Рішення № 31581015, 03.06.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2013 р.Справа № 5017/3412/2012

За позовом: Приватного підприємства „І-Макс-Технології"

до відповідача: Одеського обласного центру зайнятості

про стягнення 15 850,69 грн.

Суддя Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Карпенко О.П., довіреність від 30.07.2012р.

Від відповідача: Незамаєв В.А., довіреність №3136/30/10 від 01.08.2012р.

В засіданні 03.06.2013 р. приймали участь представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: Незамаєв В.А., довіреність №3136/30/10 від 01.08.2012р.

Суть спору: про стягнення з Одеського обласного центру зайнятості на користь ПП „І-Макс-Технології" 15 850,69 грн., із яких 14 000 грн. заборгованості за надані послуги, 932,55 грн. інфляційні витрати, 918,14 грн. три проценти річних.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги, подав до суду письмові пояснення від 11.12.2012р. за вх.№37757/2012, від 04.01.2013р. за вх.№288/2013, від 15.01.2013р. за вх.№1294/2013, в їх обґрунтування зазначає, що 01.08.2010р. між ПП „І-Макс-Технології" та Одеським обласним центром зайнятості укладено договір про надання консультаційних послуг №27/1, на виконання якого позивач надав відповідачу, а відповідач прийняв без будь-яких зауважень за актом здачі-приймання виконаних робіт №1 від 29.08.2010р. послуги загальною вартістю 14 000 грн. За умовами п.2 договору №27/1 від 01.08.2010р. ООЦЗ повинен був розрахуватись за надані послуги у 5-денний термін після підписання акту прийому-передачі виконаних робіт. Таким чином, в строк не пізніше 03.09.2010р. ООЦЗ повинен був сплатити ПП „І-Макс-Технології" 14000 грн., чого зроблено не було, у зв'язку з чим позивач нарахував до стягнення з відповідача ще й індекс інфляції та три проценти річних.

Крім того, позивачем до позову додані письмові пояснення з приводу правової позиції ООЦЗ, заперечення на відзив відповідача від 04.01.2013р. за вх.№286/2013, де вказано, що відсутність дати на екземплярах договору №27/1 та акту №1 ООЦЗ, не має правового значення, оскільки складання договору та акту є юридичним вчинком, який відбувся, що є підставою для настання юридичних наслідків. Незгоден позивач також із доводами відповідача стосовно того, що дата підписання договору та акту 01.08.2010р. і 29.08.2010р. є вихідними днями, отже є неможливим їх підписання у ці дні, тоді як для керівників, спеціалістів, державних службовців, праця яких за характером виконуваних ними функцій не завжди може бути обмеженою нормальною тривалістю робочого дня, не піддається точному обліку внаслідок режиму роботи, а також для осіб, робочий час яких у зв'язку з особливостями організації їх праці розподіляється ними на свій власний розсуд, встановлюється особливий режим робочого часу - ненормований робочий день.

Позивач на заперечення відповідача з приводу недійсності договору №27/1 відмічає, що при укладенні договорів №№27/1, 27/2, 27/3, 27/4, 27/5, 27/6, не мав місце поділ предмету закупівлі, оскільки будівництво Красноокнянського, Фрунзівського, Великомихайлівського, Южненського, Білгород-Дністровського, Арцизького РЦЗ це абсолютно різні будівництва, різні райони, різна специфіка, різні об'єми робіт, різні кошториси, тому по кожній процедурі мають бути окремо надані консультаційні послуги і складений окремий договір. Крім того, договір про надання консультаційних послуг №27/4 містить всі істотні умови, притаманні договору про надання послуг, що передбачені главою 63 ЦК України та ст.180 ГК України, зокрема, щодо предмету, ціни та строку його дії, що зазначено також у постанові ОАГС від 07.07.2011р. по справі №9/17-732-2011.

Позивач подав до суду заперечення на ухвалу суду від 18.12.2012р. про витребування у прокуратури Малиновського району м. Одеси належним чином засвідченої копії постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 11.11.2011р., винесену за результатами перевірки матеріалів №11-335 пр 11 від 12.10.2011р., з підстав не зазначення ООЦЗ, який клопотав про витребування постанови, того, які обставини справи може підтвердити даний доказ, дослідження та надання висновку постанови прокуратури від 11.11.2011р. в рамках розгляду справи №8/17-3818-2011. Вказане заперечення судом відхиляється з підстав того, що згаданою постановою прокуратури досліджувались факти наявності/відсутності підроблення договорів, укладених між сторонами спору, зокрема, №27/1, що можуть вплинути на встановлення обставин справи №5017/3412/2012.

