Ухвала суду № 31555219, 23.05.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №22-ц/796/6919/2013 Головуючий у 1-й інстанції: Маринченко М.М.

Доповідач: Невідома Т.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого: Невідомої Т.О.

суддів: Гаврилової М.В., Пікуль А.А.

при секретарі: Товарницькій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут» на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 29 березня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Добробут» про стягнення заборгованості за договором про надання юридичних послуг, трьох процентів річних від простроченої суми та інфляційного збільшення суми боргу,

в с т а н о в и л а :

У грудні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до районного суду з вищезазначеним позовом.

Свої вимоги ОСОБА_2 мотивував тим, що між ним та ТОВ фірма «Добробут» був укладений договір про надання юридичних послуг, згідно з яким позивач взяв на себе обов'язок виконувати юридичні послуги та вирішити ряд важливих для товариства питань. Вартість послуг становила від 8 до 10 млн. грн. Свої обов'язки за договором він повністю виконав. Відповідач у порушення умов указаного договору свої обов'язки у встановлений строк не виконав, а саме, не оплатив надані послуги.

З урахуванням викладеного позивач просив стягнути із ТОВ фірми «Добробут» 8 млн.грн., три відсотки річних за період прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 492 412 грн. 80 корп., суму інфляційних витрат в розмірі 1 310 462 грн. 62 коп., а також понесені судові витрати.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 29.03.2013 позов ОСОБА_2 задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Добробут» (ідентифікаційний код 25565699) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість за договором про надання юридичних послуг від 24 грудня 2007 року у розмірі 8 000 000 (вісім мільйонів) грн., інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 1 571 752 (один мільйон п'ятсот сімдесят одна тисяча сімсот п'ятдесят дві) грн. 30 коп. та три проценти річних від простроченої суми у розмірі 720 072 (сімсот двадцять тисяч сімдесят дві) грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Добробут» (ідентифікаційний код 25565699) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 1 820 (одна тисяча вісімсот двадцять) грн.

Не погодившись із таким рішенням суду, ОСОБА_1 в інтересах ТОВ «Добробут» подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанціїта ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи, що призвело до неправильного вирішення спору, оскільки документи надані позивачем на підтвердження наявності заборгованості відповідача не підписувались директором ОСОБА_3

ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в суді апеляційної інстанції підтримали апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.

ОСОБА_2 заперечував проти апеляційної скарги, вважав, що спір судом вирішений правильно.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в суд апеляційної інстанції, з'ясувавши обставини справи та оговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 24 грудня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Добробут» (замовник за договором), в особі генерального директора ОСОБА_3, діючої на підставі статуту, та ОСОБА_2 (виконавець за договором) укладено договір про надання юридичних послуг, згідно з умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання надати юридичні послуги для ТОВ фірми «Добробут», перелік яких зазначений у розділі 2 договору, а відповідач зобов'язався сплатити вартість наданих послуг, яка згідно з п. 3.1. договору становить від 8 до 10 мільйонів гривень, визначається сторонами за фактом їх надання та фіксується в актах про надані послуги (а.с.10-11, т.1).

У відповідності до п.3.2. Договору від 24.12.2007, замовник зобов'язаний перерахувати суму, зазначену в акті о наданих послугах, протягом 10 календарних днів з моменту підписання такого акту на поточний рахунок виконавця.

З акту приймання-передачі юридичних послуг від 09.04.2009, підписаного позивачем та відповідачем в особі генерального директора ОСОБА_3, вбачається, що виконавець надав, а замовник прийняв надані юридичні послуги, перелік яких зафіксовано у першому розділі акту . У другому розділі акту сторони погодили, що вартість наданих виконавцем та прийнятих замовником юридичних послуг становить 8 000 000 (вісім мільйонів) гривень (а.с.12-13, т.1).

24 листопада 2009 року відповідачем, у відповідь на претензію позивача від 11.12.2009 №02/12 направлено лист, підписаний генеральним директором товариства ОСОБА_3, яким підтверджено укладення договору та підписання акта приймання-передачі, а також визнано заборгованість перед позивачем в сумі 8 000 000 (вісім мільйонів) гривень та зазначено, що розрахунок буде проведено після продажу належного відповідачу табору відпочинку «Дружний» (а.с.15, т. 1).

В матеріалах справи наявний Висновок судово-почеркознавчої експертизи від 05.01.2011 №10119/10-11, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, з якого вбачається, що підписи від імені ОСОБА_3, виконані барвником чорного кольору, в договірі про надання юридичних послуг від 24.12.2007, акті приймання передачі юридичних послуг від 09.04.2009, відповіді на претензію від 24.11.2009 виконані самою ОСОБА_3 (а.с.128-130, т.1)

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не виконано умови укладеного між сторонами договору про надання юридичних послуг, який є чинним, законних підстав для його невиконання у відповідача немає.

Відповідно до положень ст.204 ЦК України, якою встановлена презумпція правомірності правочину, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У відповідності до ч.1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Відповідно до положень ст. ст. 526, 629 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актівцивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст.625 боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки матеріалами справи підтверджується укладення договору між сторонами та прийняття відповідачем наданих позивачем послуг, які у відповідності до вищенаведених норм підлягають оплаті. Законних підстав для невиконання умов договору у відповідача не має.

Доводи апеляційної скарги в частині не підписання генеральним директором товариства ОСОБА_3 договіру про надання юридичних послуг від 24.12.2007, акту приймання передачі юридичних послуг від 09.04.2009, відповіді на претензію від 24.11.2009 спростовуються наявним в матеріалах справи висновком судово-почеркознавчої експертизи, а тому є такими, що не заслуговують на увагу та відхиляються колегією суддів.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції було безпідставно відмовлено в призначенні та проведенні судово-почеркознавчої експертизи документів колегія суддів також не приймає до уваги з огляду на наступне.

В обґрунтування заявленого клопотання представники відповідача зазначали, що подані позивачем документи були підроблені шляхом накладення текстів на аркуші паперу, на яких вже бути поставлені печатки підприємства та підписи ОСОБА_3 Крім того, в матеріалах справи містяться документи, тексти яких були підготовлені безпосередньо на самому підприємстві та відповідно підписані керівником. Тексти цих документів, на думку заявника, відрізняються від наданих позивачем текстів договору та актів приймання-передачі.

Аналогічне обґрунтування було висловлено і в суді апеляційної інстанції.

В той же час питання яким чином виготовляється документ та час його виготовлення не є предметом дослідження почеркознавчої експертизи.

Відповідно до встановленого ст. 11 ЦПК принципу диспозитивності цивільного судочинства суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Діючи на власний розсуд представники відповідача поставили питання лише про проведення почеркознавчої експертизи. Будь-яких інших клопотань на адресу суду не надходило.

Крім того, представники відповідача в суді апеляційної інстанції пояснили, що до теперішнього часу договір про надання юридичних послуг від 24 грудня 2007 року в установленому законом порядку відповідачем не оспорений.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Всі викладені у апеляційній скарзі обставини проаналізовані судом у сукупності з іншими доказами по справі, висновки суду є повністю мотивованими і підстав для сумніву у їх обґрунтованості не вбачається.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут» відхилити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 29 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги до цього касаційного суду.

Головуючий: Т.О. Невідома

Судді: М.В.Гаврилова

А.А. Пікуль