Постанова № 31568486, 22.05.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2013 р. Справа№ 5011-35/18102-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Синиці О.Ф.

суддів: Зеленіна В.О.

Мальченко А.О.

при секретарі: Вінницькій О.В.

за участю представників:

від позивача -Шубін О.Л.,

від відповідача - не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Атон-ХХІ" № 20/03/13-02 від 20.03.2013

на рішення господарського суду міста Києва від 27.02.2013

у справі №5011-35/18102-2012

за позовом публічного акціонерного товариства «Таскомбанк», м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Атон-ХХІ", м. Київ

про стягнення 687 707грн.83коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.02.2013 (суддя Літвінова М.Є.) частково задоволено позовні вимоги ПАТ "Таскомбанк" та стягнуто з ТОВ "Антон-ХХІ" 481345грн.22коп. заборгованості з повернення кредитних коштів отриманих за договором №КР2-2007 від 16.11.2007, 75418грн.36коп. заборгованості по процентам, 33917грн.51коп. пені за порушення зобов'язання зі сплати кредиту та процентів за користування кредитом, 11813грн.62коп. судового збору. Суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки відповідач заборгованості по кредиту та процентах за користування кредитом не сплатив. Судом частково відмовлено в стягненні нарахованої суми пені, в зв'язку з застосуванням до вказаних вимог строку позовної давності та стягнуто пеню за розрахунком суду з уточненням періодів її стягнення та з врахуванням піврічного обмеження стягнення згідно п. 6 ст.232 ГК України.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, просив його скасувати та зменшити розмір стягнутої судом пені на 403грн.13коп. Апелянт зазначає про невірний розрахунок судом пені та надає свій розрахунок.

Представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, через канцелярію суду, подав клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника. Розглянувши подане клопотання колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 28 ГПК України відповідач не обмежений можливістю представництва інтересів іншими особами, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача, окільки неявка відповідача не перешкоджає розгляду скарги. Подальше ж відкладення призведе до затягування її розгляду, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного розгляду скарги.

Перевіривши матеріали справи та заслухавши пояснення присутнього представника позивача, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

16.11.2007 між АБ "ТАС-Бізнесбанк", правонаступником якого є ПАТ "Таскомбанк", та ТОВ "Атон-ХХІ" укладено кредитний договір №КР2-2007 та договори про внесення змін до кредитного договору №1 від 30.11.2007, №1/1 від 22.07.2008, №2 від 29.07.2008, №3 від 30.04.2009, №4 від 21.09.2009, №5 від 30.09.2010, №6 від 31.05.2011.

Відповідно до умов кредитного договору в редакції договору №5 від 30.09.2010 про внесення змін до кредитного договору, банк має право надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що не поновлюється, у розмірі 671 260грн. на строк з 16.11.2007 по 31.11.2011, а позичальник зобов'язується повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії, сплатити проценти за користування кредитною лінією у розмірі 26% річних та комісії за користування кредитною лінією у строки та обсягах, передбачених цим договором (п.п. 2.1., 3.2. договору).

Додатком №1 від 30.09.2010 до кредитного договору сторонами погоджено графік зміни розміру ліміту кредитної лінії.

Згідно з договором №7 від 29.07.2011 до кредитного договору сторонами змінено розмір ліміту кредитної лінії до 498460грн., встановлено строк користування кредитною лінією з 07.02.2008 по 30.06.2012 та процентну ставку у розмірі 18% річних.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі, надавши позичальнику грошові кошти відповідно до умов договору, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по особовому рахунку відповідача за період з 16.11.2007 по 03.12.2012.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає про те, що в порушення умов кредитного договору відповідач не виконує свої зобов'язання по поверненню кредиту та сплати процентів за користування кредитом, що призвело до виникнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 556763грн.58коп., з яких: заборгованість за кредитом - 481345грн.22 коп., заборгованість по процентах - 75 418грн.36коп. Також в зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 124 585грн.88коп. - за несвоєчасне повернення суми кредиту та пеню у розмірі 6 358грн.37коп. - за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом.

Відповідно до п. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика" Глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із п. 1 ст. 1049 параграфа 1 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідачем були порушені договірні зобов'язання в частині своєчасного повернення суми кредиту за кредитним договором та зобов'язання по сплаті процентів за користування кредитом, що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем. Доказів сплати заборгованості по кредиту та процентам за користування кредитом відповідач не надав.

За таких обставин апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в розмірі 556763грн.58коп., з яких: заборгованість за кредитом - 481345грн.22 коп., заборгованість по процентах - 75 418грн.36коп.

Крім того, пунктом 6.1. кредитного договору передбачено, що при невиконанні зобов'язань по погашенню заборгованості за кредитною лінією та/або сплаті комісій та процентів у строки, передбачені цим договором, позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми невчасно виконаного (невиконаного) платежу за кожний день прострочення, при цьому пеня нараховується щоденно.

На підставі вказаного положення договору позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 124 585грн.88коп. - за несвоєчасне повернення суми кредиту та пеню у розмірі 6 358грн.37коп. - за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом.

Судом встановлено, що позивачем надано розрахунок в якому пеня за несвоєчасне повернення кредиту нарахована за період з 06.06.2008 по 14.11.2012, а пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом - за період з 02.02.2009 по 15.11.2012.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем була подана заява про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені.

Дійсно судом встановлено, що згідно відбитку штемпеля поштового відділення, позовна заява направлена позивачем до суду 12.12.2012, у зв'язку із чим позовні вимоги про стягнення пені за період до 12.12.2011 заявлені позивачем із пропуском спеціальної позовної давності в один рік, яка застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (ст. 258 ЦК України).

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у період до 12.12.2011, в зв'язку з пропуском строку позовної давності.

При цьому судом стягнуто пеню за розрахунком суду з уточненням періодів її стягнення та з врахуванням піврічного обмеження стягнення згідно п. 6 ст.232 ГК України в загальній сумі 33917грн.51коп., а саме: 29 907грн.74коп. за порушення зобов'язання по сплаті кредиту та 4009грн.77коп. за порушення зобов'язання по сплаті відсотків за користування кредитом.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою відповідач не заперечував проти наявної заборгованості, проте зазначив про невірний розрахунок судом пені та надав свій розрахунок (т. 2, а.с. 3, 4).

Згідно наданого відповідачем розрахунку стягнуту суму пені має бути зменшено на 403грн.13коп. та стягнуто з відповідача 29850грн.36коп. за порушення зобов'язання по сплаті кредиту та 3664грн.02коп. за порушення зобов'язання по сплаті відсотків за користування кредитом всього 33514грн.38коп.

Розглянувши поданий відповідачем розрахунок пені суд апеляційної інстанції дійшов висновку про його правомірність.

При цьому апеляційний господарський суд зазначає, що оскільки подаючи до суду першої інстанції заяву про застосування строку позовної давності відповідач не надав свого контррозрахунку, що сприяло допущенню помилки в сумі стягнення пені в розрахунку суду, тому відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на заявника.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду міста Києва від 27.02.2013 у справі №5011-35/18102-2012 підлягає зміні в частині суми стягнення пені.

Керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва 27.02.2013 у справі №5011-35/18102-2012 змінити, зменшивши розмір стягнутої пені на 403грн.13коп.

2. Викласти пункт 2 резолютивної частини рішення господарського суду міста Києва від 27.02.2013 у справі №5011-35/18102-2012 в наступній редакції:

"Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Атон-XХІ" (03151, м. Київ, вул. Волинська, буд. № 10 літера А, офіс №296, ідентифікаційний код 32957866) на користь публічного акціонерного товариства "Таскомбанк" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 15-А, ідентифікаційний код 09806443) 481345 (чотириста вісімдесят одну тисячу триста сорок п'ять) грн. 22коп.- заборгованості по кредиту, 75418 (сімдесят п'ять тисяч чотириста вісімнадцять) грн. 36 коп. - заборгованості по процентах; 33514 (тридцять три тисячі п'ятсот чотирнадцять) грн. 51 коп. - пені; 11 813 (одинадцять тисяч вісімсот тринадцять гривень) грн. 62 коп. - судового збору".

3. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

4. Справу № 5011-35/18102-2012 повернути господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя Синиця О.Ф.

Судді Зеленін В.О.

Мальченко А.О.