18.01.2013р. за вх.№1759/2013 до суду надійшла заява ПП „І-Макс-Технології" про об'єднання справ №916/86/13 за позовом ООЦЗ до ПП „І-Макс-Технології" про визнання недійсним договору про надання консультаційних послуг №27/1 та справи №5017/3412/2012. Дана заява ПП „І-Макс-Технології" судом незадоволена, оскільки об'єднання вказаних справ значно утруднить їх розгляд судом в межах одного провадження.

Відповідач проти позову заперечує, подав до суду відзив на позов від 14.12.2012р. за вх.№38167/2012, де відмічає, що позивач відповідачу по договору №27/1 жодних послуг не надавав, не подав до суду жодного доказу, який би свідчив про надання таких послуг. Поданий позивачем акт №1 відповідач не вважає доказом виконання позивачем зобов'язань по договору №27/1, з підстав проставлення на екземплярі позивача дати, яка не відповідає дійсності, отже, на думку відповідача, акт є підробленим, ще й з підстав того, що документи та інформація, які необхідні виконавцю для надання послуг по договору, останньому ООЦЗ не надавалась за відсутності у центрі зайнятості в період дії договору повноважень на проведення процедур закупівель щодо будівництва Красноокнянського РЦЗ та витрати на таке будівництво кошторисом на 2010рік не передбачались, а рішення про фінансування вказаного об'єкту у 2011-2012р.р. було прийняте Державним центром зайнятості лише 17.12.2010р. №ДЦ-16-8149/0/6-10.

Крім того, відповідач зазначає про укладення договору №27/1 незаконно з порушенням встановлених правил та процедур поза межами наданих державою повноважень, вказуючи про невідповідність цього договору вимогам Закону України „Про здійснення державних закупівель", а саме, поділ предмету закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону шляхом укладення 6 ідентичних договорів про надання консультаційних послуг №№27/1, 27/2, 27/3, 27/4, 27/5, 27/6 на загальну суму 360 тис.грн. (60тис.грн. кожний) на проведення процедури закупівлі будівництва 6 районних центрів зайнятості.

Також, позивач стверджує, що відповідач знав про незаконність договору та бажав отримати незаконно по ньому кошти, в т.ч. і в судовому порядку використовуючи правову необізнаність посадових осіб обласного центру зайнятості, що свідчить про підписання спірного договору з боку центру зайнятості під впливом помилки, яка полягала в тому, що підписання договору та акту позивач сприймав як гарантію укладення договору в майбутньому, а тому відповідно до ч.1 ст.229 ЦК України договір може бути визнаний недійсним.

На думку відповідача, укладення спірного договору без процедур, передбачених Законом України „Про здійснення державних закупівель", обмежило права інших учасників ринку надання послуг по організації проведення конкурсів у будівництві. Позивача вважає, що відповідач, усвідомивши помилковість цієї позиції раніше Одеського обласного центру зайнятості, порушуючи публічний порядок, з метою отримання державних коштів за не надані послуги - одноосібно, без погодження з обласним центром зайнятості, внесло до свого екземпляру договору №27/1 та акту здачі-приймання виконаних робіт №1 не погоджені дати їх підписання, надав їм завершений вигляд, тоді як в екземплярах договору та акту здачі-приймання робіт центру дати відсутні взагалі. Між тим, в екземплярі договору відповідача проставлено дату 01.08.2010р., в акті здачі-приймання робіт - 29.08.2010р., однак, позивач не міг їх підписати 01.08.2010р., 29.08.2010р. по причині того, що у вихідні дні працівники центру зайнятості не працювали.

Ухвалою суду від 21.01.2013р., залишеною без змін постановою ОАГС від 19.02.2013р., суд задовольнив клопотання ООЦЗ від 18.01.2013р. за вх.№1774/2013 про зупинення провадження у даній справі до вирішення пов'язаної з нею справи №916/86/13. За клопотаннями позивача від 18.03.2013р. вх.№8775/2013, від 22.04.2013р. за вх.№13047/2013 провадження у справі №5017/3412/2012 було поновлено ухвалою суду від 22.04.2013р.

