Рішення № 31583549, 08.05.2013, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 2602/5145/12

провадження № 2/753/2024/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" травня 2013 р. Дарницький районний суд м. Києва

в складі головуючого - судді Парамонова М.Л., при секретарях Волошиній І.В., Єфремову В.В., Кругляк О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом

ОСОБА_2 до Концерну «Військторгсервіс» про стягнення суми заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги при звільненні, невідшкодованої суми коштів, витрачених у відрядженнях, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 12.12.2012 року звернувся до суду з позовом до Концерну «Військторгсервіс» про стягнення суми заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги при звільненні, невідшкодованої суми коштів, витрачених у відрядженнях, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди.

Позивач ОСОБА_2 зазначав, що він працював у Концерні «Військторгсервіс» (відповідача) на посаді головного юрисконсульта; згідно наказу №150-а від 10.10.2012 року він був звільнений з роботи з 10.10.2012 року за власним бажанням, згідно ч.3 ст.38 КЗпП України - внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю; на день звільнення з роботи відповідачем не було виплачено належні йому від підприємства - заробітну плату за вересень 2012 року у сумі 3292,50 грн., заробітну плату за відпрацьовані дні в жовтні 2012 року у сумі 1145,20 грн., компенсацію за 19 днів невикористаної відпустки у сумі 2978,90 грн., вихідну допомогу у розмірі тримісячного середнього заробітку у сумі 9872,10 грн., невідшкодовану суму коштів, витрачених позивачем у відрядженнях в сумі 922,76 грн.

06.12.2012 року він (позивач) звернувся до відповідача із заявою щодо проведення повного розрахунку, однак належні йому грошові кошти виплачені не були; розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку за 126 днів затримки складає 19744,20 грн. (з розрахунку середньоденної заробітної плати 156,70 грн.); допущені відповідачем порушення призвели до моральних страждань, нанесену моральну шкоду позивач оцінює грошовою сумою 10000,00 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав, уточнивши (зменшивши) свої позовні вимоги в частині - просив стягнути з відповідача згідно наданої відповідачем довідки від 16.04.2013 року про нараховані, але невиплачені йому грошові кошти (з урахуванням утримань), - заробітну плату за вересень 2012 року у сумі 2662,18 грн.; заробітну плату за відпрацьовані дні в жовтні 2012 року, компенсацію за 19 днів невикористаної відпустки та вихідну допомогу у розмірі тримісячного середнього заробітку, що разом складає 10467,14 грн., а також невідшкодовану суму коштів, витрачених у відрядженнях в сумі 922,76 грн., а всього - 14052,08 грн.; також просив стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку за 126 днів затримки - 19744,20 грн. та в порядку відшкодування моральної шкоди 10000,00 грн.

Представник відповідача Маяцька С.М. в судовому засіданні позов фактично визнала частково, не заперечуючи проти вимог позивача в частині стягнення суми 14052,08 грн., просила в

задоволенні решти вимог відмовити, стверджуючи, що затримка розрахунку при звільненні позивача має місце не з вини відповідача - у зв»язку з відсутністю коштів на підприємстві, зупинення видаткових операцій на рахунках згідно Постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.08.2012 року, тощо.

Заслухавши пояснення сторін в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено: згідно копії наказу №29-а від 02.04.2012 року позивача ОСОБА_2 було прийнято на роботу на посаду головного юрисконсульта юридичної служби Концерну «Військторгсервіс» з 03.04.2012 року (а.с.60).

Згідно наказу №150-а від 10.10.2012 року ОСОБА_2 (позивач) був звільнений з роботи з 10.10.2012 року за власним бажанням, згідно ч.3 ст.38 КЗпП України - внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю; згідно наказу №150-а від 10.10.2012 року - з виплатою компенсації за 19 днів невикористаної відпустки та вихідної допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку (а.с.59).

Згідно наданої представником відповідача довідки №10/478 від 16.04.2013 року, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 16.04.2013 року становить: заробітна плата за вересень 2012 року - 2662,18 грн.; заробітна плата за відпрацьовані дні в жовтні 2012 року, компенсація за 19 днів невикористаної відпустки та вихідна допомога у розмірі тримісячного середнього заробітку, що разом складає 10467,14 грн., а також невідшкодована сума коштів, витрачених у відрядженнях в сумі 922,76 грн., а всього - 14052,08 грн. (а.с.108).

Даний розрахунок позивачем не оспорюється.

Згідно ст.115 КЗпП України, ст.24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам не рідше двох разів на місяць.

Згідно ст.116, ч.1 ст.117 КЗпП України - при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення, або не пізніше наступного дня після пред»явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок; в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Ствердження представника відповідача про те, що не проведення розрахунку на день звільнення позивача відбулось не з вини відповідача, а обумовлено відсутністю коштів на рахунках та зупинення видаткових операцій на рахунках згідно Постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.08.2012 року, підтверджуються копіями листа від 06.12.2012 року на ім»я позивача та Постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.08.2012 року (а.с.36, 102-105).

Згідно ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

За встановлених обставин, суд приходить до висновку про те, що підстави для задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку згідно розрахунку позивача відсутні; з урахуванням фактичних обставин справи вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди не доведені в судовому засіданні, тому в задоволенні позовних вимог в цій частині має бути відмовлено.

Таким чином, з відповідача - Концерну «Військторгсервіс» підлягає стягненню на користь ОСОБА_2 14052,08 грн., а в решті позову має бути відмовлено.

Відповідно до положень ст.367 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача ОСОБА_2 суми 2662 грн. 18 коп.

Згідно ст.88 ЦПК України з Концерну «Військторгсервіс» на користь держави підлягають стягненню судові витрати в сумі 229 грн. 40 коп.

Керуючись ст.15, 30, 60, 209-218, 367 ЦПК України, на підставі ст.115, 116, 117, 237-1, 238 КЗпП України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково. Стягнути з Концерну «Військторгсервіс» (код 33689922) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 14 052 (чотирнадцять тисяч п»ятдесят дві) грн. 08 коп.; в решті позову - відмовити.

Стягнути з Концерну «Військторгсервіс» (код 33689922) на користь держави судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп.

Рішення в частині стягнення з Концерну «Військторгсервіс» на користь ОСОБА_2 суми 2 662 грн. 18 коп. (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 18 коп. допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: Парамонов М.Л.