Ухвала суду № 31557497, 23.05.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2013 р. справа № 2а-15067/10/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мартиненка О.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Антіпової В.Ю.

за участю:

представників позивача: Аверченкової О.О., Алексєєва О.С.

представників відповідача: Шматкової В.Ю., Калабухова К.О.

представника третьої особи: Олешко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ЄВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2012 року у справі №2а-15067/10/0470 за позовом Публічного акціонерного товариства «ЄВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, за участю третьої особи - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

17.11.2010р. Публічне акціонерне товариство «ЄВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод» (далі по тексту - ПАТ «ЄВРАЗ ДКХЗ») звернулося до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог (т.3 а.с.132-134) просило:

- встановити відсутність компетенції (повноважень) Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську (правонаступником якої є Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби) по проведенню позапланової виїзної перевірки без наявності рішення суду;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську №0002392301/0 від 29.09.2010 року по зменшенню суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 36.120.301,00грн.

В обґрунтування своїх вимог посилалося на те, що перевірку проведено з порушенням ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», без законодавчо визначених підстав для проведення позапланових перевірок. Так, позапланову перевірку, згідно вимог ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», може бути проведено виключно на підставі рішення суду.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, ПАТ «ЄВРАЗ ДКХЗ» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом порушено вимоги ч.7,8 ст.11-1 Закону України «Про

державну податкову службу в Україні», згідно з вимогами якої, на думку позивача, позапланова перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду. Крім цього, заявник апеляційної скарги посилався на те, що висновки, викладені в Акті перевірки є неправомірними, оскільки підприємством були виконані усі вимоги Закону України «Про податок на додану вартість» щодо формування податкового кредиту, визначення від'ємного значення, як різниці між сумою податкових зобов'язань звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту, у зв'язку з чим підприємство набуло право на бюджетне відшкодування на суму, яку зменшено оскарженим податковим повідомленням-рішенням.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалам справи, що повноважними особами ДПІ у м.Дніпродзержинську у період з 19.08.2010 р. по 09.09.2010 р. проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ «Дніпродзержинський коксохімічний завод» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за червень 2010 року, яке виникло за рахунок від'ємних значень з ПДВ, що декларувались в липні, серпні, вересні, жовтні 2008 року, лютому, березні, жовтні, листопаді 2009 року, січні, лютому 2010 року, за результатами якої складено акт № 6279/138-т/23-407/05393085 від 16.09.2010 р. (т.1 а.с.15-112).

Перевірку проведено на підставі направлення від 19.08.2010 р. № 784 (т.3 а.с.151), відповідно до наказу №803 від 18.08.2010 р. (т.3 а.с.150), який було змінено згідно наказу №835 від 19.08.2010 р. (т.3 а.с.149), та відповідно до п.9 ч.6 ч.10 статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», підпункту 7.7.5 пункту 7.5 статті 7 Закону України э«Про податок на додану вартість».

В Акті перевірки зроблено висновок про те, що на порушення п.1.5, п.1.8, п.п.7.7.2, 7.7.4, 7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.5.12 Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, з урахуванням положень Закону України від 20.05.2010 року №2275-VI - законодавством не передбачено підстав для підтвердження ВАТ «Дніпродзержинський КХЗ» та отримання бюджетного відшкодування з ПДВ по Декларації за червень 2010р. у сумі 36 120 301,00грн. (за результатами перевірки вказана сума переноситься до рядка 26 декларації з ПДВ за червень 2010 року).

Також у висновках Акту перевірки зазначено, що за результатами перевірки на дату складання акту не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за червень 2010 року на суму 982 031,00грн., оскільки суми податкового кредиту за січень, лютий 2010 року не підтверджені зустрічними перевірками. Сума 982 031грн. буде підтверджена після отримання довідок зустрічних документальних перевірок по відповідному ланцюгу постачання на основного постачальника від відповідних ДПІ.

На підставі Акту перевірки ДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 29.09.2010р. №0002392301/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 36 120 301грн. 00 коп.

Правомірність та обґрунтованість вказаного податкового повідомлення-рішення є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що спірне рішення прийнято відповідачем на підставі та у спосіб, що передбачені Законом України «Про податок на додану вартість», а позивачем не спростовано тих порушень Закону, які викладено в Акті перевірки.

З такими висновками суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Як вбачається з Акту перевірки, сума завищеного бюджетного відшкодування складається з таких сум:

292 847 грн. (сума ПДВ, фактично сплачена в липні, серпні 2008 р.);

2 147 153 грн. (сума ПДВ, фактично сплачена в серпні, вересні, жовтні 2008 р.);

18 385 417 грн. (сума ПДВ, фактично сплачена в жовтні, листопаді, грудні 2008 р.);

1 015 650 грн. (сума ПДВ, фактично сплачена в грудні 2008 р., лютому 2009 р.);

1 392 664 грн. (сума ПДВ, фактично сплачена в березні, квітні 2009 р.);

215 187 грн. (сума ПДВ, фактично сплачена в квітні, травні 2009 р.);

9 332 956 грн. (сума ПДВ, фактично сплачена в грудні 2009 р.);

3 338 427 грн. (сума ПДВ, фактично сплачена в грудні 2009 р., січні, лютому 2010 р.);

Перевіркою встановлено, що ВАТ "Дніпродзержинський коксохімічний завод" при розрахунку задекларованої суми бюджетного відшкодування за червень 2010 року у розмірі 36 120 301 грн. не враховано ряд обставин.