Ухвалою суду від 20.05.2013р. суд відмовив у задоволенні клопотання ООЦЗ від 17.05.2013р. за вх.№15328/2013 про направлення матеріалів справи №5017/3412/2012 до слідчого відділу Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області для вирішення питання щодо притягнення до кримінальної відповідальності винних осіб в рамках відкритого кримінального провадження №12012170470000698 та зупинення провадження у справі №5017/3412/2012

Клопотання сторін від 14.12.2012р. за вх.№№38162/2012, 38165/2012, від 18.01.2013р. за вх.№1760/2013 про відкладення розгляду справи були судом задоволені, про що свідчить ухвала суду від 17.12.2012р.

Клопотання сторін від 14.12.2012р. за вх.№38166/2012, від 21.01.2013р. за вх.№1923/2013, від 15.05.2013р. за вх.№14903/2013, від 17.05.2013р. за вх.№15261/2013 про долучення документів до матеріалів справи були судом задоволені.

Ухвалою суду від 15.05.2013р. за клопотанням сторін від 15.05.2013р. за вх.№15045/2013, згідно ч.3 ст.69 ГПК України, строк розгляду справи було продовжено до 04.06.2013р.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, оцінивши пояснення представників сторін та їх правову позицію, суд встановив наступне:

Між Одеським обласним центром зайнятості (замовник) та ПП „І-Макс-Технології" (виконавець) було укладено договори про надання консультаційних послуг №№27/1, 27/2, 27/3, 27/4, 27/5, 27/6, згідно з якими замовник доручив, а виконавець зобов'язався надати йому інформаційні, консультаційні, методичні послуги та іншу допомогу по організації і проведенню процедури закупівлі (відкриті торги) на будівництво Красноокнянського, Фрунзівського, Великомихайлівського, Білгород-Дністровського, Арцизького районних центрів зайнятості, Южненського МЦЗ. Так, зазначені договори не містять дати їх укладання.

Позивач надав до суду договір №27/1 від 01.08.2010р., укладений між ООЦЗ (замовник) та ПП „І-Макс-Технології" (виконавець), за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати йому інформаційні, консультаційні, методичні послуги та іншу допомогу по організації і проведенню процедури закупівлі (відкриті торги) на будівництво Красноокнянського РЦЗ з урахуванням специфічних потреб замовника та вимог чинного законодавства (п.1. розділу договору „Предмет договору").

Відповідно до пп.1.1., 1.2., 1.3. розділу договору №27/1 від 01.08.2010р. „Обов'язки сторін" замовник зобов'язується: протягом трьох робочих діб з моменту підписання цього договору надати виконавцю необхідні документи та інформацію про предмет закупівлі торгів; оплатити виконані виконавцем роботи у порядку, встановленому даним договором; сприяти виконавцю у виконанні робіт.

Згідно пп.2.1., 2.2. розділу договору №27/1 від 01.08.2010р. „Обов'язки сторін" виконавець зобов'язується: виконати у встановлені строки роботи, передбачені договором, і передати роботи замовнику згідно акту прийому-передачі, в обумовлені договором терміни; забезпечити повне, якісне і своєчасне виконання робіт, що передбачено цим договором та діючим законодавством.

Положеннями пп.1, 2, 3 розділу договору №27/1 від 01.08.2010р. „Вартість робіт та порядок розрахунків" вартість робіт визначається на основі кошторису (додаток 1), який є невід'ємною частиною даного договору та складає 60 000грн., у т.ч. ПДВ (20%) 10 000грн. Розрахунки за виконані роботи з виконавцем здійснюються в 5-денний термін після виконання і прийняття послуг, передбачених цим договором, та підписання акту прийому-здачі виконаних робіт. Розрахунки за виконані роботи проводяться з виконавцем у безготівковій формі у гривнях України.

За умовами п.1 розділу договору №27/1 від 01.08.2010р. „Термін виконання робіт" виконавець зобов'язується розпочати виконання робіт негайно після надання замовником необхідної документації.

Відповідно до п.п.1, 2 розділу договору №27/1 від 01.08.2010р. „Порядок здачі-приймання робіт" здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом здачі-приймання робіт в місці знаходження замовника. Консультаційні послуги повинні бути надані замовнику в усній або письмовій формі.

