Ухвала суду № 31587685, 23.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-15822/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

23 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М., Пилипенко О.Є.

За участю секретаря судового засідання: Гуменюк С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АСКЕЙ» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.02.13р. у справі №2а-15822/12/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АСКЕЙ» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «АСКЕЙ» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0004882280 від 16.07.12р. (з урахуванням уточнених позовних вимог від 13.12.12р., а/с 204, том І).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.02.13р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оспорюваної постанови не було досліджено питання щодо підстав визначення відповідачем спірного грошового зобов'язання, не проаналізовано подані позивачем докази на підтвердження факту реальності (товарності) господарських операцій позивача з його контрагентом ТОВ «Ліга-Груп», позаяк висновок суду першої інстанції ґрунтується виключно на свідченнях директора ТОВ «Ліга-Груп», який стверджував про непричетність його до господарської діяльності вказаного підприємства.

Окрім того, апелянт зазначив, що не може нести відповідальність за зловживання службовою чи іншою особою підприємства - продавця товарів.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, представник відповідача заперечив вимоги апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Ліга-Груп» за період з 01.01.11р. по 31.12.11р., за результатами якої складено акт від 03.07.12р. № 674/22-80/34003947.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог: п.14.1.181 п.14.1 ст. 14, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1 ст. 200, п.201.4, п.201.6, п.201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок завищення податкового кредиту всього на суму 264 927 грн., в т.ч. за серпень 2011 року в сумі 199 379 грн., за вересень 2011 року у сумі 1 417 грн., за жовтень 2011 року у сумі 33 024 грн., за листопад 2011 року у сумі 31 107 грн.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що господарські операції позивача з його контрагентом - ТОВ «Ліга-Груп» не мали товарного характеру, не спрямовані на настання реальних правових наслідків, внаслідок відсутності управлінського та іншого персоналу, фізичних, технічних та технологічних можливостей, основних засобів, тощо.

Такі доводи податкового органу ґрунтуються ще й на тому, що в провадженні 4 відділу 1 Управління ГСУ СБ України знаходиться кримінальна справа №721, порушена за фактом вчинення фіктивного підприємництва, придбання суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ «Ліга-Груп» з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст. 205 КК України, в ході розгляду якої було допитано засновника та директора та бухгалтера в одній особі ТОВ «Ліга-Груп» - ОСОБА_2, який пояснив, що зареєстрував вказане підприємство на прохання малознайомих осіб з метою отримання грошової винагороди, фінансово-господарську діяльність не здійснював, договорів не укладав та будь-яких товарів, робіт, послуг не надавав, звітність до податкових органів не подавав, доступу до рахунку товариства не мав, грошові кошти по рахунку не перераховував та не отримував.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення № №0004882280 від 16.07.12р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 331 158,75 грн., в т.ч. 264 927 грн. - основний платіж та 66 231,75 штрафні (фінансові) санкції.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що допитаний у судовому засіданні у якості свідка засновник та директор ТОВ «Ліга-Груп» - ОСОБА_2 підтвердив факт нездійснення господарських операцій, непричетності до господарської діяльності Товариства, те, що не підписував та не складав податкові і видаткові накладні, договір, а відтак такі документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення позивачем на їх підставі сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до п. 1 та 2 ст. 9 Закону № 996-ХIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи повинні містити такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, виходячи зі змісту пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) чи основних фордів з метою використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, підтверджені документально.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у пункті 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення» № 969 від 21.12.2010 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок), усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Отже, за наведених правових норм, для надання податковій накладній юридичної сили обов'язковим реквізитом є підпис особи, уповноваженої платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та відтиск печатки такого платника податку.

Судом першої інстанції під час розгляду справи на підставі показань свідка - директора ТОВ «Ліга Груп» ОСОБА_2 встановлено факт непричетності його до господарської діяльності вказаного підприємства, нездійснення спірних господарських операцій за договором від 01.08.2011р № 47 купівлі-продажу будівельних матеріалів, металевих виробів загальну суму 1 589 558, 88 грн., те, що він не підписував вказаний договір та не складав та не підписував податкові накладні, видаткові накладні.

Апелянтом не спростовано належними доказами доводи податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення вказаних господарських операцій, а відтак, з урахуванням показань свідка такі документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

Така правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 05.03.2012 року, у якій ВСУ зазначено, що сама лише наявність у платника податків податкових накладних, виписаних від імені його контрагентів, не є достатньою підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту, якщо особи, від імені яких складено такі документи заперечують свою участь у створенні та діяльності цих товариств, зокрема, й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АСКЕЙ» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.02.13р. у справі №2а-15822/12/2670 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.02.13р. у справі №2а-15822/12/2670 - без змін.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Пилипенко О.Є.

Романчук О.М.

Повний текст ухвали складений: 28.05.13р.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.