Ухвала суду № 31543946, 07.05.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1-й інстанції : Сенчишин Ф.М.

Доповідач : Кіянова С.В.

Категорія : 30

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2013 року Апеляційний суд Донецької області

у складі : головуючого - судді Пономарьової О.М.

суддів : Кіянової С.В., Янчук Т.О.

при секретарі Люліній Я.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Будьонівського районного суду м.Донецька від 11 лютого 2013 року за позовом Донецького юридичного інституту МВС України до ОСОБА_1, третя особа Головне управління МВС України в Донецькій області про стягнення вартості навчання у зв»язку з достроковим звільненням з органів внутрішніх справ,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Будьонівського районного суду м.Донецька від 11 лютого 2013 року задоволено позов Донецького юридичного інституту МВС України до ОСОБА_1, третя особа Головне управління МВС України в Донецькій області про стягнення вартості навчання у зв»язку з достроковим звільненням з органів внутрішніх справ.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ у відшкодування вартості навчання 12 045,91 грн. та судові витрати у розмірі 214,60 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати та відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, не враховано, що позивачем не виконувався п.4.1 договору, оскільки він сам собі шукав роботу, переназначено його було на посаду, яка не відповідає його спеціалізації. Звільнився він з органів МВС в зв»язку з тяжкою хворобою матері, оскільки його заробітної плати не вистачало на її лікування. Крім того, позивачем не надано належного розрахунку витрат на його навчання.

В судовому засіданні апеляційного суду відповідач підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги і просив рішення суду залишити без змін.

Представник третьої особи в судове засідання не з»явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу відповідача слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Розглядаючи справу суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, що склалися між сторонами і визначив закон, який їх регулює.

Задовольняючи позов Донецького юридичного інституту до ОСОБА_1 про стягнення вартості навчання у зв»язку з достроковим звільненням з органів внутрішніх справ, суд першої інстанції виходив з того, що 15.08.2006 року відповідача було зараховано на навчання до Донецького юридичного інституту. 01.07.2009 року між ОСОБА_1 та Донецьким юридичним інститутом було укладено Договір про підготовку фахівця в Донецькому юридичному інституті. Пунктом 2.3.6. вказаного Договору було передбачено, що в разі відрахування з інституту чи звільнення з органів внутрішніх справ до закінчення навчання і встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами передбаченими п.3 договору ОСОБА_1 повинен відшкодувати витрати, пов»язані з його утриманням у навчальному закладі згідно затвердженого розрахунку. Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 року №313 затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов»язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, яким передбачено, що такі витрати зараховуються до державного бюджету. Наказом від 19.06.2010 р. ОСОБА_1 було відряджено для подальшого проходження служби у розпорядження ГУМВС України в Донецькій області в зв»язку з закінченням навчання. Наказом від 10.08.2010 року відповідача призначено на посаду слідчого відділення Калінінського районного відділу Донецького міського управління ГУМВС України в Донецькій області, а 21.06.2011 року переведено інспектором сектору охорони громадського порядку Ворошиловського районного відділу цього ж управління. Наказом від 25.06.2012 року ОСОБА_1 було звільнено з органів внутрішніх справ згідно поданого рапорту на підставі п.64 Ж (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Оскільки відповідач прослужив в органах внутрішніх справ 2 роки 6 днів і був звільнений за власним бажанням, то він повинен відшкодувати витрати на його навчання, які за період навчання з 15.08.2006 року до 19.06.2010 року складають 12 045,91 грн.

При таких обставинах, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач має право на відшкодування витрат витрачених на навчання відповідача на підставі ч.1 ст.626, ч.1 ст.629, п.4 ч.1 ст.611 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що наказом №103 о\с від 29.07.2006 року ОСОБА_1 було зараховано курсантом 1 курсу Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ з 15.08.2006 року на слідчо-криміналістичний факультет (а.с.7).

02.07.2009 року між ОСОБА_1 та Донецьким юридичним інститутом було укладено договір про підготовку фахівця у Донецькому юридичному інституті Луганського державного університету внутрішніх справ (а.с.8-11).

Згідно п.2.3.6 вказаного Договору у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ до закінчення навчання і встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими п.3 цього договору, курсант повинен відшкодувати фактичні витрати, пов»язані з його утриманням у навчальному закладі за затвердженим розрахунком (а.с.8-11)

Відповідно до п.п.3.2 п.3 зазначеного Договору підставами відшкодування фактичних витрат є відмова від подальшої служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.

Наказом №92 о\с від 19.06.2010 року з 19.06.2010 року відряджено ОСОБА_1 в зв»язку з закінченням навчання для проходження служби і наказом №292 о\с від 10.08.2010 року ГУ МВС України в Донецькій області його з 19.06.2010 року призначено слідчим слідчого відділу ( на період відпустки по догляду за дитиною) Калінінського райвідділу Донецького міського управління МВС у Донецькій області, а з 21.06.2011 року ОСОБА_1 переведено інспектором сектору охорони громадського порядку Ворошиловського районного відділу цього ж управління (а.с.13-14).

Наказом №241 о\с від 25.06.2012 року ГУ МВС України в Донецькій області на підставі рапорту ОСОБА_1 було звільнено у запас з органів внутрішніх справ за п.64 «ж» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (а.с.17).

Відповідно до п.4 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Відповідно до п.2.3.6. Договору, укладеному між сторонами, у разі звільнення з органів внутрішніх справ до закінчення встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами передбаченими п.3 договору ОСОБА_1 повинен відшкодувати витрати, пов»язані з його утриманням у навчальному закладі.

Відповідно до п.3 ст.1 Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 р. № 313 цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС (далі - особи), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі: звільнення осіб начальницького складу органів внутрішніх справ із служби протягом трьох років після закінчення навчального закладу за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни.

Так, ОСОБА_1 прослужив в органах внутрішніх справ після закінчення навчального закладу 2 роки 6 днів і був звільнений за власним бажанням, тому він повинен відшкодувати витрати, пов»язані з його навчанням.

Згідно довідки за період навчання ОСОБА_1 було витрачено на його утримання 12 045,91 грн. (а.с.12, 68-71).

Відповідно до ст.2 Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Відповідно до п.6 вказаного Порядку у разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону і підстав для його скасування чи зміни не має.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що позивачем не виконувалися умови договору щодо забезпечення його працею безпідставні, оскільки на правильність висновків суду першої інстанції не впливають.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що позивачем не надано належного розрахунку витрат на його навчання суперечать наданим по справі доказам.

Інші доводи апеляційної скарги відповідача також не впливають на правильність висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Будьонівського районного суду м.Донецька від 11 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Судді :