Постанова № 31556953, 23.05.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2013 р. Справа № 804/5913/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.

при секретарі судового засідання: Зубінській М.Ю.

за участю:

представника позивача: Кирпи Н.Ю.,

представника відповідача: Прокопенка Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу

за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області

до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»

про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.05.2013р. було допущено заміну первинного відповідача у справі № 804/5913/13-а - Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на належного відповідача - Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»).

В позовних вимогах Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Дніпродзержинську Дніпропетровської області (далі - ВВДФССНВВПЗ України у місті Дніпродзержинську Дніпропетровської області) просило суд зобов'язати відповідача перерахувати на користь позивача суму страхових виплат, зараховану на картковий рахунок ОСОБА_4 після смерті останнього у розмірі 2035,79грн.

В обґрунтування пред'явленого позову зазначалося, що позивач на підставі укладеного з відповідачем договору про здійснення страхових виплат потерпілим від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а також на підставі особистої заяви громадянина ОСОБА_4, який отримував від позивача щомісячні страхові виплати, здійснював перерахування цих виплат на відкритий картковий рахунок ОСОБА_4 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». У жовтні 2011 року позивач дізнався про те, що актовим записом від 27.05.2011р. №410 була зареєстрована смерть ОСОБА_4, при цьому, не будучи обізнаним про означені обставини своєчасно, позивач помилково здійснював перерахування на картковий рахунок ОСОБА_4 страхових виплат до того часу, коли дізнався про його смерть, тобто з травня 2011 року по жовтень 2011 року. Оскільки означені виплати нерозривно пов'язані з особою ОСОБА_4, то після його смерті помилково перераховані кошти в рахунок таких виплат підлягають поверненню ВВДФССНВВПЗ України у місті Дніпродзержинську Дніпропетровської області, у зв'язку із чим позивач звернувся до відповідача з вимогою про їх повернення, однак, відповідач протиправно відмовив у цьому позивачу, тому останній був вимушений звернутися до суду.

У судовому засіданні представник позивача повністю підтримав пред'явлений адміністративний позов та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив повністю його задовольнити.

Відповідач пред'явлений позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що договором, укладеним з позивачем про зарахування та виплату страхових сум через ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», не передбачено обов'язку відповідача щодо списання перерахованих позивачем грошових сум, які були зараховані на рахунки клієнтів банку, за його зверненням. Також банк не має обов'язку сплачувати кошти на користь позивача згідно чинного законодавства, зокрема, Порядком призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженим Постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №24 від 27.04.2007р., передбачена можливість повернення зайво виплачених сум на підставі постанови робочих органів виконавчої дирекції Фонду, лише у разі якщо потерпілі або особи, які мають на це право, не заперечують підстав і розміру відрахування, проте у даному випадку неможливо отримати таку згоду, оскільки ОСОБА_4 помер. Також ст.1071 Цивільного кодексу України надає банку право на списання грошових коштів з рахунку клієнта лише на підставі розпорядження останнього або на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком та клієнтом. При цьому у договорі між відповідачем та ОСОБА_4 на відкриття карткового рахунку та емісію картки «Онікс-Пенсійний» подібного передбачено не було і відповідних розпоряджень останній також не робив. Банк не є власником цих коштів і не має правових підстав для їх виплати з метою компенсування перерахованих страхових виплат позивачу.

Представник відповідача у судовому засіданні також заперечував проти задоволення пред'явленого адміністративного позову, посилаючись на доводи, викладені в письмових запереченнях на нього. Крім того представник відповідача суду пояснив, що станом на час розгляду справи на картковому рахунку ОСОБА_4 перебуває лише 604,17грн. з 2035,79грн., а іншу суму до моменту повідомлення позивачем банку про смерть ОСОБА_4 та блокування останнім наявних на цьому рахунку коштів, було знято, напевно, родичами ОСОБА_4

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що заявлений адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Дніпродзержинську Дніпропетровської області та Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») було укладено договір №09/04-20/260 від 08.10.2007р. про здійснення страхових виплат потерпілим від нещасних випадків на виробництві, згідно якого сторони домовилися про співробітництво в наданні послуг по виплаті грошових коштів клієнтам Фонду (а.с.8-9).

Можливість перерахування страхових виплат, що здійснюються за рахунок Фонду, вищеозначеним особам на їх особові рахунки в банках за їх особистим бажанням передбачена приписами ст.40 Закону України №1105-XIV від 23.09.1999р. «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі - Закон №1105-XIV), а також п.1.9 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого Постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №24 від 27.04.2007р. (далі - Порядок №24).

Так, п.1.2 вказаного Договору передбачено, що Фонд перераховує на транзитні рахунки Банку та його структурних підрозділів суми страхових виплат та інших грошових коштів, а Банк та його структурні підрозділи надають послуги по виплаті вищезазначених сум потерпілим від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а також особам, які мають на це право згідно з чинним законодавством.

Відповідно до п.6 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 12.11.03р. № 492 (далі - Інструкція), для відкриття банківського рахунку між банком та клієнтом укладається договір банківського рахунку.

Згідно ст.1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Судом також встановлено, що відповідно до договору №09/04-20/260 від 08.10.2007р. позивачем, зокрема, перераховувались ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» кошти на здійснення страхових виплат ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), що мешкав за адресою: АДРЕСА_1, та перебував на обліку в ВВДФССНВВПЗ України у місті Дніпродзержинську Дніпропетровської області. Останнім також було укладено з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» договір на відкриття карткового рахунку та емісію картки «Онікс-Пенсійний» НОМЕР_2 від 15.09.2008р. та подано до ВВДФССНВВПЗ України у місті Дніпродзержинську Дніпропетровської області заяву про перерахування належних йому щомісячних страхових виплат на його вищеозначений рахунок в банку (а.с.11).

Страхові виплати ОСОБА_4 здійснювалися ВВДФССНВВПЗ України у місті Дніпродзержинську Дніпропетровської області на підставі постанови від 14.09.2001р. відповідно до ст.21 Закону №1105-XIV (а.с.10).

15 жовтня 2011 року до ВВДФССНВВПЗ України у місті Дніпродзержинську Дніпропетровської області надійшла довідка Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 04.110.2011р. №907/06-20, в якій значилося, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2., про що здійснено актовий запис №410 від 27.05.2011р. (а.с.19).

Разом з тим, як вбачається із списків виплат по виробничому травматизму від ВВДФССНВВПЗ України у місті Дніпродзержинську Дніпропетровської області для зарахування на особові рахунки в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» №44/9, №51/6, №57/8 та №2/7, які направлялися позивачем відповідачу відповідно до умов п.п.2.1.2 договору №09/04-20/260 від 08.10.2007р. із зазначенням ПІБ потерпілих, їх ідентифікаційних номерів і номерів їх поточного або карткового рахунку в банку, а також згідно платіжних доручень №186 від 09.06.2011р., №217 від 12.07.2011р., №253 від 09.08.2011р. та №283 від 09.09.2011р. на перерахування вищеозначених виплат, позивач перерахував на картковий рахунок ОСОБА_4 після його смерті всього 2035,79грн. (а.с.21-26).

12 жовтня 2011 року ВВДФССНВВПЗ України у місті Дніпродзержинську Дніпропетровської області звернулося до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (Центрального Дніпродзержинського відділення ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») з листом №02-2022 про повернення грошових коштів, в якому зазначало, що ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_4 помер, у зв'язку із чим просило повернути надлишково перераховані йому страхові виплати у розмірі 2035,79грн. (а.с.28).

18 жовтня 2011 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (Центральне Дніпродзержинське відділення ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») надіслало позивачеві лист за вих.№1366, в якому зазначало, що банк відмовляє у поверненні цих грошових коштів на підставі п.1.6, п.1.7 глави 1 Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004р. №22, оскільки згідно цієї Інструкції кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученням власників цих рахунків або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно ст.1071 Цивільного кодексу України (а.с.29).

