Ухвала суду № 31543120, 28.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2013 року м. Київ К/9991/49891/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Лосєв А.М. Муравйова О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Христинівської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби

на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 07.12.2011 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2012 року

у справі № 2а/2370/8134/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровет Атлантик»

до Державної податкової інспекції у Монастирищенському районі Черкаської області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровет Атлантик» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Агровет Атлантик») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Монастирищенському районі Черкаської області (далі по тексту - відповідач, ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 07.12.2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2012 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

У касаційній скарзі ДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 07.12.2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2012 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Крім того, скаржник звернувся до Вищого адміністративного суду України із клопотанням про заміну Державної податкової інспекції у Монастирищенському районі Черкаської області на її правонаступника Христинівську міжрайонну державну податкову інспекцію Черкаської області Державної податкової служби, колегія суддів дійшла висновку щодо обґрунтованості поданого клопотання та наявності підстав для його задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Агровет Атлантик» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.06.2011 року, за результатами якої складено акт від 18.10.2011 року № 150/23-011/34323885.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.1997 року в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 258909 грн. 00 коп., пп. 7.4.4 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03.04.1997 року, в результаті чого завищено податковий кредит на суму 207126 грн. 00 коп.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.11.2011 року № 0000402300 яким ТОВ «Агровет Атлантик» збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем 256746 грн.00 коп. та штрафними санкціями 38382 грн. 25 коп. та податкове повідомлення-рішення від 03.11.2011 року № 0000412300 яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість за основним платежем 207127 грн.00 коп. та штрафними санкціями 30709 грн.00 коп.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп. 7.4.1. п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що при здійсненні господарської діяльності ТОВ «Агровет Атлантик» придбало у контрагента ТОВ «Белагро-77», в якості сировини, амінокислоти - метіонін та лізин, на підставі договору купівлі-продажу № 0107 від 01.09.2010 року та додаткової угоди № 1 від 03.09.2010 року, якою змінено порядок поставки товару покупцеві.

При здійсненні господарських операцій, постачальником ТОВ «Белагро-77» були надані сертифікати якості на поставлену продукцію: «DL-метіонін кормовий» та «Лізин гідрохлорид», виготовлені контрагентом відповідно до вимог Закону України «Про підтвердження відповідності» від 17.05.2001 року № 2406-ІІІ.

Фактичне отримання товару ТОВ «Агровет Атлантик» від ТОВ «Белагро-77» підтверджується видатковими та податковими накладними, документами про переміщення товару на складі позивача, між відповідальними особами на виробництві у виробничі цехи, дільниці, якими є накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів типової форми М-11 визначеної наказом Мінстату України від 21.06.1996р. № 193 «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів», а також даними Книги складського обліку приходу, видатків та залишків матеріалів і сировини на складі.

Вищевказані документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, Закону України № 996 Закону України № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є документами первинного обліку.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, судами попередніх інстанцій вірно зроблено висновок, що на час перевірки, договори укладені ТОВ «Агровет Атлантик» з ТОВ «Белагро-77» були сторонами виконані належним чином.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що на момент здійснення фінансово-господарських операцій по поставці товарів ТОВ «Белагро-77» було зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні рішення є неправомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 07.12.2011 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2012 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Задовольнити клопотання відповідача про заміну Державної податкової інспекції у Монастирищенському районі Черкаської області на її правонаступника Христинівську міжрайонну державну податкову інспекцію Черкаської області Державної податкової служби.

2. Касаційну скаргу Христинівської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби відхилити.

3. Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 07.12.2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2012 року залишити без змін.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді А.М. Лосєв

О.В. Муравйов