Зокрема, платником податку не враховано висновки податкового органу, викладені в акті № 3142/40/23-206/05393085 від 03.07.2009 р. виїзної планової перевірки фінансово-господарської діяльності ВАТ "Дніпродзержинський коксохімічний завод" з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.03.2009 р., щодо порушення підприємством п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", яке полягає у завищенні в момент реалізації готової продукції суми податкового кредиту по тим матеріальним запасам, які використано не у господарській діяльності, на загальну суму 12 90 536 грн. 51 коп. Зазначена сума зменшення мала бути відкоригована платником податку у податкових періодах, у яких ці матеріали були використані не у господарській діяльності. Проте, відповідні коригування позивачем проведені не були, а сума завищення податкового кредиту була оскаржена в судовому порядку. На час подачі ВАТ "Дніпродзержинський коксохімічний завод" податкової декларації за червень 2010 року сума завищення податкового кредиту у розмірі 12 90 536 грн. 51 коп. перебувала на оскарженні у Дніпропетровському окружному адміністративному суді, та, відповідно, була включена платником податку до суми бюджетного відшкодування за червень 2010 року неправомірно.

Також, платником податку не враховано той факт, що частина залишків бюджетного відшкодування, які були заявлені ним до відшкодування у червні 2010 року, вже брала участь у розрахунках сум бюджетного відшкодування у попередніх податкових періодах, та була заявлена до відшкодування ПДВ з бюджету на розрахунковий рахунок ВАТ "Дніпродзержинський коксохімічний завод" в 2008 - 2009 роках.

Зокрема, у декларації за жовтень 2008 року (вх. № 100100 від 19.11.2008 р.) платником податку було заявлено відшкодування з бюджету на рахунок платника (р. 25.1 декларації) суму у розмірі 1 622 342 грн., яка складалась із залишків сум від'ємних значень липня 2008 року в розмірі 372 342 грн., серпня 2008 року в розмірі 1 250 000 грн. (т. 4 а.с. 9-11). Зазначена сума бюджетного відшкодування була частково (в розмірі 79 495 грн.) підтверджена податковим органом до бюджетного відшкодування. Решта зазначеної суми (в розмірі 1 542 847 грн.) згідно уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ за жовтень 2008 року (вх. № 55993 від 26.06.2009 р.) була заявлена платником податку до включення до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 26 декларації) (т. 4 а.с. 144-148).

Також, у декларації за листопад 2008 року (вх. № 104171 від 18.12.2008 р.) платником податку було заявлено відшкодування з бюджету на рахунок платника (р. 25.1 декларації) суму у розмірі 19 252 173 грн., яка складалась із залишків сум від'ємних значень серпня 2008 року в сумі 6 685 906 грн., вересня 2008 року в сумі 12 566 267 грн. (т. 4 а.с. 157-164). Зазначена сума бюджетного відшкодування була частково, у розмірі 312 890 грн., підтверджена податковим органом до бюджетного відшкодування; сума в розмірі 75 167 грн. 50 коп. була зменшена податковим органом за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки, та в судовому порядку платником податку не оскаржена; сума в розмірі 4 837 473 грн. 61 коп. була також зменшена податковим органом за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки, та оскаржена платником податку в судовому порядку; сума в розмірі 1 159 975 грн., згідно уточнюючого розрахунку до декларації за листопад 2008 року (вх. № 71596 від 31.07.2009 р.) була заявлена платником

податку до включення до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 26 декларації) (т. 4 а.с. 139-143).

У декларації за грудень 2008 року (вх. № 115895 від 19.01.2009 р.) платником податку було заявлено відшкодування з бюджету на рахунок платника (р. 25.1 декларації) суму у розмірі 30 000 000 грн., яка складалась із залишків сум від'ємних значень вересня 2008 року (т. 4 а.с. 149-156). Зазначена сума бюджетного відшкодування була частково, у розмірі 147 000 грн., підтверджена податковим органом до бюджетного відшкодування. Інша частина зазначеної суми (в розмірі 28 530 000 грн.) згідно уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ за грудень 2008 року (вх. № 55981 від 26.06.2009 р.) була заявлена платником податку до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (т. 4 а.с. 134-138).