Згідно п.1 розділу договору №27/1 від 01.08.2010р. „Інші умови" договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2010р., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Сторонами до договору було підписано додаток №1 до договору №27/1 від 01.08.2010р. „Перелік та вартість робіт по організації і проведенню торгів (тендерів), відповідно до якого сторонами передбачено надання наступних послуг: надання консультацій та роз'яснень з питань чинного законодавства та нормативної бази України у сфері закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти на суму 6 000грн.; аналіз наявних документів замовника щодо організації діяльності комітету з конкурсних торгів та їх відповідності нормам чинного законодавства України на суму 6000грн.; комплексне проведення процедури відкриті торги згідно діючого законодавства, розміщення інформації згідно норм статті 10 Закону на суму 35 000грн.

На підтвердження факту надання відповідачу послуг на суму 14 000грн. за договором №27/1 від 01.08.2010р. та прийняття їх останнім позивач надав суду акт здачі-прийняття робіт №1 від 29.08.2010р., в якому зазначено про надання наступних послуг: надання консультацій та роз'яснень з питань чинного законодавства та нормативної бази України у сфері закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти на суму 3000грн.; аналіз наявних документів замовника щодо організації діяльності комітету з конкурсних торгів та їх відповідності нормам чинного законодавства України на суму 6 000грн.; комплексне проведення процедури відкриті торги згідно діючого законодавства на суму 5 000 грн.

Між тим, подані сторонами екземпляри договору про надання консультаційних послуг №27/1 та акту №1 не містять дати їх складання, однак, суд бере до уваги, що відповідач у відповіді на претензію позивача №3149/15/16 від 20.09.2010р. зазначає про укладання договору 01.08.2010р. та акту 29.08.2010р.

Позивач 14.09.2010р. вручив відповідачу претензію №012/10 від 13.09.2010р. з вимогою сплатити вартість отриманих за актом №1 послуг, на що отримав відповідь ООЦЗ за №3149/15/16 від 20.09.2010р. із зазначенням про те, що ООЦЗ не набуло права виступати замовником під час проведення закупівлі підрядних робіт, у зв'язку з чим останній не може надати інформацію та документи стосовно предмету закупівлі, що потягнуло неможливість позивачу надати обумовлені договором від 01.08.2010р. послуги. Виходячи з неможливості виконати зі свого боку договір ООЦЗ у відповіді на претензію просить ПП „І-Макс-Технології" утриматись від дій, направлених на його виконання, визнати договір розірваним, про що підписати відповідну угоду, акт виконаних робіт від 29.08.2010р. просить вважати анульованими, оскільки їх підписанням сторони фактично, хоча й неналежним чином, закріпили право на отримання виконавцем грошових коштів до завершення виконання робіт у повному обсязі, тобто суми авансу, поза як зазначені у акті послуги не надавались.

ООЦЗ надав суду довідку №4955/30/10 від 13.12.2012р. про те, що з моменту підписання договору №27/1 ООЦЗ необхідні документи для виконання взятих на себе виконавцем робіт та інформація про предмет закупівлі ПП „І-Макс-Технології" не передавалась, по причині відсутності відповідних кошторисних призначень та повноважень.

Як вбачається із листа Прокуратури Малиновського району м. Одеси №1-8240вх11 від 07.12.2011р. та постанови помічника прокурора Малиновського району м. Одеси про відмову в порушенні кримінальної справи від 11.11.2011р., за результатами перевірки, проведеної по зверненню директора ООЦЗ прокуратурою району 11.11.2011р., прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі п.2 ст.6 КПК України, за відсутності в діях посадових осіб ПП „І-Макс-Технології" та ООЦЗ складу злочинів, передбачених ст.ст.191, 366, 367 КК України. До суду супровідним листом від 01.02.2013р. за вх.№3487/2013 з прокуратури Малиновського району м. Одеси надійшла постанова від 11.11.2011р., в тексті якої зазначається, що в діях службових осіб ООЦЗ вбачаються ознаки злочинів, передбачені статтями 366, 367, 191 КК України, проте постановлене судове рішення від 07.07.2011р. виключає можливість порушення кримінальної справи за фактом внесення до актів здачі-приймання виконаних робіт №№1-6 недостовірних відомостей. Постанову прокуратури Малиновського району м. Одеси від 11.11.2011р. було скасовано постановою заступника прокурора міста Одеси від 22.06.2012р., матеріали перевірки надіслано до прокуратури Малиновського району м. Одеси для організації проведення додаткової перевірки.

