Постанова № 31547044, 24.05.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2013 року Справа № 29730/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І.,Кузьмича С.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2010 року по справі № 2а-7319/09/1370 за позовом Публічного акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз" до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про визнання нечинним рішення про застосування штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

12.11.2009р. Публічне акціонерне товариство «Концерн Галнафтогаз» звернулося в Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001672380/9141 від 10.04.2009р.

Позовні вимоги мотивувало тим, що 20.03.2009р. працівниками ДПА у Київській області проведено перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій - господарській одиниці АЗС №6 магазин, кафе що розташована за адресою: с.Калинівка, автошляху Київ-Чоп, 48 км + 600 м, яка належить ВАТ «Концерн Галнафтогаз». За результатами перевірки складено акт №000947 від 20.03.2009р. за висновками якого встановлено порушення ВАТ «Концерн Галнафтогаз» п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».На підставі акту перевірки, керуючись ст.22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» ДПІ у Личаківському районі м.Львова прийнято спірне рішення про застосування до ВАТ «Концерн Галнафтогаз» штрафних (фінансових) санкцій № 0001672380/9141 від 10.04.2009р. Позивач стверджує, що податковим органом під час перевірки не встановлено, що відображена в акті перевірки сума, на яку виявлено невідповідність, є сумою коштів, яка була вилучена із скриньки РРО для інкасації і перебували у приміщенні, в якому знаходиться РРО, тобто знаходились в місці проведення розрахунків.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22.06.2010р. в задоволенні позовних вимог ПАТ «Концерн Галнафтогаз» відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, ПАТ «Концерн Галнафтогаз» її оскаржило подавши апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду. Вважає, що обставини, які мають істотне значення для справи і які суд першої інстанції вважає встановленими, є недоведеними, висновки суду не відповідають обставинам справи та просить скасувати її та прийняти нову постанову, якою позов ПАТ «Концерн Галнафтогаз» задоволити повністю.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд проводить апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу в межах наведених доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 20.03.2009р. працівниками ДПА у Київській області проведено перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій - господарській одиниці АЗС №6 магазин, кафе що розташована за адресою: с.Калинівка, автошляху Київ-Чоп, 48 км + 600 м, яка належить ВАТ «Концерн Галнафтогаз». За результатами перевірки складено акт №000947 від 20.03.2009р.

За висновками акту перевірки, встановлено невідповідність сум готівкових коштів в розмірі 40 002,00 грн. (сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків - 7414,67 грн., зазначена в денному звіті РРО - 47 416,67 грн.), чим порушено п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі вказаного акту перевірки, керуючись ст.22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» ДПІ у Личаківському районі м.Львова прийнято рішення про застосування до ВАТ «Концерн Галнафтогаз» штрафних (фінансових) санкцій № 0001672380/9141 від 10.04.2009р. в розмірі 200 010грн.

Рішенням загальних зборах акціонерів Товариства, від 14.09.2009 р. змінено найменування Відкритого акціонерного товариства «Концерн Галнафтогаз» на Публічне акціонерне товариство «Концерн Галнафтогаз», при цьому, ідентифікаційний код товариства залишився незмінним (31729918), що підтверджується довідкою головного управління статистики у Львівській області №292026, що міститься в матеріалах справи.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, зокрема, що не можуть бути прийняті до уваги твердження представника позивача про те, що грошові кошти були вилучені зі скриньки РРО для інкасації і перебували в приміщенні АЗС №6, оскільки дослідивши Х-звіт відсутня службова видача на момент перевірки (15-49 год.). При цьому, судом зазначено, що сума готівкових коштів згідно наданого чеку по ФН 1306003210 (15:54:53) де вказано «службова видача» - 40 000,00 грн. лише підтверджує факт невідповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, оскільки такий чек роздрукований по спливу 5-ти хвилин проведення перевірки.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, з огляду на наступне.

Статтею 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Місцем проведення розрахунків - є місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари та зберігаються отримані за реалізовані товари готівкові грошові кошти, а також місце одержання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо; денний звіт - це документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням (ст. 2 зазначеного Закону).

Пунктом 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 визначено, що каса - це приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.

Згідно з пунктом 23 Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 року № 833, забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.

З аналізу вказаних норм матеріального права вбачається, що місце проведення розрахунків не обмежується виключно касовим апаратом, тоді як незабезпечення суб'єктом господарювання відповідності грошових коштів у місці проведення розрахунків (що включає касу, грошовий ящик, сейф, полицю біля каси тощо) сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, відповідно до ст..22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» тягне застосування до такого суб'єкта заходів відповідності незалежно від джерела походження цих коштів та їх належності будь-якій особі.

Встановлення факту відповідності чи невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів яка зазначена в денному звіті слід розуміти як часове обмеження, одномоментність вчинення дій, констатація дії на даний час, оскільки законодавець не забороняє суб'єкту господарювання здійснювати свою господарську діяльність (наприклад, здійснювати продаж товару, проводити інкасацію) в момент проведення перевірки, під час якої можуть здійснюватись розрахункові операції та, відповідно вноситись данні в РРО.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно денного Х-звіту від 20.03.2009р., сформованого о 15:49:47, фіскальний номер 1306003210, в розділі «Виручка»: службовий внесок - 28 778,64 грн., службова видача - 0,00 грн., готівка в касі 47 416,67 грн.. Згідно Додатку 2 до акту перевірки від 20.03.2009р. підсумок фактичної наявності коштів становить 7 414,67 грн. (покупюрний опис відсутній). Разом з тим, судом встановлено, що в ході проведення перевірки до її закінчення позивачем о 15:54:53 було здійснено операцію «службова видача» коштів в сумі 40 000,00 грн., які інкасовані 20.03.2009р.,що підтверджується долученими до матеріалів справи Z-звітом від 21.03.2009р. , змінним звітомАЗС №6 (з 06:57 20.03.2009р. по 06:34 21.03.2009р.), копією супровідної відомості до суми з готівковою виручкою від 20.03.2009р., банківською випискою від 20.03.2009р.

За таких обставин, твердження відповідача щодо невідповідності готівки в касі в сумі 40 002,00 грн. не відповідає дійсності, оскільки невідповідності готівки на час закінчення перевірки в касі не було.

Слід також зауважити, що штрафні (фінансові) санкції, застосовані відповідачем до позивача, згідно чинного на момент їх застосування законодавства, не визначені як податок або збір (обов'язковий платіж). Тому обов'язки суб'єкта підприємницької діяльності по сплаті штрафу за порушення ним норм Закону про застосування реєстраторів розрахункових операцій не відноситься до категорії податкового зобов'язання або податкового боргу, а тому фінансові санкції за порушення вимог Закону про застосування реєстраторів розрахункових операцій визначаються як різновид адміністративно-господарських санкцій. Правовою підставою для такого висновку є стаття 238 Господарського кодексу України, яка передбачає, що санкції, передбачені за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, є адміністративно-господарськими санкціями.

Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності пов'язане з необхідністю доведення порушення зобов'язання.

Здійснення господарської діяльності, в тому рахунку проведення інкасації, під час проведення податковими інспекторами перевірки, на думку суду, не може ставитись у провину позивачу, оскільки проведення операції щодо службової видачі через РРО, фіксування даного факту в КОРО вже є свідченням того, що позивачем вчинено всі дії передбачені чинним законодавством.

З вищенаведеного вбачається, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій винесено всупереч нормам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що суд першої інстанції помилково, з порушенням норм матеріального права постановою від 22.06.2010 року відмовив в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз", через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись 160, ст. ст. 195, 197, 198, 202, 205, 206, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз" задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2010 року по справі № 2а-7319/09/1370 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Публічного акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Личаківському районі м.Львова про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001672380/9141 від 10.04.2009 року.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів з дня направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.І. Запотічний

Судді О.І.Довга

С.М.Кузьмич