Ухвала суду № 31543132, 28.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2013 року м. Київ К/9991/56272/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Лосєв А.М. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.02.2012 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2012 року

у справі № 2а-14824/11/0170/13

за позовом Дочірнього підприємства "Фесто виробництво"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-

рішення,

В С Т А Н О В И В :

Дочірнє підприємство "Фесто виробництво" (далі по тексту - позивач, ДП "Фесто виробництво") звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (далі по тексту - відповідач, СДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.02.2012 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2012 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

У касаційній скарзі СДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.02.2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2012 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

СДПІ проведено камеральну перевірку з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку декларації з ПДВ за травень 2011 року ДП «Фесто Виробництво», за результатами якої складено акт від 07.07.2011 року №276/40-01/20718805.

В акті перевірки зазначено, що перевіркою встановлено відхилення (заниження) податкового зобов'язання на 0,00 грн. та відхилення (завищення) податкового кредиту у сумі 8916,16 грн. у зв'язку з чим завищено суму податкового кредиту за травень 2011 року на 8916,16 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і суми податкового кредиту на 8916,16 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки СДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000784001 від 20.07.2011 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 8916,00 грн. за травень 2011 року.

За результатами адміністративного оскарження, зазначене податкове повідомлення-рішення податковим органом залишено без змін, а скарга позивача без задоволення.

17.10.2011 року СДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007044001 про визначення грошового зобов'язання зі штрафних санкцій у розмірі 1,00 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до вимог п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рахунків-фактури протягом травня 2011 року позивачем придбано у підприємства «Глобус-Плюс» папір обгортковий пл. 80 ф 850, прокладки 320*235, гофаркуш 2000*1050, гофротара 340*270*180, 700*195*195, 700*250*230, 400*310*350, від 11.05.2011 № ГП-000017 на суму 7769,76 грн. у тому числі ПДВ 1294,96 грн., від 11.05.2011 № ГП-0000016 на суму 16380,00 грн., у тому числі ПДВ 2730,00 грн., від 23.05.2011 № ГП-0000019 на суму 29347,20 грн., у тому числі ПДВ 4891,20 грн.

Розрахунки проведені безготівковим шляхом 12.05.2011 року на суму 24149,76 грн., у тому числі ПДВ 4024,96 грн. платіжним дорученням № 53016000, 24.05.2011 року на суму 29347,20 грн. у тому числі ПДВ 4891,20 грн. платіжним дорученням № 53016125.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на момент здійснення господарських операцій, та на момент перевірки контрагент позивача - підприємство «Глобус-Плюс» було платником податку на додану вартість.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач на момент здійснення перевірки мав належним чином оформлені податкові накладні, що підтверджують розмір податкового кредиту, відображений в декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року.

З матеріалів справи вбачається, що 24.01.2011 року між ДП "Фесто виробництво" (покупець) та підприємством «Глобус Плюс» (продавець) було укладено договір постачання №1, відповідно до умов якого, продавець продає, а покупець купує продукцію у кількості, в асортименті та по цінах, що виставлені продавцем у рахунках-фактурах.

Реальність здійснення господарських операцій між ДП "Фесто виробництво" та підприємством «Глобус-Плюс» підтверджується податковими накладними, від 12.05.2011 року № 3, від 12.05.2011 року № 4, від 24.05.2011 року № 6, видатковими накладними від 17.05.2011 року № ГП-000012, від 17.05.2011 року № ГП-0000011, від 31.05.2011 року № ГП-0000013, журналом видачі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей за 2011 рік № 258.

Вищевказані документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, Закону України № 996 Закону України № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є документами первинного обліку.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, СДПІ було проведено камеральну перевірку з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку декларації з ПДВ за червень 2011 року ДП «Фесто Виробництво», за результатами якої складено акт від 08.08.2011 року №308/40-01/20718805.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки СДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000924001 від 23.08.2011 року про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 20 387,00 грн., та нараховано штрафні санкції у розмірі 1,00 грн.

Відповідно до вимог п. 14.1.18. ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно п. 200.1. ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З матеріалів справи вбачається, що 20.07.2011 року ДП "Фесто виробництво" було подано СДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2011 року, де у графі 23 зазначено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника податків - 1035207,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що при формування зазначеної суми бюджетного відшкодування платником податків врахований розмір податкового кредиту, задекларований у травні 2011 року у тому числі за рахунок контрагентів: підприємством «Глобус-Плюс» у сумі 8916,16 грн., ЗАТ «Кримсько-американська торгівельно-промислова компанія» у сумі 2270,70 грн., та підприємством «Росмен» у сумі 9200,40 грн.

Для врахування зазначених сум позивачем укладений договір №60/1 про надання послуг з доступу до мережі Інтернет від 11.09.2006 з ЗАТ «КАТПК», відповідно до якого позивачеві надаються послуги з постійного доступу до мережі Інтернет через не комутований канал зв'язку з гарантованою швидкістю 2 Мбит/сек.

Протягом травня 2011 року позивачем надано послуг для доступу у мережу Інтернет на загальну суму 11353,33 грн. без ПДВ, ПДВ - 2270,67 грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт від 20.05.2011 року підписаним сторонами.

20.05.2011 року постачальником виставлений рахунок-фактура №ка-0000329 на суму 13624,00 грн., у тому числі ПДВ 2270,67 грн. Оплата проведена безготівковим шляхом у сумі 13624,00 грн., у тому числі ПДВ 2270,67 грн., згідно платіжного доручення від 25.05.2011 року №53016136.

Крім того, 20.05.2011 року ЗАТ «КАТПК» позивачу надана податкова накладна №23, що відображена у реєстрі отриманих накладних травня 2011 року у графі 147.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2010 року між ДП "Фесто виробництво" та підприємством «Росмен» Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» укладено договір №637/10 з постачання продукції, за яким 16.05.2011 року виданий рахунок-фактура № СФ-2000634 на оплату 55202,40 грн., у тому числі 9200,40 ПДВ, за мастило промислове Barrierta L55/3 (1 кг) у кількості 6 шт.

Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною від 18.05.2011 року №РН-2000630, податковою накладною від 17.05.2011 року №140, копією журналу видачі довіреностей, де за 289 записом вказана довіреність на отримання мастила від підприємства «Росмен». Оплата за товар проведена безготівковим шляхом платіжним дорученням від 17.05.2011 року №53016050.

Зазначені документи є документами первинного бухгалтерського обліку, оформлені відповідно до вимог Закону України № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні рішення є неправомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.02.2012 року та ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2012 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби відхилити.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.02.2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2012 року залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді А.М. Лосєв

О.В. Муравйов