Ухвала суду № 31568324, 29.05.2013, Апеляційний суд Сумської області

К О П І Я

Справа №577/700/13-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Кравченко Віталій ОлександровичНомер провадження 22-ц/788/1161/13 Суддя-доповідач - Лузан Л. В. Категорія - 25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2013 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Лузан Л. В.,

суддів - Криворотенка В. І., Маслова В. О.,

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Українська Страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»

на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 26 березня 2013 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства «Українська Страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», третя особа - ОСОБА_5,

про стягнення страхового відшкодування,

в с т а н о в и л а :

Рішенням суду від 26 березня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволені частково.

Стягнуто з ПрАТ «Українська Страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_4 3280,54 грн. страхового відшкодування.

Стягнуто з ПрАТ «Українська Страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь держави судовий збір у розмірі 229,40 грн.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду і постановлення нового рішення про відмову у задоволенні позову з тих підстав, що у справі не були доведені обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, що висновки суду не відповідають обставинам справи та що судом були порушені норми матеріального і процесуального права .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

12 вересня 2011 року між ПрАТ «Українська Страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» та ОСОБА_5 був укладений Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/4435637.

В той же день зазначений поліс був оплачений.

Відповідно до названого Полісу :

- страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором;

- строк дії Полісу 1 рік : з 04 лютого 2012 року по 03 лютого 2013 року;

- страхувальником (тобто особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована за цим Полісом) являється ОСОБА_5;

- забезпечений транспортний засіб - ВАЗ 211140 12551, 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова (шасі) НОМЕР_2 (ас. 5).

Звертаючись до суду з позовом про стягнення з ПрАТ «Українська Страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (далі-Страхова компанія) 5200 грн. страхового відшкодування, ОСОБА_4 посилався на наступні обставини.

07 жовтня 2012 року по вул. Клубній в м. Конотопі з вини ОСОБА_5, який керував автомобілем ВАЗ 211140 12551, д.р.н. НОМЕР_1, відбулась дорожньо-транспортна пригода, під час якої був пошкоджений автомобіль "Ford Escort 1.4" д.р.н. НОМЕР_3, належний позивачу ОСОБА_4

ОСОБА_5 визнав себе винним у скоєнні ДТП, тому учасники ДТП за взаємною згодою на місці ДТП заповнили бланк «Європротоколу» з відображенням схеми ДТП, фотофіксацією автомобілів та пошкоджень.

Вищеназваних обставин сторони не спростовують.

З матеріалів справи вбачається, що 08 жовтня 2012 року ОСОБА_4 звернувся до ПрАТ «Українська Страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» з заявою про виплату страхового відшкодування.

07 листопада 2012 року страхова компанія відмовила у виплаті страхового відшкодування (а. с. 7 - 8).

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, пославшись на ті обставини, що страховий випадок стався в межах строку дії договору страхування та під час дії нової редакції ст. 33.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі -Закону), виходив з того, що учасники ДТП діяли згідно з чинним Законом і мали підстави для складання Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду ("Європротокол"), тому вимоги позивача про стягнення страхових виплат є законними.

Колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були підстави для задоволення позову, при цьому виходить з наступного.

Відмовляючи позивачу у виплаті страхового відшкодування та в апеляційній скарзі на постановлене у справі рішення Страхова компанія посилається на те, що станом на дату укладення та набрання чинності Полісу № АА/4435637 діяла редакція Закону від 14.08.2011 р., а тому страхове відшкодування має виплачуватись за умов, викладених у названій редакції Закону, у якій відсутня умова можливості складання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду ("Європротокол") без участі співробітників ДАІ .

Страхова компанія відстоює правову позицію, відповідно до якої можливість складання "Європротоколу" є лише у тих учасників ДТП, які уклали свої поліси після 19.09.2011 р., тобто після набрання чинності Закону № 3045-VI від 17.02.2011 р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування".

За наведених обставин Страхова компанія вважає, що оскільки страхувальник ОСОБА_5 не дотримався умов Закону в редакції, яка діяла на дату укладення з ним Полісу - 12.09.2011 р., та Правил дорожнього руху України в частині повідомлення підрозділу ДАІ про ДТП, у суду були відсутні правові підстави для задоволення позову.

Проте колегія суддів вважає, що доводи Страхової компанії не можна визнати обґрунтованими і суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до редакції ст. 33.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", чинної на день настання страхового випадку:

« 33.2. У разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати Державтоінспекцію МВС України про її настання.

У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державтоінспекції МВС України розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ ».

Такої редакції названа норма права набула відповідно до Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" від 17 лютого 2011 року N 3045-VI , який згідно з Прикінцевими положеннями набирав чинності через шість місяців з дня його опублікування, тобто з 19 вересня 2011 року.

Таким чином вбачається, що укладаючи 12 вересня 2011 року Поліс № АА/4435637 зі строком його дії з 04 лютого 2012 року по 03 лютого 2013 року сторони цього договору усвідомлювали, що через тиждень, а саме, з 19 вересня 2011 року набирає чинності Закон від 17 лютого 2011 року N 3045-VI , а тому названий договір буде виконуватись з 04 лютого 2012 року по 03 лютого 2013 року за умовами, визначеними у цьому Законі.

З пояснень ОСОБА_5 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вбачається, що у вересні 2011 року діяв попередній Поліс, укладений з відповідачем, яким була застрахована його цивільно-правова відповідальність. Дія названого Полісу закінчувалась у лютому 2012 року. Приймаючи до уваги те, що за певних сімейних обставин він буде позбавлений можливості своєчасно укласти наступний договір страхування, він вирішив зробити це завчасно, а тому 12 вересня 2011 року звернувся до ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» із заявою про укладення наступного Полісу на період його дії з 04 лютого 2012 року по 03 лютого 2013 року.

ОСОБА_5 також пояснив, що після набрання чинності Закону від 17 лютого 2011 року N 3045-VI, а саме, у жовтні 2011 року до нього зателефонували співробітники ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» і, посилаючись на внесені до Закону зміни, запропонували йому отримати бланк Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду ("Європротокол"), що він і зробив; саме цим документом він і скористався після ДТП, яка трапилась 07 жовтня 2012 року.

Крім того, представник ОСОБА_4 і ОСОБА_5 пояснили, що після ДТП ОСОБА_5 зателефонував до ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», повідомив про ДТП і задав питання про те, чи немає у цьому випадку перешкод для складання "Європротоколу". Працівники відповідача запевнили його, що у даному конкретному випадку перешкоди відсутні. Тільки після цього він з ОСОБА_4 заповнили "Європротокол".

Названі доводи ОСОБА_5 та представника ОСОБА_4 відповідач не спростував.

Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було повно та всебічно встановлені обставини справи, правильно застосовані норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська Страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» відхилити.

Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 26 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий -

Судді -