець звітного кварталу і сумою запасів, що були використані (реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний період, в результаті чого невірно визначений приріст балансової вартості товарів та занижено валовий дохід з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року на суму 34 624 грн. 00 коп.

Що стосується заявленого стороною позивача клопотання про відкликання позовної заяви та залишення її без розгляду, то в задоволенні такої слід відмовити, так як подібне не належить до компетенції суду апеляційної інстанції, позаяк дане питання вирішується судом першої інстанції, у відповідності до норми п.5 ч.1 ст. 155 КАС України.

Відтак, проаналізувавши вищенаведене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також має місце невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 195, 196 ч.4, 198 п.3 ч.1, 202, 205, 207, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у місті Рівне задоволити, скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 25 червня 2010 року по справі № 2а-7663/09/1770 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Рівне» до державної податкової інспекції у місті Рівне про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

Судді Н.Г. Левицька

В.П. Сапіга