Постанова № 31550414, 23.05.2013, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2013 р. Справа № 818/2927/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколова В.М.

за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М.,

представника позивача- Павленко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Державний науково-дослідний інститут хімічних продуктів (далі-позивач, ДНДІХП) звернувся до суду з адміністративним позовом до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції (далі-відповідач, Шосткинська ОДПІ) та просить суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №0000671702 від 28.03.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на 716 650,41грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до вимог п. п. 168.1.2. п. 168.1. ст.. 168 ПК України, податок на доходи фізичних осіб сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу. Таким чином, навіть за умови затримки у виплаті заробітної плати, ДНДІХП своєчасно був сплачений відповідний податок.

Відповідач, заперечуючи проти позову в обґрунтування своєї позиції зазначив, що спеціалістами Шосткинської ОДПІ була проведена документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 р. по 31.12.2012 року, результати якої зафіксовані в акті вказаної перевірки. В ході перевірки були встановлені факти несвоєчасного перерахування податку на доходи фізичних осіб та винесено оскаржуване повідомлення –рішення. В задоволенні позовних вимог просив відмовити (а.с.55-63,84-85).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги, з підстав, викладених у позові, підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача, повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи в судове не з’явився, клопотань про відкладення розгляду справи не надав. З огляду на викладене, суд вважав можливим розглядати справу у відсутності представника відповідача, за наявними у справі доказами.

Заслухавши представника позивача перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що посадовими особами Шосткинської ОДПІ в період з 04.02.2013р. по 01.03.2013 року та з 04.03.2013р. по 06.03.2013 року була проведена документальна планова виїзна перевірка ДНДІХП з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 р. по 31.12.2012 року, виявлені порушення були зафіксовані в акті від 14.03.2013 року №306/22-005/14015318 (а.с.14-27).

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача, не погодившись з висновками викладеними в акті перевірки, він подав свої заперечення на нього (а.с.28-30,31-45).

В судовому засіданні встановлено, що за результатами вищевказаної перевірки, відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення від 28.03.2013 року №0000671702, яким позивачу було збільшено суму грошового за платежем - податок на доходи фізичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 716650,41грн.(а.с.8), яке було вручене позивачу 29.03.2013 року.

На переконання суду оскаржене податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України з огляду на наступне.

Підставою для прийняття оскарженого рішення послугувало те, що в ході проведення планової документальної перевірки ДНДІХП, згідно наданих на перевірку документів бухгалтерського та податкового обліку, встановлено факти несвоєчасного перерахування податку на доходи фізичних осіб.

Так в ході перевірки було встановлено, що згідно даних бухгалтерського обліку станом на 01.07.2012 року не було перераховано до бюджету податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в сумі - 774240,94 грн. ((с-до на 30.06.2012 року - 898658,93 грн.) мінус (нарахування за червень 2012 року - 124417,99 грн.)). В результаті проведеного аналізу сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року встановлено, що підприємством станом на 31.10.2012 року було перераховано кошти в рахунок погашення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що склався станом на 01.07.2012 року, в сумі - 737957,00 грн.

Таким чином, сума заборгованості з податку на доходи фізичних осіб станом на 01.07.2012 року та не сплачена станом на 31.10.2012 року складає - 36283,94 грн. (774240,94 грн. - 737957,00 грн.).

При цьому з розрахунку до оскарженого повідомлення-рішення (а.с. 9-13) слідує , що штрафні санкції на підставі п. 127.1. ст. 127 ПК України, застосовувались за період, охоплений перевіркою. Так, штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб фактично застосовувались з урахуванням настання строку сплати з 19.07.2011 року по 30.12.12 року.

Відповідно до вимог п.п. 168.1.2. п. 168.1 ст. 168 ПК України передбачено, що податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

При цьому, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, варто враховувати, що пункт 168.1. ст. 168 Податкового кодексу України було доповнено підпунктом 168.1.5.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07.07.2011 року. Згідно п.1 розділу II Прикінцевих та перехідних положень, цей Закон набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Був опублікований у «Голосі країни» № 144, 5 серпня 2011 р., тобто набрав чинності 06.08.2011 року.

Згідно п.п. 168.1.5. п. 168.1 ст. 168 ПК України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Таким чином, позивач наполягав, що при визначенні дати сплати (перерахування) податку на доходи фізичної особи при виплаті заробітної плати за січень - липень 2011 р. робітникам ДНДІХП, слід виходити виключно з вимог пп. 168.1.2. ПК України.

Однак, з такими доводами представника позивача не можна погодитись, з огляду на наступне.

Як слідує з розрахунку до оскарженого повідомлення рішення (а.с. 9-13), період за який застосована штрафна санкція на який припадає обов’язок сплати податку припадає на 19.07.2011 року. Тобто ще до набрання чинності п.п. 168.1.5. п. 168.1 ст. 168 ПК України. Однак фактична сплата цього податку була проведена позивачем лише 01.09.2001 року.