17 жовтня 2011 року ВВДФССНВВПЗ України у місті Дніпродзержинську Дніпропетровської області звернулося до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль») з листом за вих. №2720, в якому також просило повернути надлишково перераховані ОСОБА_4 страхові виплати у розмірі 2035,79грн.

Однак листом від 19.10.2011р. за вих. №3536 Дніпропетровська обласна дирекція Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» також відмовила позивачу у поверненні вищеозначених коштів, з посиланням на те, що банк не може дебетувати картковий рахунок клієнта без його письмової згоди (а.с.30).

15 червня 2012 року ВВДФССНВВПЗ України у місті Дніпродзержинську Дніпропетровської області звернулося до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» з претензією №08-1273 про повернення страхових виплат у сумі 2035,79грн., надлишково перерахованих ОСОБА_4 (а.с.31).

Листом від 04.07.2012р. №2005 відповідач повідомив позивача про залишення вищеозначеної претензії без задоволення.

При цьому судом встановлено, що згідно виписки по картковому рахунку ОСОБА_4, наданої відповідачем на вимогу суду, після надходження першого звернення ВВДФССНВВПЗ України у місті Дніпродзержинську Дніпропетровської області від 12.20.2011р., в якому повідомлялося про смерть ОСОБА_4, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» було заблоковано наявну на той час суму коштів на його рахунку, а саме у розмірі 604,17грн. При цьому інші суми страхових виплат, перераховані на картковий рахунок ОСОБА_4, згідно виписки по цьому рахунку, були зняті, а остання операція по зняттю коштів була здійснена 30.08.2011р.

Таким чином, на картковому рахунку ОСОБА_4 на даний час наявна сума у розмірі 604,17грн.

Статтею 1071 Цивільного кодексу України встановлено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Згідно ч.1 ст.1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Як встановлено судом, позивач перерахував страхові виплати ОСОБА_4, який помер до моменту такого перерахування, при цьому відповідач на момент зарахування коштів на рахунок ОСОБА_4 також не мав відомостей про його смерть. Такі відомості надійшли йому після виконання зобов'язань по перерахуванню страхових виплат на рахунок останнього.

Проте, вказані суми виплат, зараховані на рахунок ОСОБА_4 після його смерті, не можуть переходити у власність фізичної особи, яка померла, а також, в розумінні ст. ст.1218, 1219 Цивільного кодексу України, ці суми не можуть входити до складу спадщини і спадкоємці на них претендувати не можуть. Означені кошти належать Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, оскільки відповідно до приписів п.6 ст.38 Закону №1105-XIV здійснення страхових виплат за рішенням органів Фонду припиняється, зокрема, у разі смерті потерпілого. У зв'язку із цим чинне законодавство наділяє органи Фонду правом на звернення до суду з вимогою до спадкоємців чи інших осіб, які знімають вказані кошти з рахунку померлого пенсіонера, про їх повернення.

З огляду на наведене, позовні вимоги в частині щодо зобов'язання ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» перерахувати на користь позивача суму страхових виплат, зараховану на картковий рахунок ОСОБА_4 після смерті останнього у розмірі 1431,62грн. (2035,79грн. - 604.17грн.) задоволенню не підлягають, оскільки страхові виплати у цьому розмірі на час звернення позивача до відповідача з вимогою про повернення надлишково перерахованих коштів на картковому рахунку ОСОБА_4 відсутні у зв'язку із тим, що були зняті з нього іншими особами, при цьому банк не несе відповідальність перед Фондом за такі збитки.

При цьому згідно Преамбули Закону №1105-XIV Цей Закон відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві (далі - страхування від нещасного випадку). Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

У відповідності до ст.14 Закону України №16/98-ВР від 14.01.1998р. «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №№16/98-ВР) страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами. Страхові фонди є некомерційними самоврядними організаціями. Цільові страхові фонди, якщо інше не передбачено законами України, не можуть займатися іншою діяльністю, крім тієї, для якої їх створено, та використовувати свої кошти на цілі, не пов'язані з цією діяльністю.

