Ухвала суду № 31555674, 31.05.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

31 травня 2013 року Справа № 5011-42/7708-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєвої І.В.

Євсікова О.О.,

розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ХДІ страхування" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2013 року

у справі № 5011-42/7708-2012 господарського суду міста Києва

за позовом публічного акціонерного товариства "ХДІ страхування"

до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Форте лайф"

про визнання договору недійсним, стягнення коштів, ціна позову 375 000 грн.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2012 року публічне акціонерне товариство "ХДІ страхування" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Форте лайф", просило визнати недійсним договір корпоративного страхування життя за програмою "Колективний пенсійний договір" № 02-11-2011 від 23.08.2011 року, укладений між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Форте лайф" та публічним акціонерним товариством "ХДІ страхування", стягнути з відповідача 375 000 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.08.2012 року (суддя Паламар П.І.) задоволено позов публічного акціонерного товариства "ХДІ страхування". Визнано недійсним договір корпоративного страхування життя за програмою "Колективний пенсійний договір" № 02-11-2011 від 23.08.2011 року, укладений між сторонами, стягнуто з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Форте лайф" 375 000 грн. безпідставно набутих коштів та 8 573 грн. - судового збору (т. 1, а.с. 247-250).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2013 року (головуючий суддя Синиця О.Ф., судді Зеленін В.О., Мальченко А.О.) рішення господарського суду міста Києва від 07.08.2012 року у справі № 5011-42/7708-2012 частково скасовано, позов публічного акціонерного товариства "ХДІ страхування" задоволено частково, визнано недійсним на майбутнє договір корпоративного страхування життя за програмою "Колективний пенсійний договір" № 02-11-2011 від 23.08.2011 року, укладений між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Форте лайф" та публічним акціонерним товариством "ХДІ страхування", вирішено питання розподілу судових витрат (т. 3, а.с. 18-23).

Не погоджуючись із постановленим судовим актом, публічне акціонерне товариство "ХДІ страхування" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2013 року у справі № 5011-42/7708-2012 в частині визнання недійсним на майбутнє договору корпоративного страхування життя за програмою "Колективний пенсійний договір" № 02-11-2011 від 23.08.2011 року, укладеного між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Форте лайф" та публічним акціонерним товариством "ХДІ страхування" та в частині стягнення (відмови у стягненні) з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Форте лайф" 375 000 грн.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.04.2013 року повернуто касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ХДІ страхування" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2013 року у справі № 5011-42/7708-2012 (з доданими до неї документами); повернуто публічному акціонерному товариству "ХДІ страхування" з Державного бюджету України 3 750,00 грн. судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 446 від 28.02.2013 року (т. 3, а.с. 34-36).

Публічне акціонерне товариство "ХДІ страхування" повторно звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, підтримавши вимоги, викладені вище.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

В силу ст. 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Оскільки оскаржувана постанова Київського апеляційного господарського суду набрала законної сили 27.02.2013 року, то, з урахуванням наведених приписів закону строк касаційного оскарження зазначеного судового акта відповідно до частини другої статті 51 Господарського процесуального кодексу України закінчився 19.03.2013 року, а вказана касаційна скарга подана до суду 07.05.2013 року, про що свідчить штамп Київського апеляційного господарського суду на титульному аркуші касаційної скарги. Таким чином, зазначена касаційна скарга подана після закінчення строку, встановленого для її подання.

У касаційній скарзі заявлено клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження.

За приписами частини першої ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що у клопотанні про відновлення пропущеного строку повинно міститися обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за клопотанням сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Касаційна інстанція зазначає, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Обґрунтовуючи клопотання про відновлення строку на подання касаційної скарги, заявник зазначає, що обставиною, яка зумовила подання касаційної скарги з пропуском встановленого строку є отримання ухвали Вищого господарського суду України 30.04.2013 року, а тому, зважаючи на вихідні та святкові дні, заявник повторно звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою лише 07.05.2013.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів не знайшла підстав для його задоволення.

Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що ухвала Вищого господарського суду України від 22.04.2013 року надіслана сторонам у справі 22.04.2013 року, про що свідчить штамп Вищого господарського суду України на зворотній стороні ухвали.

Отже, своєчасне оскарження судового акту є суто організаційною проблемою скаржника.

З урахуванням викладеного колегія суддів не знайшла підстав для задоволення клопотання про відновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Касаційна інстанція зазначає, що основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.

За змістом положень ст. 107 Господарського процесуального кодексу України сторона наділена правом оскарження судового рішення, що є однією з необхідних умов реалізації, встановленого законом права на судовий захист.

Однак, наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття касаційної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається, зокрема, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.05.2013 року повернуто публічному акціонерному товариству "ХДІ страхування" з Державного бюджету України 3 750,00 грн. судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 446 від 28.02.2013 року, тому питання повернення судового збору повторно не розглядається.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 53, 86, 110, п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити публічному акціонерному товариству "ХДІ страхування" у задоволенні клопотання про відновлення строку на подання касаційної скарги.

2. Повернути касаційну скаргу публічному акціонерному товариству "ХДІ страхування" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2013 року у справі № 5011-42/7708-2012 (з доданими до неї документами).

3. Повернути публічному акціонерному товариству "ХДІ страхування" (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 102, код ЄДРПОУ 22868348) з Державного бюджету України 802 грн. (вісімсот дві грн.) 90 коп. судового збору, сплаченого квитанцією № к17/7/16 від 07.05.2013 року.

4. Справу № 5011-42/7708-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді І.В. Алєєва

О.О. Євсіков