Ухвала суду № 31543148, 28.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" травня 2013 р. м. Київ К/800/8518/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Лосєва А.М.

Муравйова О.В.

за участю секретаря: Горголь І.С.

представників:

позивача: Бєлан С.В.

відповідача: Шевченко Н.О.

прокуратури: Чубенко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25.07.2012 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013 року

у справі № 0870/3336/12

за позовомПублічного акціонерного товариства «Будівельно-монтажне управління «Запоріжстальбуд-1»доСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової службиза участюПрокуратури Запорізької областіпроскасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Будівельно-монтажне управління «Запоріжстальбуд-1» (далі по тексту - позивач, ПАТ «БМУ «Запоріжстальбуд-1») звернулось з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, СДПІ) за участю Прокуратури Запорізької області (далі по тексту - прокуратура) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.07.2012 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013 року апеляційну скаргу СДПІ залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У запереченні на касаційну скаргу ПАТ «БМУ «Запоріжстальбуд-1», посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу СДПІ залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін та представника прокуратури, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що СДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «БМУ «Запоріжстальбуд-1» з питання господарських взаємовідносин з TOB «ATM» за період з 01.06.2010 року по 30.04.2011 року, за результатами якої складено акт №438/08-01/04851255 від 21.11.2011 року.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено п. 1.3, п. 1.4, п. 1.6 ст. 1, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.8 «Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних», затвердженого наказом ДПА України від 30.06.2005 №244, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.07.2005 за №770/11050, п. 5.7 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 у редакції наказу від 15.06.2005 №213, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 №702/10982, пп. 14.1.156, пп. 14.1.181, пп. 14.1.185, пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, п. 10.1 «Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних», затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 №1002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за №1402/18697, Розділ V п. 4 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 №41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 №197/18935 ПАТ «БМУ «Запоріжстальбуд-1», в результаті чого підприємством завищено суму податкового кредиту на 4237037 грн. 00 коп. та призвело до заниження суми податку на додану вартість у вказаній сумі; п. 1.31 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, абз. 4 п. 5.39 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 14.1.27, пп. 14.1.202, пп. 14.1.203 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого ПАТ «БМУ «Запоріжстальбуд-1» завищено валові витрати на загальну суму 21185223,0 грн. та занижено податок на прибуток, в періоді, що перевірявся, на загальну суму 5 225 372,00 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, СДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення: від 09.12.2011 року №0001040801, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем: податок на прибуток у сумі 6026332 грн. 25 коп., з яких за основним платежем - 5225372 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 800960 грн. 25 коп. та №0001030801, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у сумі 4877805 грн. 25 коп., з яких за основним платежем - 4237037 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 640768 грн. 25 коп.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно з пп. 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон №168/97-ВР) (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин між сторонами), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Згідно пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до вимог п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Пунктом 198.3. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до вимог п. 200.1. ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, між ВАТ «Запоріжсталь» (Замовник) та ПАТ «БМУ «Запоріжстальбуд-1» (генпідрядник) укладено договори підряду №20/2010/63 від 01.01.2010 року та №20/2011/271 від 02.02.2011 року (далі - Договори підряду). Відповідно до умов Договорів підряду замовник доручає, а генпідрядник забезпечує у відповідності до проектної документації виконання будівельних, монтажних та пусконалагоджувальних робіт по будівництву об'єктів ВАТ «Запоріжсталь».

Згідно п. 4.3.1 Договорів підряду, генпідрядник має право залучати за погодженням із замовником до виконання цих договорів третіх осіб, субпідрядників.

В актах приймання виконаних підрядних робіт вказано: замовник - ВАТ «Запоріжсталь»; генпідрядник - ПАТ «БМУ «Запоріжстальбуд-1»; субпідрядник - TOB «АТМ».

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ПАТ «БМУ «Запоріжстальбуд-1» (генпідрядник) та ТОВ «АТМ» (субпідрядник) укладено договори субпідряду №1/2010/9 від 20.05.2010 року та №1/2011/7 від 01.02.2010 року (далі - Договори субпідряду). Відповідно до умов Договорів субпідряду генпідрядник доручає, а субпідрядник забезпечує у відповідності до проектної документації виконання будівельних, монтажних та пусконалагоджувальних робіт по будівництву об'єктів ВАТ «Запоріжсталь» (замовник).

Відповідно до п. 8.1 Договорів субпідряду, субпідрядник без письмового погодження на те генпідрядника не має права залучати до виконання робіт інших субпідрядників.

З матеріалів справи вбачається, що між «БМУ «Запоріжстальбуд-1» (генпідрядник) та ТОВ «АТМ» (субпідрядник) погоджено можливість залучити до виконання робіт інших субпідрядників.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що в межах виконання договорів субпідряду, які укладено між ПАТ «БМУ «Запоріжстальбуд-1» та TOB «АТМ», у виконанні робіт приймали участь і інші суб'єкти господарювання.

Господарські операції між ПАТ «БМУ «Запоріжстальбуд-1» та ТОВ «АТМ» підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що СДПІ не заперечується.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні рішення є неправомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищезазначеними нормами права, отже, відсутні підстави для її задоволення.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 25.07.2012 року та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25.07.2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді А.М. Лосєв О.В. Муравйов