Частиною 1 статті 28 Закону №1105-XIV передбачено, що страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Відповідно до ст.40 Закону №1105-XIV страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом соціального страхування від нещасних випадків дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду: потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання; особам, які мають право на виплати у зв'язку із смертю годувальника, - з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на виплати.

Статтею 46 Закону №1105-XIV встановлено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків провадить акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування. Фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок: внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення; капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; прибутку, одержаного від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках; коштів, що надійшли від стягнення штрафів і пені із страхувальників та їх посадових осіб відповідно до закону; добровільних внесків та інших надходжень, отримання яких не суперечить законодавству. Кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються виключно за їх прямим призначенням. До коштів на здійснення страхування від нещасного випадку застосовується казначейська форма обслуговування в порядку, передбаченому для обслуговування Державного бюджету України.

Крім того ст.40 вказаного Закону також передбачено, що суми, одержані в рахунок страхових виплат потерпілим або особою, яка має право на ці виплати, можуть бути утримані Фондом соціального страхування від нещасних випадків, якщо рішення про їх виплату прийнято на підставі підроблених документів або подано свідомо неправдиві відомості, а також якщо допущено помилку, яка впливає на суму страхових виплат.

Згідно п.1.9 Порядку №24 повернення зайво виплачених сум проводиться на підставі постанови робочих органів виконавчої дирекції Фонду, якщо потерпілі або особи, які мають на це право, не заперечують підстав і розміру відрахування.

З аналізу наведених законодавчих норм вбачається, що кошти Фонду на здійснення страхових виплат мають виключно цільове призначення і використовуються лише на підставах, передбачених Законом №1105-XIV. При цьому чинне законодавство передбачає випадки, коли такі кошти після перерахування їх потерпілим та особам, які мають право на їх отримання, можуть бути повернуті Фонду. Зокрема до таких випадків належить і здійснення помилкових та зайвих перерахувань, за наявності яких Порядком №24 передбачено отримання згоди потерпілого або особи, яка має право на отримання страхових виплат, для повернення Фонду цих сум.

Дійсно, ані договором між позивачем та відповідачем, ані законодавцем чітко не визначено порядку повернення зайво перерахованих на рахунки в банку страхових виплат потерпілому або особі, яка має право на їх отримання, у разі смерті такого потерпілого чи такої особи до здійснення вказаного перерахування.

Проте наведені обставини не можуть бути підставами для залишення коштів Фонду, які, як зазначалося вище, мають виключно цільове призначення та спрямовуються саме на здійснення страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на рахунках у банку, який, в такому випадку не є власником цих коштів, а особа, на ім'я якої було відкрито цей банківський рахунок, є померлою до здійснення перерахування, а, отже, також не набула право на вищеозначені виплати.

Таким чином, виходячи із конституційних принципів і загальних засад права, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині щодо зобов'язання ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» перерахувати на користь позивача суму страхових виплат, зараховану на картковий рахунок ОСОБА_4 після смерті останнього та наявну на ньому на час розгляду справи судом у розмірі 604 грн. 17 коп. підлягають задоволенню, оскільки кошти Фонду у відповідності до ст.40 Закону №1105-XIV та ст.14 Закону №№16/98-ВР, можуть бути використані лише на цілі, передбачені Законом №1105-XIV, перелік яких, наведений у статті 40 цього Закону, є вичерпним та не передбачає інших підстав для їх використання.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (код ЄДРПОУ 14305909) перерахувати на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області (на р/р 37174699982502, ГУДКУ в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, МФО 805012, код ЄДРПОУ 25841172) суму страхових виплат, зараховану на картковий рахунок НОМЕР_2 ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) після смерті останнього та наявну на ньому на час розгляду справи судом, у розмірі 604 грн. 17 коп. (шістсот чотири гривні сімнадцять копійок).

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Повний текст постанови виготовлено 28 травня 2013 року.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова