Ухвала суду № 31543468, 23.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2013 року м. Київ К/9991/18113/11

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.- головуючий, судді Бухтіярова І.О., Усенко Є.А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Краснодонська ОДПІ)

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18.01.2011

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.03.2011

у справі № 2а-7729/10/1270

за позовом Краснодонської ОДПІ

до приватного підприємства "Ремікс" (далі - Підприємство)

про стягнення штрафних санкцій.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2010 року Краснодонська ОДПІ звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідача заборгованість у сумі 4760,50 грн., що виникла на підставі рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25.03.2010 № 0000572343 з урахуванням результатів його оскарження в адміністративному порядку.

Постановою названого суду від 18.01.2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.03.2011, у позові відмовлено з тих мотивів, що назване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій було скасовано в судовому порядку.

Посилаючись на невідповідність висновків судів положенням пунктів 9, 10 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон), Краснодонська ОДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просила скасувати прийняті у справі судові акти та задовольнити позов.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що в ході проведення податковою інспекцією планової виїзної перевірки Підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 31.12.2009 (оформленої актом від 12.03.2010 № 365/23/31379818) було виявлено, зокрема, факт порушення відповідачем вимог пункту 9 статті 3 Закону, що виявилося у незабезпеченні щоденного друкування фіскальних звітних чеків РРО із зберіганням їх у книгах обліку розрахункових операцій, та пункту 10 статті 3 Закону внаслідок невиконання Підприємством друку контрольних стрічок та їх зберігання протягом 3 років.

Наведені обставини стали підставою для притягнення Підприємство до відповідальності у вигляді штрафних санкцій в сумі 5950 грн. за рішенням від 25.03.2010 №0000572343.

За наслідками оскарження відповідачем цього рішення в адміністративному порядку його було скасовано в частині застосування до Підприємства 850 грн., в іншій частині - залишено без змін (рішення державної податкової адміністрації в Луганській області про результати розгляду скарги від 17.05.2010 № 8705/25-08).

Підприємство оскаржило рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25.03.2010 № 0000572343 в судовому порядку. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29.09.2010 у справі № 2а-6155/10/1270, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.12.2010, зазначений акт індивідуальної дії було скасовано у повному обсязі.

Наведені обставини були цілком об'єктивно розцінені судами як такі, що виключають можливість стягнення з відповідача оспорюваної за цим позовом суми штрафних санкцій.

Згідно з пунктом 6.5 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001 № 110 (яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), у разі порушення юридичними особами та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності норм, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", законами з питань зовнішньоекономічної діяльності та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на органи державної податкової служби, штрафні санкції застосовуються в розмірах, передбачених відповідними законодавчими актами.

Штрафні санкції, визначені підпунктами 6.2, 6.5, застосовуються органами державної податкової служби на підставі рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, складання та надсилання (вручення) яких здійснюється у порядку, передбаченому Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 № 253, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за № 567/5758 (із змінами та доповненнями).

В силу вимог статті 25 Закону суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

З наведених законодавчих положень випливає, що підставою виникнення у суб'єкта господарювання обов'язку сплатити штрафні санкції за порушення вимог Закону є рішення податкового органу про накладення відповідних штрафних санкцій.

У справі, що переглядається, рішення Краснодонської ОДПІ, згідно з яким до Підприємства застосовано оспорюваний штраф, скасовано в судовому порядку, що спростовує твердження податкової інспекції про існування у відповідача обов'язку зі сплати цього штрафу до бюджету.

Посилання Краснодонської ОДПІ на оскарження судових актів у справі № 2а-6155/10/1270 в касаційному порядку об'єктивно були відхилені судами як необґрунтовані.

Адже згідно з частинами третьою, п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Таким чином, на час вирішення даного спору рішення суду зі справи № 2а-6155/10/1270 набрало законної сили.

Наслідком набрання законної сили рішенням суду є набуття цим рішенням, зокрема, ознак обов'язковості (що передбачає обов'язок його виконання усіма органами, організаціями та посадовими особами) та виконуваності (тобто забезпечення законом права особи на примусове виконання рішення). Іншими словами, законна сила рішення суду є його правовою дією, яка проявляється в тому, що установлена рішенням наявність чи відсутність прав і фактів, на яких ці права ґрунтуються, є остаточною, а встановлені рішенням права та обов'язки підлягають беззаперечному здійсненню на вимогу уповноважених осіб.

З урахуванням викладеного суди правомірно відмовили у задоволенні даного позову.

Оскільки усі обставини, що входять до предмета доказування у справі, встановлені судами попередніх інстанцій на підставі повного та всебічного дослідження наявних у справі доказів, які відповідають ознакам належності та допустимості, цим обставинам надана правильна юридична оцінка, то підстав для скасування оскаржуваних рішень не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 2201, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції відхилити.

2. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18.01.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.03.2011 у справі № 2а-7729/10/1270 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова Є.А. Усенко