За результатами проведення додаткової перевірки прокуратурою Малиновського району м.Одеси винесено постанову від 05.07.2012р. про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно посадових осіб ООЦЗ, у зв'язку з відсутністю в їх діях складу злочинів, передбачених ст.ст.191, 366, 367 КК України.

Згідно листа КРУ в Одеській області №15-31-34-14/6902 від 27.07.2011р. проведення відкритих торгів на закупівлю робіт з будівництва районного центру зайнятості в смт. Красні Окни (очікувана вартість 7 865 800грн.) передбачено п.4 річного плану державних закупівель ООЦЗ на 2011 рік.

Розпорядженням державного центру зайнятості №ДЦ-16-8149/0/6-к від 17.12.2010р. було затверджено поданий ООЦЗ робочий проект Красноокнянського РЦЗ.

Із довідки ООЦЗ №3462/15/10 від 07.10.2011р. вбачається, що за період з 2010-2011р.р. договори з ПП „І-Макс-Технології" до відділу бухгалтерського обліку ООЦЗ не надходили, в „Журналі обліку договорів" ППП „Бухгалтерія" не зареєстровані.

Довідка ООЦЗ №3394/15/08 від 05.10.2011р. свідчить про те, що кошторисними призначеннями на 2010 рік розпорядником коштів, державним центром зайнятості, ООЦЗ були передбачені кошти на виготовлення проектно-кошторисної документації для будівництва будівлі Красноокнянського РЦЗ та на проведення комплексної експертизи розробленого проекту, але фінансування саме будівництва Красноокнянського РЦЗ не було передбачено в кошторисних призначеннях на 2010рік.

На підтвердження своєї позиції щодо відсутності витрат на укладення спірного договору у кошторисах 2010р., річному плані закупівель за державні кошти, позивач надав до матеріалів справи копії кошторису видатків на 2010 р. Одеського ОЦЗ, в т.ч. по КЕКВ 2123 (на початок року), річного плану закупівель ОЦЗ на 2010р.

Відповідно до довідки ООЦЗ №238/30/10 від 21.01.2013р. згідно кошторису видатків на 2010р. укладено договір від 12.04.2010р. №20/2010 на розробку проектно-кошторисної документації для здійснення будівництва будівлі Красноокнянського РЦЗ, розроблена проектно-кошторисна документація передана ДП „Укрбуддержекспертиза" для проходження експертизи, якою 18.11.2010р. надано позитивний висновок №16-00300-10, за результатами чого 17.12.2010р. ДЦЗ розпорядженням №ДЦ-16-8149/0/6-10 затверджено проектно-кошторисну документацію на виконання робіт з будівництва Красноокнянскього РЦЗ. Надалі, відповідно до кошторису видатків на 2011 рік, затвердженого наказом ДЦЗ від 23.12.2011р. №159, були заплановані відкриті торги на будівництво Красноокнянського РЦЗ, річний план закупівель від 28.02.2011р., затверджений рішенням комітету з конкурсних торгів ООЦЗ №1. На підставі конкурсних торгів укладено договір від 23.05.2011р. №2312 на виконання будівельних робіт, які розпочались у червні 2011 року та закінчені в листопаді 2011 р., декларація про готовність об'єкта до експлуатації зареєстрована Інспекцією ДАБК у Одеській області 11.11.2011р. №ОД 14211076198. На підтвердження викладеного у довідці №238/30/10 від 21.01.2013р., відповідач надав суду документацію конкурсних торгів.

За результатами розгляду господарським судом Одеської області справи №916/86/13-г за позовом Одеського обласного центру зайнятості до ПП „І-Макс-Технології" про визнання недійсним договору про надання консультативних послуг №27/1 від 01.08.2010р. з моменту його укладання, 07.03.2013р. було прийнято рішення про відмову у позові, залишене без змін постановою ОАГС від 16.04.2013р.

Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З врахуванням викладеного, суд вважає за необхідне застосувати преюдиційність судових рішень у справі №916/86/13-г та вважати доведеним факт дійсності договору №27/1, який відповідачем заперечується та покладений в основу невизнання ним позовних вимог у даній справі.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані сторонами докази та викладену ним правову позицію, суд, вважає заявлені ПП „І-Макс-Технології" позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 14 000 грн. заборгованості за надані за договором №27/1 послуги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступні положення законодавства.

