Ухвала суду № 31540329, 22.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" травня 2013 р. м. Київ К-19809/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2008 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2009 року

у справі № 6/159

за позовом Закритого акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків

про скасування податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Закрите акціонерне товариство «Фармацевтична фірма «Дарниця» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП № 0000381630/3 від 22 лютого 2007 року; зобов'язання СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП підтвердити суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок ЗАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» за червень 2006 року в повній сумі - 129281,00 грн. (в редакції клопотання від 01 квітня 2008 року).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2008 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від 22 лютого 2007 року № 0000381630/3 на суму 50952,00 грн. Зобов'язано СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП підтвердити суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок ЗАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» за червень 2006 року в повній сумі 129281,00 грн. Судові витрати у розмірі 3,40 грн. судового збору присуджено на користь ЗАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» за рахунок Державного бюджету України.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2009 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2008 року залишено без змін.

В касаційній скарзі СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2009 року.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП провела виїзну позапланову документальну перевірку ЗАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за червень 2006 року, за результатами якої був складений акт № 588/1630/00481212 від 13 вересня 2006 року.

Перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого зменшено ЗАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» заявлену суму бюджетного відшкодування за червень 2006 року на 50952,00 грн. Разом з цим, перевіркою частково підтверджено заявлену ЗАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 78329,00 грн.

Зокрема, перевіркою було встановлено, що позивач неправомірно включив до рядка 3 «Розрахунку суми бюджетного відшкодування» податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2006 року суму податку на додану вартість 50952,00 грн., оскільки у сума податкового кредиту попереднього податкового періоду (травня 2006 року), зазначена у рядку 2 «Розрахунку суми бюджетного відшкодування» податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2006 року, становить 78329,00 грн., тоді як до рядка 3 «Розрахунку суми бюджетного відшкодування» включається суми податку на додану вартість по тих товарах (послугах), податковий кредит по яких виник в одному податковому періоді з оплатою.

22 вересня 2006 року СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП на підставі вказаного акту перевірки згідно підпунктами «б», «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000381630/0 про зменшення ЗАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за червень 2006 року на 50952,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалося позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарги були залишені без задоволення, а податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000381630/1 від 25 жовтня 2006 року, № 0000381630/2 від 14 грудня 2006 року та № 0000381630/3 від 22 лютого 2007 року.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що облік бюджетного відшкодування з податку на додану вартість має накопичувальний характер, у зв'язку з чим попереднім податковим періодом для червня 2006 року є всі податкові періоди, що йому передують, а отже зменшення податковим органом платнику податків бюджетного відшкодування з податку на додану вартість червень 2006 року на 50952,00 грн. є неправомірним, оскільки під терміном «попередній податковий період» слід розуміти будь-який податковий період, що передує звітному у часі, а не лише попередній звітний місяць.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Нормами пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено бюджетне відшкодування як суму, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному, тому визначення суми податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, може здійснюватися за будь-який попередній податковий період, а не лише за період, який передував звітному.

Правильність зазначеної позиції підтверджує і чинна з 01 січня 2008 року редакція підпункту 7.7.2 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно з якою бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Крім того, підпунктом 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що змістом підпунктів 7.7.1 та 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми податку на додану варітсть, яку він фактично сплатив постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді. При цьому, Закон України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не обмежує термін «попередній період» лише тим періодом, який передує звітному періоду. А тому будь-який період, який передує звітному, є попереднім відносно звітного періоду.

Таким чином, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшли обґрунтованого висновку про безпідставність зменшення податковим органом позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану за червень 2006 року на 50952,00 грн. оспорюваним податковим повідомленням-рішенням.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2008 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2009 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна