Ухвала суду № 31543128, 28.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" травня 2013 р. м. Київ К/9991/58850/12

К/9991/59913/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Лосєва А.М.

Муравйова О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційні скарги Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби та Державної податкової служби у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2012 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2012 року

у справі № 2а-1950/12/2070

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Куп'янський цукровий комбінат"

до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби, Державної податкової служби у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Куп'янський цукровий комбінат" (далі по тексту - позивач, ВАТ "Куп'янський цукровий комбінат") звернулося до суду з позовом до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач 1, ОДПІ), Державної податкової служби у Харківській області (далі по тексту - відповідач 2, ДПС) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2012 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення-рішення ОДПІ від 01.11.2011 року № 0001881520.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2012 року апеляційну скаргу ОДПІ залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

ОДПІ та ДПС, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржили їх у касаційному порядку, просять скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У запереченні на касаційні скарги позивач, посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційні скарги ОДПІ та ДПС залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за II квартал 2011 року ВАТ "Купянський цукровий комбінат" з питання виявлення помилок (порушень) за II квартал 2011 року, за результатами якої складено акт № 977/15-00373215 від 10.10.2011 року.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено пункт 3 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України, зокрема, ВАТ "Купянський цукровий комбінат" зависило витрати на суму 734359,00 грн. по рядку 06.6 декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року (№ 90005330023 від 29.07.2011 року), а саме: відобразило по рядку 06.6 від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане не тільки в І кварталі 2011 року, але й перенесені збитки за результатами діяльності 2010 року.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.11.2011 року за № 0001881520, яким позивачу зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток на загальну суму 734359,00 грн.

За результатами адміністративних оскаржень, зазначене податкове повідомлення - рішення податковими органами залишено без змін, а скарги позивача без задоволення.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходячи з наступного.

Пунктом 3 Підрозділу 4 Розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України визначено особливості застосування у 2011 році пункту 150.1 статті 150 цього Кодексу.

Зазначена законодавча норма застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

В той же час, пункт 3 Підрозділу 4 Розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України передбачає право платника податку на прибуток відобразити у складі витрат другого кварталу 2011 року суму від'ємного значення, що є результатом розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року.

Водночас, розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснювався на підставі чинних до 1 квітня 2011 року норм Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі по тексту - Закон).

Пунктом 6.1 статті 6 Закону визначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році зазначена норма застосовувалась з урахуванням пункту 22.4 статті 22 Закону. Відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону, у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом. Отже, в 2011 році встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону обмеження щодо можливості врахування усієї суми від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток у складі валових витрат не застосовувалися. При цьому прямо передбачалося право врахувати у складі валових витрат першого кварталу 2011 року всю суму від'ємного значення об'єкту оподаткування, що виникло у 2010 році.

Отже, відповідно до вищезазначених законодавчих норм, до складу валових витрат першого кварталу 2011 року підлягали включенню всі суми від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток - як ті, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, так і ті суми від'ємного значення, що виникли протягом 2010 року.

В свою чергу, п. 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, передбачено, що у разі, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України в разі, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Таким чином, до складу валових витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягає включенню сума від'ємного значення об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року, яка, в свою чергу, розраховується з урахуванням у складі валових витрат першого календарного кварталу 2011 року сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, а також тих, що виникли протягом 2010 року, та які не були погашені наростаючим підсумком протягом попередніх звітних періодів.

Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що позивач правомірно здійснив розрахунок об'єкта оподаткування II кварталу 2011 року з урахуванням розміру від'ємного значення об'єкту оподаткування у І кварталі 2011 року, що сформувалось за рахунок витрат минулих періодів, та правомірність формування якого відповідачем не заперечується.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне рішення є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судами першої та апеляційної інстанції порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищезазначеними нормами права, отже, відсутні підстави для її задоволення.

За таких обставин, касаційні скарги ОДПІ та ДПС підлягають залишенню без задоволення, а постанова Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2012 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2012 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220, 222, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Касаційні скарги Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби та Державної податкової служби у Харківській області залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2012 року - залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді А.М. Лосєв О.В. Муравйов