Рішення № 31553955, 28.05.2013, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 433/118/13ц

Провадження № 22ц/782/1574/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі :

головуючого: Заіки В.В.

суддів: Лозко Ю.П., Медведєвої Л.П.

при секретарі : Івасенко І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства «Вікторія» на рішення Троїцького районного суду Луганської області від 07 березня 2013 року та ухвалу Троїцького районного суду Луганської області від 07 березня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до СФГ «Вікторія» про визнання недійсним договору оренди землі, -

ВСТАНОВИЛА :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в обгрунтування якого зазначив, що 02.01.2008 року між ним та відповідачем були укладені та зареєстровані 01.08.2008 року у Троїцькому відділі державної реєстрації договори оренди землі. Відповідно до умов договору, позивач надав, а відповідач прийняв у строкове платне користування дві земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які розташовані на території Арапівської сільської ради Троїцького району, загальною площею 10, 56 га., та 11,70 га.,кожна. Позивач вважає вказані договори оренди земельної ділянки недійсними, через відсутність істотної умови, передбаченої ст. 15 ЗУ «Про оренду землі», а саме умови збереження стану об»єкта оренди. У зв»язку з вказаним просить суд визнати недійсними договори оренди землі від 02.01.2008 року № 254805/04084100288, № 254805/04084100288 які укладені між ОСОБА_1 та СФГ «Вікторія».

Ухвалою Троїцького районного суду Луганської області від 07 березня 2013 року клопотання представника відповідача про застосування терміну позовної давності до позовних вимог ОСОБА_1 до СФГ «Вікторія» про розірвання договору оренди землі - залишено без задоволення.

Рішенням Троїцького районного суду Луганської області від 07 березня 2013 року позовну заяву ОСОБА_1 до СФГ «Вікторія» про визнання недійсним договору оренди землі задоволено у повному обсязі.

Визнано недійсним договори оренди землі від 02.01.2008 року, № 254805/04084100288, № 254805/04084100288 , які були укладені ОСОБА_1 з СФГ «Вікторія». Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі СФГ «Вікторія» просить скасувати рішення та ухвалу суду, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог.

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.01.2008 року ОСОБА_1 та СФГ «Вікторія» уклали договір оренди землі (а.с. 12-13).

Відповідно до акту прийому - передачі земельної ділянки в оренду від 02.01.2008 року, позивач передав, а відповідач прийняв належну позивачеві земельну ділянку (а.с. 14-15).

Також сторони підписали угоду, щодо умов сплати орендної плати в грошовій формі (а.с.16).

СФГ «Вікторія» не порушує умов договору оренди земельних ділянок, земля обробляється а орендна плата виплачується своєчасно і у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об»єкт оренди; строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об»єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об»єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Згідно до ч. 2 ст. 15 вказаного Закону України відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею,є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону.

В п. 17 договору оренди землі від 02.01.2008р. умови використання земельної ділянки, зазначено - «не має»( а.с. 7-8).

Крім того в даному договорі оренди землі сторонами не було прописано умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення норм ст. 15 Закону України «Про оренду землі» при укладенні спірного договору оренди землі та вірно визнав недійсним даний договір, оскільки він не містить декількох істотних умов, а масе умови передачі у заставу та внесення до статуного фонду права оренди земельної ділянки, та умови збереження стану об»єкту оренди, передбачені Законом України «Про охорону земель» та Земельним кодексом України.

Колегія суддів погоджується із висновком суду як таким, що відповідає вимогам закону та обставинам справи. При цьому колегія суддів враховує, що даний висновок узгоджується із позицією Верховного Суду України, викладеною у Постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18 липня 2012 року по справі №6-77цс12, згідно із якою відсутність у договорах оренди землі хоча б однієї з істотних умов, передбачених у ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» є підставою для визнання недійсними таких договорів оренди відповідно до ч. 2 ст. 15 вказаного закону.

Однак відмовляючи у задоволенні клопотання представника відповідача про застосування терміну позовної давності, суд послався на ч. 5 ст. 261 ЦК України, вважаючи що в даному випадку між позивачем та відповідачем укладено договір оренди землі, відповідно до якого сторони взяли на себе один перед одним встановлені угодою права та обов»язки, а тому доки договір оренди землі є чинним, як на позивача, так і на відповідача поширюються зобов»язання по його виконанню, і строки позовної давності в даному випадку застосовані бути не можуть до спливу строку виконання правочину.

Колегія суддів вважає, що таких висновків суд першої інстанції дійшов помилково.

До вимог про визнання правочину недійсним застосовується загальна позовна давність, встановлена ст. 257 ЦК України, тривалістю у три роки.

Відповідно до п.1,2,3 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства, починається від дня припинення насильства. Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.

Згідно із п.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З матеріалів справи вбачається, що представник відповідача наполягав на застосуванні спливу позовної давності.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 261 цього Кодексу колегія суддів вважає, що перебіг позовної давності почався від дня, коли позивач міг довідатися про порушення свого права або особу, яка його порушила.

Спірні договори укладено 02.01.2008 року, зареєстровані 01.08.2008 року, та виконуються сторонами з 2008 року, тоді як позивач звернувся до суду у лютому 2013 року, тобто з пропуском строку позовної давності, крім того, з часу підписання тексту договору позивач був ознайомлений з його умовами, та мав примірник договору.

Також колегія судді вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги, що позовні вимоги про визнання договору недійсним не пов»язані з виконанням або невиконанням умов договору, оскільки між сторонами в справі склалися договірні правовідносини, до яких за загальним правилом застосовується трирічний строк позовної давності.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити у зв'язку із спливом строку позовної давності.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції, відповідно до п. 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства «Вікторія» задовольнити.

Рішення Троїцького районного суду Луганської області від 07 березня 2013 року та ухвалу Троїцького районного суду Луганської області від 07 березня 2013 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до СФГ «Вікторія» про визнання недійсним договору оренди землі - відмовити за пропуском строку позовної давності.

Рішення апеляційного суду набирає чинності негайно але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий :

Судді :