Ухвала суду № 31587668, 28.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1999/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,

при секретарі Прищепчуку А.В.,

за участю:

представників позивача: Гончарової М.В., Буленка В.Ю.,

представника відповідача - Колодяжної Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Інтеркорн» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 березня 2013 року,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «ТД «Інтеркорн» звернулося у суд з позовом до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС, у якому просило скасувати податкове повідомлення - рішення №0014931510 від 15.10.2012 року, яким товариству зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 березня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток позивача.

З таким висновками суду не можна не погодитися.

Колегією суддів установлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «ТД «Інтеркорн», за підсумками якої складено акт від 28.09.2012 року №3959-15/33781896 та виявлено порушення з боку суб'єкта господарювання п. 150.1 ст. 150 ПК України, яке полягало у включенні до від'ємного фінансового результату попереднього звітного періоду суми в розмірі 100% від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами, які рахуються станом на 01.01.2012 року, що призвело до заниження прибутку від операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами на суму 2498000,00 грн. та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування на вказану суму.

У зв'язку із наведеним відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0014931510 від 15.10.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 655725,00 грн., з них 524580,00 грн. за основним платежем, 131145,00 грн. - штрафні санкції.

Обговорюючи правомірність прийнятого податкового повідомлення - рішення, колегія суддів зважає на таке.

На момент виникнення спору основним нормативно-правовим актом, що регулює відносини оподаткування та податкової звітності був Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - Податковий кодекс України, ПК України).

Спірним податковим повідомленням-рішенням було визначено позивачу грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств.

Згідно з п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування податком підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Як убачається із матеріалів справи, позивачем 01.07.2011 року було укладено з ТОВ «Агрофірма «Україна» договір купівлі-продажу простих іменних акцій ПрАТ «ПК «Поділля» у кількості 2498 шт. загальною вартістю 2498000,00 грн. Акції були передані згідно акту від 01.07.2011 року. Розпорядженням №1 від 01.07.2011 року було зараховано придбані цінні папери на рахунок позивача.

Також, 22.06.2012 року між позивачем та ТОВ «Агро-Центр» було укладено договір купівлі-продажу простих іменних акцій ПрАТ «ПК «Поділля» у кількості 2498 шт. загальною вартістю 2498000,00 грн. За розпорядженням №1 від 25.06.2012 року акції списані з рахунку продавця на рахунок позивача.

Як убачається із акту камеральної перевірки податкової декларації позивача з податку на прибуток за І півріччя 2012 року, згідно додатку ЦП, ним було відображено дані про наявність від'ємного фінансового результату попереднього звітного (податкового періоду) в розмірі 2498000,00 грн. Вказана сума була розрахована позивачем на підставі перенесення 100% від'ємного значення прибутку від операцій з облігаціями, задекларованого у додатку ЦП до декларації з податку на прибуток за звітний період 2011 року.

Зі змісту акту перевірки від 28.09.2012 року та заперечень податкового органу вбачається, що порушення позивачем вимог статті 153 п. 153.8 з урахуванням п. 150.1 ст. 150 ПК України полягає у безпідставному перенесенні 100% від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами до складу від'ємного фінансового результату з таких операцій за І півріччя 2012 року.

Вказані висновки відповідача ґрунтуються на положеннях пункту 3 Підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України у редакції від 01.07.2012 року, яким визначено, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого - четвертого кварталів 2011 року платниками податків - резидентами, які мають дохід за 2011 рік понад 1 мільйон гривень здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування. І сума цього значення підлягає включенню до витрат звітних (податкових) періодів починаючи з І півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення наростаючим підсумком до повного погашення.

Надаючи правову оцінку таким доводам податкового органу, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.

Пунктом 150.1 статті 150 зазначеного Кодексу встановлено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

З огляду на зміст приведених правових норм, враховуючи різний порядок та особливості обліку від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та від'ємного фінансового результату звітного періоду від операцій з торгівлі цінними паперами, колегія суддів приходить до висновку, що останній не може бути перенесений на витрати в такому ж самому порядку, як від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, оскільки такий фінансовий результат по суті є витратами на придбання цінних паперів, що були понесені в минулих податкових періодах.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, що є підставою для їх задоволення, а тому оскаржуване судове рішення постановлене з дотриманням норм матеріального права та підлягає залишенню без змін.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяО.М. Романчук

(Повний текст ухвали складено 03 червня 2013 року.)

.

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Романчук О.М