В свою чергу п. 127.1. ст.. 127 ПК України передбачено, зокрема, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Тобто диспозиція даної норми передбачає відповідальність, зокрема, за несплату податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків.

В нашому випадку порушення тривало до 01.09.2011 року (а.с.9), тобто до дати фактичної сплати податку, строк сплати якого настав 19.07.2011 року, а в даний період уже були чинними норми п.п. 168.1.5. п. 168.1 ст. 168 ПК України. Тобто, податок з доходів фізичних осіб, нарахований податковим агентом (позивачем), але не сплачений вчасно, підлягав перерахуванню до бюджету у строки, встановлені ПК України для місячного податкового періоду.

При цьому, варто враховувати, що станом на початок перевіряємого періоду заборгованість позивача з податку на доходи фізичних осіб становила 1146545,48 грн., що підтверджується даними, викладеними в акті перевірки (а.с. 21) та не заперечувалось представниками позивача.

В свою чергу, відповідно до п. 87.9. ст. 87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Таким чином, при сплаті поточної заробітної плати працівникам разом із податком на прибуток фізичних осіб, зарахування податку відбувалось в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, що і потягло за собою виникнення заборгованості відображеній у розрахунку до оскарженого податкового повідомлення-рішення.

При цьому, посилання позивача на положення ч. 2 п. 87.9. ст. 87 ПК України в обґрунтування безпідставності зарахування податку на доходи фізичних осіб, що сплачує ДНДІХП при виплаті поточної заробітної плати, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, також є необґрунтованими з огляду на наступне.

Частиною 2 п. 87.9. ст. 87 ПК України передбачено, що спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. В даному ж випадку йде мова про кошти спрямовані на сплату податку на доходи фізичних осіб, а не заробітну плату, що виключає можливість застосування даної норми до спірних правовідносин.

Окрему увагу варто звернути на посилання представника ДНДІХП на положення п. 2-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, згідно якого підлягає списанню податковий борг (у тому числі встановлений судовими рішеннями та реструктуризований) станом на 1 липня 2012 року, не сплачений станом на дату набрання чинності цим Законом, платників податків - підприємств оборонно-промислового комплексу, які включені до складу Державного концерну "Укроборонпром" (далі - підприємства оборонно-промислового комплексу), перед бюджетом (у тому числі податковий борг, який виник у зв'язку з порушеннями податкового, валютного та митного законодавства), а також грошові зобов'язання, які виникнуть у зв'язку із застосуванням механізму списання відповідно до статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку".

Керуючись наведеною нормою ДНДІХП звернулось до Шосткинської ОДПІ з листом про списання податкового боргу від 01.11.2012 року № 2240к/укр. (а.с. 48).

На даний лист Шосткинською ОДПІ, листом від 09.11.2011 року № 12772/10/19-06, було надано відповідь про неможливість списання податкового боргу, оскільки він фактично відсутній.

Дана обставина знайшла своє підтвердження під час проведення перевірки та підтверджується даними, викладеними в акті перевірки від 14.03.2013 року №306/22-005/14015318 (а.с.14-27).

Натомість податкова заборгованість фактично виникла у позивача після прийняття податкового повідомлення-рішення №0000671702 від 28.03.2013, яким йому збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на доходи фізичних осіб на 716 650,41грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

При цьому, посилання позивача на лист Шосткинською ОДПІ від 09.11.2011 року № 12772/10/19-06, де зазначено пру відсутність у ДНДІХП податкової заборгованості, як на підставу, що виключає можливість застосування штрафних (фінансових) санкцій, на переконання суду є необґрунтованим.

Як зазначалось вище, для застосування штрафної санкції достатньо встановити факт несплати (неперерахування) позивачем податку на доходи фізичних осіб під час виплати доходу на користь іншого платника податків, що фактично мало місце з урахуванням обставин встановлених в судовому засіданні та викладених вище.

Натомість факт відсутності у ДНДІХП податкового боргу станом на 01.11.2012 року не виключає можливості застосування до нього штрафної санкції за порушення, що були встановлені під час перевірки, проведеної 14.03.2013 року.

Таким чином, на переконання суду, посадовими особами податкового органу цілком правомірно були застосовані штрафні санкції до ДНДІХП, з урахуванням положень п.п. 168.1.5. п. 168.1 ст. 168 ПК України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржене податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, а позов є необґрунтованим.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Шосткинської ОДПІ від 28.03.2013 року №0000671702 про збільшення зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб Державному науково-дослідному інституту хімічних продуктів на суму 716650,41 грн. 00 коп. –відмовити за необґрунтованістю .

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) В.М. Соколов

З оригіналом згідно

Суддя В.М. Соколов

Повний текст постанови складено 28.05.2013 року.