Засадами чинного Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.03 р. передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ст. 15 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ст.901 Цивільного кодексу України, де визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п.1 ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (п.1 ст. 903 Цивільного Кодексу України).

Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Отже, враховуючи вищевикладені положення чинного законодавства, з огляду на наявні в матеріалах справи підписані сторонами та скріплені їх печатками договір №27/1, додаток до договору, акт здачі-приймання робіт №1, з врахуванням умов договору №27/1, згідно яких підставою для проведення відповідачем оплати вартості виконаних робіт є підписаний акт здачі-приймання робіт №1 та з огляду на перелік в даному акті виконаних робіт, які носять в основному усний характер, про що в судових засіданнях зазначав і представник позивача, який наполягав на цьому та заперечував проти існування фактичних результатів надання перелічених в акті послуг, у суду відсутні підстави відмовити позивачу у задоволенні позову.

Так, суд не надає оцінку твердженням відповідача про недійсність договору за умови невідповідності його положенням Закону України „Про державні закупівлі", припускання помилки замовником при його укладенні, укладення договору всупереч Бюджетного кодексу, Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на випадок безробіття" поза межами затвердженого бюджету, оскільки оцінка цих доводів ООЦЗ була надана судом під час розгляду справи №916/86/13-г за результатами чого прийнято відповідне судове рішення, яким спростовано всі наведені доводи ООЦЗ із відмовою у позові щодо визнання договору №27/1 недійсним за такими підставами.

При цьому, суд бере до уваги, що відповідач проти дат укладення договору №27/1 та акту №1, що зазначені на екземплярах позивача, заперечує, однак, у відповіді на претензію позивача №3149/15/16 від 20.09.2010р. відповідач зазначає про укладання договору 01.08.2010р. та акту 29.08.2010р., відповідно до чого, з огляду на пп.2 розділу договору №27/1 від 01.08.2010р. з врахуванням підписання акту 29.08.2010р. строк оплати за надані послуги настав 03.09.2010р.

Таким чином, з огляду на неподання сторонами до суду доказів оплати відповідачем наданих позивачем послуг, позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 14 000 грн. підлягають задоволенню у повній мірі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 932,55 грн. інфляційних витрат за період з 22.09.2010р. по 26.11.2012р., 918,14 грн. три проценти річних за період з 22.09.2010р. по 26.11.2012р., обґрунтованих приписами п. 2 ст. 625 ЦК України, згідно яких боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Тієї ж позиції дотримується ВСУ у постановах від 04.07.2011 по справі №13/210/10, від 12.09.2011р. по справі № 6/433-42/183 та ВГСУ у постанові від 16.03.2011 по справі № 11/109.

Перевіривши розрахунок трьох процентів річних та індексу інфляції, здійснені позивачем, суд встановив, що їх зроблено позивачем із допущенням арифметичних помилок, однак, за розрахунком суду, здійсненим згідно до економічних формул, правила застосування яких, зокрема, визначені листом ВСУ №62-97 від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права", сума індексу інфляції складає 814,06 грн., сума трьох процентів річних - 917,09грн.

Отже, з врахуванням викладеного підлягає судом частковому задоволенню позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 814,06 грн. інфляційних витрат за період з 22.09.2010р. по 26.11.2012р., 917,09 грн. три проценти річних за період з 22.09.2010р. по 26.11.2012р., в решті частині заявлених до стягнення з відповідача індексу інфляції та трьох процентів річних суд відмовляє.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

За таких обставин, суд частково задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача 14 000 грн. заборгованості, 814,06 грн. інфляційних витрат, 917,09 грн. три проценти річних, в решті частині позовних вимог позивача суд відмовляє.

Згідно ст.49 ГПК України судовий збір в сумі 1597,36 грн. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов позивача частково.

2. Стягнути з Одеського обласного центру зайнятості (65007, м. Одеса, вул. Адмірала Лазарєва,10, код 03491435) на користь Приватного підприємства „І-Макс-Технології" (65085, м.Одеса, вул. Самольотна,41-А, код 36435407) 14 000 (чотирнадцять тисяч) грн. заборгованості, 814 (вісімсот чотирнадцять) грн. 06 коп. інфляційних витрат, 917 (дев'ятсот сімнадцять) грн. 09 коп. три проценти річних, 1597 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто сім) грн. 36 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст складено 04.06.2013 р.

Суддя Малярчук І.А.