Постанова № 31555765, 28.05.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2013 року Справа № 5004/612/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Демидової А.М., Шевчук С.Р., Воліка І.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Луцькуухвалувід 06.03.2013господарського суду Волинської області та на постанову від 03.04.2013Рівненського апеляційного господарського судуза скаргою Публічного акціонерного товариства "Державний експортно- імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Луцькуна дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській областіу справі№ 5004/612/11господарського суду Волинської області за позовом Першого заступника прокурора Волинської області в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Луцькудо1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудцентр", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго", 3) Відкритого акціонерного товариства "Демидівський консервний завод",простягнення 677072,84 дол. США та 349936,75 грн.В судове засідання прибули представники сторін:позивачаГарщаль Г.В. (дов. від 24.07.2012 № 01001/6116);відповідача-1Супрунюк С.М. - директор;відповідача-2Супрунюк С.М. - директор;відповідача-3Супрунюк С.М. (дов. від 03.07.2012 № б/н);прокуратуриСайтарли І.М. - посвідчення № 014716 від 21.01.2013;Відділу ДВСне з'явились;ВСТАНОВИВ:

У лютому 2013 року позивач (стягувач) - Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Луцьку (надалі - ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Луцьку) звернулося зі скаргою до господарського суду Волинської області у справі № 5004/612/11 про визнання неправомірними дій старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області Мухомеджанова Д.Ю. щодо проведення повторної уцінки (переоцінки) майна, нереалізованого з прилюдних торгів та складання акту уцінки (переоцінки) описаного (арештованого) майна від 04.01.2013 та скасування акту уцінки (переоцінки) описаного (арештованого) майна від 04.01.2013.

Скарга - ПАТ "Укрексімбанк" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Луцьку обгрунтована тим, що дії державного виконавця при проведенні повторної уцінки іпотечного майна суперечать приписам ст. 49 Закону України "Про іпотеку", в редакції чинній на момент укладення кредитного договору та договору іпотеки.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 06.03.2013 у справі № 5004/612/11(суддя Кравчук А.М.), залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.04.2013 (колегія суддів: Сініцина Л.М. - головуючий, судді - Гудак А.В., Олексюк Г.Є.), скаргу ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Луцьку на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області Мухомеджанова Д.Ю. - відхилено.

Не погоджуючись з постановленими судовими актами судів попередніх інстанцій, позивач (стягувач) - ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Луцьку звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Волинської області від 06.03.2013 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.04.2013 скасувати, і прийняти нове рішення про задоволення скарги на дії органу державної виконавчої служби. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що господарськими судами попередніх інстанції невірно застосовані норми матеріального права та порушено норми процесуального права, і зокрема, частини 8 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 49 Закону України "Про іпотеку", прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" від 22.09.2011 № 3795-VI, ст. ст. 42, 43, 47, 32, 43 Господарського процесуального кодексу України, що призвело до прийняття не законних та обґрунтованих судових актів та є підставою для їх скасування.

Відповідачі та прокурор не скористалися правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та відзиви на касаційну скаргу позивача до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, думку прокурора та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Волинської області від 13.04.2011 у справі № 5004/612/11, частково задоволено позов першого заступника прокурора Волинської області в інтересах держави в особі ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Луцьку до ТОВ "Фудцентр", ТОВ "Арго", ВАТ "Демидівський консервний завод" та стягнуто солідарно з відповідачів на користь Банку 540 000 доларів США по сплаті кредиту, 2 062,50 доларів США по сплаті строкових відсотків, 135 010,34 доларів США прострочених відсотків, 714,16 грн. строкової комісії за управління, 4 480,04 грн. простроченої комісії за управління, 36 898,22 грн. пені за несплату основного боргу, 37 518,58 грн. пені за несплату відсотків, 168,48 грн. пені за несплату комісії за управління, а всього: 677 072, 84 доларів США та 79 779,48 грн., а також 3 153,81 доларів США та 372,30 грн. державного мита в доход Державного бюджету України, 224,88 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. На виконання цього рішення господарським судом Волинської області видано накази № 5004/612/11-1, № 5004/612/11-2, № 5004/612/11-3 від 19.07.2011, які позивачем (стягувачем) пред'явлено до примусового виконання до державної виконавчої служби.

01.08.2011 старшим державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень Відділу ДВС Головного управління юстиції у Волинській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за наказом № 5004/612/11-1, якою накладено арешт на все майно в межах суми боргу, що належить боржникам та заборонено відчужувати будь-яке майно, яке належить боржникам ТОВ "Фудцентр", ТОВ "Арго" та ВАТ "Демидівський консервний завод" лише в межах суми боргу.

26.01.2012 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Волинській області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, у зв'язку із відсутністю вільного від застави майна, що належать ТОВ "Фудцентр", ТОВ "Арго" та яке знаходиться на підвідомчій відділу території і на яке державним виконавцем може бути звернуто стягнення в рахунок погашення заборгованості.

Наказ господарського суду Волинської області № 5004/612/11-1 від 19.07.2011 направлено за належністю до Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Рівненській області.

14.02.2012 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Рівненській області Мухомеджановим Д.Ю. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Волинської області № 5004/612/11-1 від 19.07.2011, а також винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22.02.2012 та постанову про арешт коштів боржників від 14.03.2013 .

Крім цього, на підставі Акту державного виконавця від 10.05.2012 у боржника ВАТ "Демидівський консервний завод" вилучено готівкові кошти з каси товариства у сумі 45,91 грн., які здані на депозитний рахунок відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Рівненській області.

Згідно Актів від 10.05.2012 та від 01.06.2012 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Рівненській області Мухомеджановим Д.Ю. проведено опис та арешт майна боржника - ВАТ "Демидівський консервний завод", яке перебуває в іпотеці АТ "Укрексімбанк" згідно іпотечного договору № 86908Z6, посвідченого 19.08.2008 приватним нотаріусом Демидівського районного нотаріального округу Мельник А.Б. за реєстровим № 1893. 13.06.2012 державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта - суб'єкта оціночної діяльності для визначення ринкової вартості заставленого майна.

04.09.2012 листом за вих. № 2319 державний виконавець повідомив сторони про визначену експертну вартість арештованого майна та про їх право ознайомитися з оцінкою майна та право оскаржити її до суду в 10-денний строк з дня отримання повідомлення.

Філія ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Луцьку листом від 26.09.2012 повідомила державного виконавця про те, що заперечень щодо вартості майна визначеного у висновку № 538 від 13.08.2012 експертом та у висновках експерта-оцінювача станом на 22.08.2012 - немає.

25.09.2012 на адресу Відділу державної виконавчої служби надійшов лист від ВАТ "Демидівський консервний завод" про рецензування звіту про оцінку майна. У відповідь державною виконавчою службою запропоновано ВАТ "Демидівський консервний завод" здійснити проплату вартості рецензування звіту. Проте станом на 01.11.2012 кошти за рецензування звіту боржником внесені не були, тому цього дня направлено заявку для проведення тендеру з визначення переможця щодо проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна. Згідно результатів проведеного конкурсу (тендеру) між спеціалізованими організаціями переможцем визнано ТОВ "УкрСпецТоргГрупп".

Згідно листа ТОВ "УкрСпецТоргГрупп" № 694 від 29.11.2012, прилюдні торги по реалізації арештованого нерухомого майна, належного боржнику ВАТ "Демидівський консервний завод", що були призначені на 29.11.2012, не відбулися у зв'язку з відсутністю зареєстрованих учасників і товариство просило провести переоцінку майна.

Актом уцінки (переоцінки) описаного (арештованого) майна, яке не реалізувалось через торгівельну організацію від 04.12.2012 старшим державним виконавцем проведено переоцінку майна на 3 %.

Листом № 713 від 07.12.2012 ТОВ "УкрСпецТоргГрупп" повідомило Відділ державної виконавчої служби та сторони виконавчого провадження, що повторні прилюдні торги по реалізації арештованого нерухомого майна, належного боржнику ВАТ "Демидівський консервний завод", призначені на 26.12.2012.

Втім, повторні прилюдні торги не відбулися у зв'язку з відсутністю зареєстрованих учасників, тому старшим державним виконавцем відповідно до ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження", повторно проведено переоцінку майна вже на 50 % від початкової ціни, про що складено акт від 04.01.2013.

Втретє торги були призначені на 14.02.2013, про що Відділ державної виконавчої служби та сторони виконавчого провадження були повідомлені листом № 69 від 29.01.2013.

ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" оскаржує дії державного виконавця щодо повторної переоцінки майна на 50 % від початкової ціни, посилаючись на те, що складаючи акт переоцінки майна, дердавний виконавець керувався Законом України "Про виконавче провадження" та ст. 49 Закону України "Про іпотеку", в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" від 22.09.2011 № 3795-VI, якою внесено зміни до цієї статті та передбачено проведення тертіх прилюдних торгів зі зменшенням ціни продажу предмета іпотеки на 50 %; положення попередньої редакції статті передбачали тільки другі прилюдні торги зі зменшенням початкової ціни не більше ніж на 25 %. При цьому, державним виконавцем не враховано прикінцевих положень Закону України № 3795-VI від 22.09.2011, пунктом 2 якого визначено, що дія цього Закону не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності.

Відхиляючи доводи скарги, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції послався на те, що відповідно до частини 1 ст. 41Закону України "Про іпотеку" реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Частинами 1, 8 статті 54 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя. Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Враховуючи вищенаведені правові норми, місцевий господарський суд дійщов висновку, що положення Закону України "Про іпотеку" щодо порядку звернення стягнення на предмет іпотеки застосовуються лише у випадку звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса. Тобто, на думку місцевого господарського суду, вказані правові норми застосовуються, якщо судом прийнято рішення саме про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Разом з тим, рішенням господарського суду Волинської області від 13.04.2011 у справі № 5004/612/11, не зверталося стягнення на предмет іпотеки, а вирішено стягнути з боржників солідарно на користь Банку кредитну заборгованість у сумі 677 072,84 доларів США та 79 779,48 грн. 48 коп.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку, що в даному випадку до порядку звернення стягнення на предмет іпотеки положення Закону України "Про іпотеку" не застосовуються.

При цьому судом перевірено відповідність дій державного виконавця під час примусового виконання накзу № 5004/612/11-1 від 19.07.2011 при реалізації арештованого майна вимогам закону та встановлено, що старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області Мухомеджановим Д.Ю. при проведені повторної переоцінки описаного та арештованого майна правомірно застосовувалися положення ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" в частині загального порядку звернення стягнення на арештоване майно боржника, з урахуванням Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, тому відсутні правові підстави для визнання неправомірними дій державного виконавця та скасування Акту уцінку (переоцінки) описаного (арештованого) майна від 04.01.2013.

Апеляційний господарський суд повністю погодився з такими висновками місцевого господарського суду залишаючи оскаржувану ухвалу без змін з тих же підстав.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, оскільки вони є передчасними, зробленими з неповним з'ясуванням обставин справи та з неправильним застосуванням норм законодавства.

Відповідно до частин 1 та 6 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Згідно з частиною 1 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Луцьку одночасно є і іпотекодержателем і стягувачем, тобто у даному випадку, як передбачено частиною 8 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець повинен був здійснювати примусове звернення стягнення на предмет іпотеки з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Частиною 1 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого арештованого майна передбачений відповідним Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 68/5 від 27.10.1999.

Відповідно до пункту 1.4. Тимчасового положення, організація та проведення прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про іпотеку".

При цьому слід зауважити, що права та обов'язки іпотекодержателя у разі визнання прилюдних торгів такими, що не відбулись регулюється, зокрема, ст. 49 Закону України "Про іпотеку".

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" № 3795-VI від 22.09.2011 внесено зміни до ст. 49 Закону України "Про іпотеку", внаслідок чого після набрання чинності вищевказаних змін статтею 49 даного Закону передбачено, що за результатами других прилюдних торгів призначається проведення у тому самому порядку третіх прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третіх прилюдних торгах може бути зменшена не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.

Згідно прикінцевих положень Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" дія цього Закону не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності.

З рішення господарського суду на підставі якого здійснюється примусове виконання вбачається, що правовідносини сторін склалися на підставі Кредитного договору № 86908К8 від 19.08.2008 укладеного з відповідачем-1 (ТОВ "Фудцентр") та на підставі Іпотечного договору № 86908Z6 від 19.08.2008 укладеного з відповідачем-3 (ВАТ "Демидівський консервний завод"), тобто кредитний договір між позивачем (стягнувачем) та боржником укладений до набрання чинності вказаним Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг". Таким чином, державний виконавець зобов'язаний був керуватись ст. ст. 49 Закону України "Про іпотку", викладену в попередній редакції.

Відповідно до частини 2 ст. 49 Закону України "Про іпотку" в редакції, що діяла на момент укладення кредитного договору, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих же умовах других прилюдних торгів, які мають відбуватися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах може бути зменшеною не більш ніж на 25 відсотків.

Припис ст. 49 Закону України "Про іпотку" в даній редакції взагалі не передбачає проведення третіх прилюдних торгів, а відтак і здійснення другої уцінки іпотеки.

Таким чином, перевіривши у відповідності до частини 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в ухвалі місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарськими судами не було всебічно, повно та об'єктивно розглянуто в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; прийняті судами ухвала та постанова не відповідають приписам ст. ст. 43, 86 та 105 ГПК України, вимогам щодо законності та обґрунтованості судового рішення.

З огляду на межі повноважень касаційної інстанції, що визначені ст. ст. 1117, ст. 1119 ГПК України, постанова апеляційної інстанції та ухвала місцевого суду підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи касаційна інстанція вважає за необхідне на підставі ст. 11112 ГПК України доручити господарському суду першої інстанції врахувати викладене у постанові, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити доводи сторін та подані ними докази, що мають значення для її розгляду, вичерпно встановити права і обов'язки сторін, і виходячи з цього, - визначитись із застосуванням усіх норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, здійснити належну правову кваліфікацію відносин сторін та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Луцьку задовольнити частково.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.04.2013 та ухвалу господарського суду Волинської області від 06.03.2013 у справі № 5004/612/11 скасувати.

Справу № 5004/612/11 направити на новий розгляд до господарського суду Волинської області в іншому складі суду.

Головуючий, суддя А.М. Демидова

Судді : І.М. Волік

С.Р. Шевчук