Постанова № 31587635, 28.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/871/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Леонтович А.М. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Маслія В.І.

Чаку Є.В.

При секретарі: Бібко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Вермікулітна Група» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Вермікулітна Група» до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року в задоволенні адміністративного позову ТОВ «Українська Вермікулітна Група» до Васильківської ОДПІ Київської області ДПС про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Українська Вермікулітна Група» зареєстроване виконавчим комітетом Васильківської міської ради Київської області 24 листопада 2005 року.

Згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 18 квітня 2008 року № 100112437, на податковому обліку ТОВ «Українська Вермікулітна Група» перебуває у Васильківській ОДПІ Київської області.

В період з 17 по 23 жовтня 2012 року посадовими особами Васильківської ОДПІ Київської області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Українська Вермікулітна Група» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Укртехномас-сервіс» за період з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2010 року.

Результати перевірки оформлено актом від 29 жовтня 2012 року № 13/16-018/33909284.

У ході перевірки встановлено факт порушення ТОВ «Українська Вермікулітна Група» вимог пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у результаті чого занижено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 78 638, 00 грн. та вимог п. 3.1 статті 3, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 статті 5, п. 10.1 статті 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у результаті чого занижено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 98 297, 00 грн.

На підставі висновків акту перевірки, 09 листопада 2012 року Васильківською ОДПІ Київської області було прийнято податкове повідомлення рішення № 0000031600, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на 78 638, 00 грн. і застосовано фінансову санкцію у розмірі 19 660, 00 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0000041600, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток на 98 297, 00 грн. і застосовано фінансову санкцію у розмірі 24 574, 00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Українська Вермікулітна Група» та ТОВ «Укртехномас-сервіс» укладено договір поставки, згідно умов якого Продавець (ТОВ «Укртехномас-сервіс») зобов'язується поставити Покупцеві (ТОВ «Українська Вермікулітна Група») товар (натрій каменефтористий, калій йодноватнокислий «Мета», вермікул. конц-т, скло рідке натрієве, етилселікат-40, фольга алюм., бентоніт порошок).

На підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за договором поставки, позивачем було долучено до матеріалів справи відповідні видаткові накладні, податкові накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, подорожні листи, прибуткові накладні.

За визначенням, наведеним у п. 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.3.1 п. 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно із пп. 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

У силу вимог пп. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно із пп. 7.2.1 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (підпункт 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 вказаної статті передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Пунктом 3.1 статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно п. 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 9 вказаного Закону - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 2.4 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа ( форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Дослідивши додані до позовної заяви документи, колегія суддів встановила, що директором ТОВ «Укртехномас-сервіс» (контрагента ТОВ «Українська Вермікулітна Група») є ОСОБА_4.

Саме від імені ОСОБА_4 підписано додані до позовної заяви рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні за господарськими операціями між ТОВ «Укртехномас-сервіс» та ТОВ «Українська Вермікулітна Група».

Разом з тим, постановою Печерського районного суду міста Києва від 19 березня 2012 року № 1-167/12 встановлено, що «ОСОБА_4 у травні-червні 2010 року, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що його дії призведуть до створення суб'єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, вчинив фіктивне підприємництво.

Так, у травні 2010 року у м. Києві до ОСОБА_4 звернулась невстановлена досудовим слідством особа, яка запропонувала останньому з метою прикриття незаконної діяльності за грошову винагороду створити юридичну особу шляхом реєстрації на його ім'я в органах державної влади суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ «Укртехномас-сервіс». В свою чергу, ОСОБА_4, усвідомлюючи мету створення суб'єкта підприємницької діяльності для прикриття незаконної діяльності, не маючи наміру здійснювати будь-яку діяльність підприємства, зокрема пов'язану з виробництвом товарів, виконанням робіт або наданням послуг, погодився на вказану пропозицію. Тоді ж ОСОБА_4 надав невстановленій досудовим слідством особі необхідні для створення суб'єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності документи.

Після створення ТОВ «Укртехномас-сервіс» невстановлені досудовим слідством особи діючи всупереч положенням статей 203, 207, 626, 629 Цивільного кодексу України, статей 179, 180 Господарського кодексу України використовували ТОВ «Укртехномас-сервіс» з метою прикриття своєї незаконної діяльності, шляхом уникнення контролю за своєю діяльністю зі сторони контролюючих органів, завдяки чому отримали можливість складати фіктивні господарські угоди та інші фіктивні первинні документи. Як наслідок, в результаті незаконної діяльності ТОВ «Укртехномас-сервіс» була спричинена велика матеріальна шкода державі.

Підсудний ОСОБА_4 свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому та повністю підтвердив свої покази, які він давав під час досудового слідства».

Відповідно до ч. 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України - вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Тобто, зазначене рішення суду не має доказового значення для даної справі, оскільки предметом доказування в ній є правомірність заниження позивачем суми грошового зобов'язання з податку на прибуток та формування ним податкового кредиту за господарськими операціями з поставки товарів між ним та юридичною особою - ТОВ «Укртехномас-сервіс», а не винність ОСОБА_4 у вчиненні злочину.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на той факт, що обставини здійснення господарських операцій з поставки товарів між позивачем та ТОВ «Укртехномас-сервіс» Печерським районним судом м. Києва в рамках розгляду кримінальної справи № 1-167/12 не встановлювались.

А тому суд першої інстанції безпідставно зробив висновки про нікчемність вказаних договорів, посилаючись на наявність зазначеної постанови суду.

Дослідивши наявні в матеріалах справи первинні документи, колегія суддів приходить до висновку про їх відповідність зазначеним вище вимогам законодавства та про підтвердження ними факту реальності господарських операцій позивача, які є підставою виникнення права на податковий кредит.

Окрім цього, судом встановлено, що на момент здійснення господарських операцій позивач та його контрагент мали спеціальну податкову правосуб'єктність.

Крім того, необхідно зазначити, що чинне законодавство не ставить у залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Так само як і на платника податків не покладається обов'язок перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту та заявляти відповідні суми до бюджетного відшкодування.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» - якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану

Таким чином, включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, відображених у отриманих від ТОВ «Укртехномас-сервіс» податкових накладних, було здійснено ним на підставі вчиненого правочину, реальність якого доведено в судовому засіданні та у відповідності до вимог діючого законодавства.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає безпідставними висновки податкового органу, викладені ним в зазначеному акті перевірки, про порушення позивачем норм податкового законодавства по взаємовідносинах з його контрагентом, а тому, відповідно, протиправними є податкові повідомлення-рішення, що ґрунтується на такому акті перевірки.

А тому, податкові повідомлення-рішення Васильківської ОДПІ від 09 листопада 2012 року № 0000031600 та № 0000041600 є необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

Таким чином, протиправним є рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до невірного по суті вирішення справи.

Згідно до статті 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Вермікулітна Група» - задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року - скасувати та ухвалити нову.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Вермікулітна Група» до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 09 листопада 2012 року № 0000031600 та № 0000041600.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Маслій В.І.

Чаку Є.В.