У декларації за січень 2009 року (вх. № 24374 від 18.02.2009 р.) платником податку було заявлено відшкодування з бюджету на рахунок платника (р. 25.1 декларації) суму у розмірі 13 028 355 грн., яка складалась із залишків сум від'ємних значень серпня 2008 року в сумі 6 685 906 грн., вересня 2008 року в сумі 6 342 449 грн. (т. 4 а.с. 165-172). Зазначена сума бюджетного відшкодування була частково (у розмірі 638 389 грн.) підтверджена податковим органом до бюджетного відшкодування. Інша частина зазначеної суми (в розмірі 12 389 966 грн.) згідно уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ за січень 2009 року (вх. № 55984 від 26.06.2009 р.) була заявлена платником податку до включення до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 26 декларації) (т. 4 а.с. 129-132).

Враховуючи норми п.п. 7.7.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковим органом було зроблено висновок про те, що повторне включення платником податку залишків бюджетного відшкодування липня, серпня, вересня 2008 року до бюджетного відшкодування червня 2010 року є неправомірним.

Таку позицію відповідача, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованою, виходячи з наступного.

Пунктом 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (що діяв на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному

значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2. п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" із змінами, внесеними згідно Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 20.05.2010 р. № 2275-VI, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Водночас, п.п. 7.7.10. п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України.

Підпунктом 7.7.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Згідно п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Згідно п.п. 7.7.7. п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування

щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити те, що відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що у червні 2010 року ВАТ «Дніпродзержинський коксохімічний завод» заявило до відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку суму ПДВ в розмірі 37 102 332 грн. (р. 25.1 декларації) (т. 4 а.с. 111-113). Зазначена сума, заявлена платником податку до відшкодування, згідно додатку 2 (Довідка щодо залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) складається із залишків від'ємного значення попередніх податкових періодів, а саме, липня, серпня, вересня, жовтня 2008 року, лютого, березня, жовтня, листопада 2009 року, лютого, березня 2010 р. (т. 4 а.с. 117).

При цьому, перевіркою ВАТ "Дніпродзержинський коксохімічний завод" встановлено, та позивачем не спростовано, що частина залишків бюджетного відшкодування, які були заявлені до відшкодування у червні 2010 року, вже брала участь у розрахунках сум бюджетного відшкодування у попередніх податкових періодах.

Отже, враховуючи норми п.п. 7.7.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до яких сума, заявлена платником податку до суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів, не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та позицією відповідача, що суми залишків від'ємних значень за липень, серпень, вересень 2008 року, які були раніше заявлені платником податку до бюджетного відшкодування у жовтні, листопаді, грудні 2008 року, січні 2009 року, не можуть бути повторно заявлені позивачем до бюджетного відшкодування у червні 2010 р.

У періоді, який безпосередньо передував звітному податковому періоду (червню 2010 року) - тобто, у травні 2010 року, платником податку фактично було сплачено суму ПДВ (в межах залишків від'ємних значень) лише за січень та лютий 2010 р. на загальну суму 1 270 297 грн. (в сумі 751 242 грн. та 519 055 грн., відповідно).

Тобто, враховуючи норми абз. "б" п.п. 7.7.2. п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», з урахуванням змін, внесених згідно Закону України №2275-VI, ВАТ "Дніпродзержинський коксохімічний завод" має право на бюджетне відшкодування ПДВ з Державного бюджету на рахунок платника у банку на суму 1 270 297 грн., яка була фактично сплачена ним у попередньому податковому періоді (травні 2010 року).

Суд першої інстанції вірно зазначив й те, що Закон України № 2275-VI набрав чинності з 16.06.2010 року. Отже, при поданні 20.07.2010 р. декларації за червень 2010 року ВАТ "Дніпродзержинський коксохімічний завод" мав враховувати норми чинного на той час законодавства України.

Посилання заявника апеляційної інстанції на відсутність компетенції ДПІ у м.Дніпродзержинську на проведення позапланової виїзної перевірки ВАТ "Дніпродзержинський коксохімічний завод" за відсутності відповідного рішення суду, суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Пунктом 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ в редакції, яка діяла на час проведення перевірки, податковим органам надано право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Частиною 6 зазначеної статті закону визначені підстави для проведення позапланових виїзних перевірок. Зокрема, п.9 ч.6 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено право органів державної податкової служби України на проведення позапланової виїзної перевірки у разі подання платником декларації з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Оскільки від'ємне значення ПДВ, заявлене ВАТ «Дніпродзержинський коксохімічний завод» у червні 2010 року, значно перевищує суму 100 тис. грн., суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що виїзна позапланова перевірка позивача була проведена відповідачем у відповідності до норм законодавства України, які були чинними на час її проведення, та в межах своєї компетенції.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано вказав на правомірність висновків ДПІ, які викладено в акті перевірки і відповідно про правомірність податкового повідомлення-рішення, якими зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість та суму бюджетного відшкодування.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ЄВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод» залишити без задоволення

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2012 року у справі №2а-15067/10/0470 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

(Ухвалу у повному обсязі складено 24.05.2013р.)

Головуючий: О.В. Мартиненко

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов