Ухвала суду № 31564449, 29.05.2013, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/2494/13-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Алфьоров Андрій МиколайовичНомер провадження 22-ц/788/1236/13 Суддя-доповідач - Рибалка В. Г. Категорія - 26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2013 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Рибалки В. Г.,

суддів - Гагіна М. В., Попруги С. В.,

за участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе»

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 квітня 2013 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе», третя особа - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми

про стягнення моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 квітня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «Сумське машинобудівне науково - виробниче об`єднання ім. М.В. Фрунзе» на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 7 000 грн.

Стягнуто з ПАТ «Сумське машинобудівне науково - виробниче об`єднання ім. М.В. Фрунзе» на користь держави 114 грн.70 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі ПАТ «Сумське машинобудівне науково - виробниче об`єднання ім. М.В. Фрунзе» посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 квітня.2013 року та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 з 19 вересня 1970 року по 27 червня 2008 року перебував у трудових відносинах з ПАТ «Сумське машинобудівне науково - виробниче об`єднання ім. М.В. Фрунзе» та був звільнений за власним бажанням у зв'язку із виходом на пенсію на пільгових умовах. Згідно Акту розслідування хронічного захворювання № 60 від 19 жовтня 2011 року позивачу було встановлено такі професійні захворювання: хронічне обструктивне захворювання легень ІІ ст. токсичної етиології у фазі нестійкої ремісії, Емфізема легень ІІ ст., Легенева недостатність ІІ ст. Захворювання професійне. Нейросенсорна туговухість з легким ступенем зниження слуху ІІ ст. професійного характеру від дії шуму на виробництві - основний діагноз. Гіпертонічна хвороба ІІ ст. СН І. Розповсюджений остеохондроз хребта з переважним ураженням попереково - кресцевого відділу з полірадикулярним синдромом. Гіперметропія слабкого ступеня обох очей. Пресбіопія. Гіпертонічна ангеопатія сітківки - супутній діагноз. Згідно довідки виданої фтизіатричною МСЕК м. Суми від 08 грудня 2011 року про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності, ступінь втрати працездатності склала 40%.

Сторони належним чином були повідомлені про місце і час розгляду справи, в судове засідання не з'явились, а тому є підстави для розгляду справи без їх участі.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді, , дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ч.2 ст. 153 КЗпП України, забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до ст. 173 КЗпП України, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

При розгляді справи суд першої інстанції належним чином з`ясував та перевірив доводи та заперечення сторін, дав належну оцінку зібраним у справі доказам та обґрунтував висновки викладені в рішенні.

Суд першої інстанції обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_3, стягнувши на його користь компенсацію моральної шкоди з ПАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе», обґрунтовано пославшись на Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Доводи апеляційної скарги про те, що при укладенні трудового договору позивач погодився із запропонованими умовами праці, цілком усвідомлював можливі негативні наслідки для його здоров'я висновків суду не спростовують.

Також ствердження в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_3 надавалися відповідачем засоби індивідуального засобу, спецодяг та взуття згідно нормативів, які при їх належному використуванні усували загрозу нанесення шкоди здоров'ю позивача нє підставою для скасування рішення.

Ствердження ПАТ «Сумського НВО ім. М.В. Фрунзе» в апеляційній скарзі про те, що судом при вирішенні питання про стягнення з відповідача відшкодування моральної шкоди, не було встановлено та не підтверджено заподіяння такої шкоди позивачу, а професійне захворювання говорить лише про можливість заподіяння моральної шкоди, а не констатує такий факт, оскільки оцінка будь - яких явищ залежить від психофізіологічних особливостей її сприйняття (оцінки) конкретної особи, а інші докази спричинення позивачу моральної шкоди у зв'язку із професійним захворюванням в матеріалах справи відсутні є необґрунтованими.

Крім того, відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 03 березня 1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції врахував порушення прав позивача, задовольняючи позовні вимоги частково виходив із засад розумності та справедливості.

Доводи апеляційної скарги ПАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» про те, що позивач неодноразово був проінформований про умови праці та про наявність на робочому місці шкідливих і небезпечних виробничих факторів і саме це давало позивачу право розірвати трудовий договір з ПАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» з підстав невиконання товариством законодавства про охорону праці висновків суду не спростовують.

Ствердження апеляційної скарги про те, що причинами професійного захворювання ОСОБА_3 є недосконалість технологій висновків суду не спростовують і не є підставою для звільнення ПАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» від відповідальності перед позивачем.

Суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що обов'язок по відшкодуванню заподіяної позивачу моральної шкоди внаслідок ушкодження здоров'я через неналежні умови праці покладено на роботодавця, а тому відшкодування ПАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» ОСОБА_3 завданої моральної шкоди у розмірі 7 000 грн. є законним.

Інші доводи апеляційної скарги не є підставою для скасування рішення суду.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судове рішення ухвалено, з додержанням вимог матеріального та процесуального права

У зв'язку з цим апеляційну скаргу на рішення необхідно відхилити.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 315, ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково - виробниче об`єднання ім. М.В. Фрунзе» відхилити.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: