Постанова № 31555679, 30.05.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2013 року Справа № 5015/2569/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяПершиков Є.В.,суддіХодаківська І.П., Яценко О.В.розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальність "Артемівські зорі"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 14.03.2013 рокуу справі№ 5015/2569/12господарського судуЛьвівської областіза позовом Товариства з обмеженою відповідальність "Артемівські зорі"до 1. Публічного акціонерного товариства "Кредобанк", 2. Товариства з обмеженою відповідальність "Фінансова компанія "Приватні інвестиції"провизнання договору іпотеки від 08.02.2012 року припиненимв судове засідання представники сторін не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальність "Артемівські зорі" (далі за текстом - ТОВ "Артемівські зорі") звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Кредобанк" (далі за текстом - ПАТ "Кредобанк") про визнання договору іпотеки від 08.02.2012 року припиненим.

12.06.2012 року ухвалою господарського суду Харківської області, на підставі ст. 17 Господарського процесуального кодексу України, передано справу № 5023/1899/12 до господарського суду Львівської області.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 20.11.2012 року, на підставі ст. 24 Господарського процесуального кодексу України, до участі у справі, в якості другого відповідача, залучено товариства з обмеженою відповідальності "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" (далі за текстом - ТОВ "ФК "Приватні інвестиції").

Рішенням господарського суду Львівської області від 20.12.2012 року у справі № 5015/2569/12 у задоволенні позовних вимог ТОВ "Артемівські зорі" - відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Артемівські зорі" звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 20.12.2012 року у справі № 5015/2569/12.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.03.2013 року у справі № 5015/2569/12 апеляційну скаргу ТОВ "Артемівські зорі" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 20.12.2012 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, ТОВ "Артемівські зорі" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 20.12.2012 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.03.2013 року у справі № 5015/2569/12, а матеріали справи направити на новий розгляд до місцевого господарського суду, аргументуючи порушенням норм права, зокрема, ст. 593 Цивільного кодексу України, ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 08.02.2008 року відкрите акціонерне товариство "Кредобанк", правонаступником якого є ПАТ "Кредобанк", та ТОВ "Артемівські зорі" уклали кредитний договір № 11/02-2008, до якого було укладено додаткові договори № 1 від 07.11.2008 року та № 2 від 06.01.2009 року про надання кредиту в сумі 580 000 грн. для поповнення обігових коштів зі строком повернення 05.11.2009 року.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою забезпечення виконання грошового зобов'язання за вказаним вище кредитним договором, 08.02.2008 року ТОВ "Артемівські зорі" та відкрите акціонерне товариство "Кредобанк" уклали договір іпотеки, згідно п. 1.3. якого сторони погодили, що предметом іпотеки є нерухоме майно: зерніток, у т.ч. ЗАВ-20 "А", дім охорони літ. "Б" загальною площею 6, 7 кв. м., навіс літ. "В", зерносклад літ. "Г" загальною площею 435, 6 кв. м., паркан літ. "Л", зерносклади (2 будівлі), у т.ч. зерносклад літ. "А", загальною площею 253, 2 кв. м., зерносклад літ. "Б", загальною площею 305 кв. м., Картоплесховище літ. "А", загальною площею 2091, 6 кв. м., які розташовані за адресою: Харківська область, Печенізький район, с. Артемівка, 1 км + 200 м автодороги Артемівка-Борщова-Ганівка.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 29.11.2011 року ПАТ "Кредобанк" та ТОВ "ФК "Приватні інвестиції" уклали договір факторингу, відповідно до умов якого відбулось фінансування під відступлення права вимоги всіх грошових зобов'язань за кредитним договором № 11/02-2008 укладеним між ПАТ "Кредобанк" та ТОВ "Артемівські зорі".

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.12.2011 року ПАТ "Кредобанк" та ТОВ "ФК "Приватні інвестиції" уклали договір про відступлення прав за договором іпотеки, згідно п. 1.1. якого, у зв'язку з укладенням між первісним іпотекодержателем договору факторингу шляхом купівлі права грошової вимоги б/н від 29.11.2011 року, згідно з яким первісний іпотекодержатель відступив новому іпотекодержателю всі права вимоги за договорами, перелік яких наведений в додатку № 1 до договору факторингу шляхом купівлі права грошової вимоги б/н від 29.11.2011 року, які укладені між первісним іпотекодержателем та боржником, первісний іпотекодержатель відступає, а новий іпотекодержатель набуває права первісного іпотекодержателя, належні первісному іпотекодержателю за іпотечними договорами. До нового іпотекодержателя переходять права первісного іпотекодержателя у зобов'язаннях в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За приписами ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, з якими кореспондуються положеннями ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається.

Згідно положень ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно положень ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України, з якими кореспондуються положення ст. 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, а майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи - боржника за основним зобов'язанням на підставі договору, закону або рішення суду.

Статтею 17 Закону України "Про іпотеку" закріплено підстави припинення іпотеки, зокрема, ч. 1 передбачено, що іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Згідно із ч. 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Отже, враховуючи вищевикладене, оскільки іпотека як вид забезпечення виконання зобов'язання має похідний характер від основного зобов'язання, дія договору іпотеки не може залежати від чинності іншого договору, укладеного в забезпечення виконання цього основного зобов'язання.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно п. 6.1. договору іпотеки, останній набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором та додаткових договорів до нього.

За умовами п. 6.2. договору іпотеки, право іпотеки, та відповідно і цей договір, припиняє чинність у разі: припинення основного зобов'язання, забезпеченого цією іпотекою; знищення (втрати) предмета іпотеки, якщо іпотекодавець не замінив або не відновив предмет іпотеки; реалізації предмета іпотеки;набуття іпотекодержателем на підставах, передбачених чинним законодавством України та цим договором, права власності на предмет іпотеки; в інших випадках передбачених чинним законодавством.

Частиною 1 ст. 24 Закону України "Про іпотеку" закріплено, що відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.

Згідно ч. 2 ст. 24 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель зобов'язаний письмово у п'ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов'язанням.

За умовами ч. 1 ст. 1082 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ "Кредобанк" направило ТОВ "Артемівські зорі" повідомлення № 660 від 14.12.2011 року, в якому вказано, що між ПАТ "Кредобанк" та ТОВ "ФК "Приватні інвестиції" (новий кредитор) укладено договір факторингу, а тому будь-які зобов'язання за Кредитним договором та Договорами поруки, іпотеки та застави мають виконуватись на користь Нового кредитора.

Доводи скаржника стосовно тверджень позивача про те, що укладення договору факторингу, тобто фінансування під відступлення права вимоги не є договором про заміну кредитора у зобов'язанні, є необґрунтованими з огляду на наступне.

Підстави заміни кредитора у зобов'язанні передбачено ст. 512 Цивільного кодексу України, зокрема ч. 1 названої статті передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.

Так, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що зобов'язання ТОВ "Артемівські зорі" за кредитним договором не припинилося, а тому і договір іпотеки є чинним та діє до повного виконання зобов'язання іпотекодавцем за цим договором, у зв'язку з чим підстави для визнання договору іпотеки припиненим - відсутні.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком господарських судів попередніх інстанцій про те, що при відступленні права вимоги переходить право вимоги в тому обсязі, в якому їх мав попередній кредитор з огляду на те, що норми, які регулюють відносини, що випливають з договору факторингу є спеціальними до загальних положень щодо заміни кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги.

Більше того, в самому кредитному договорі від 08.02.2008 року № 11/02-2008 укладеному між відповідачем 1 та позивачем, зокрема п. 3.2., передбачено умову забезпечення позичальником своїх зобов'язань майном, що є предметом договору іпотеки 08.02.2008 року.

Крім того, з огляду на положення ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів касаційної інстанції вважає необґрунтованими доводи скаржника стосовно порушення норм процесуального права, оскільки вказані доводи зводяться до переоцінки доказів, яким надано належну правову оцінку судами попередніх інстанцій.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, місцевим та апеляційним господарськими судами вірно застосовані норми матеріального права, а доводи скаржника не спростовують законності прийнятих у справі рішень.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарського суду, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівські зорі" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.03.2013 року у справі № 5015/2569/12 залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.03.2013 року у справі № 5015/2569/12 залишити без змін.

Головуючий суддяЄ.В. Першиков СуддіІ. П. Ходаківська О.В. Яценко