Ухвала суду № 31540391, 20.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" травня 2013 р. м. Київ К-10076/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А.,розглянувши в порядку письмового провадженнякасаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкована постанову та ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2008 Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2009у справі №2-а-6100/08за позовомПриватного підприємства «Тетра-2005»доДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харковапровизнання нечинними податкових повідомлень-рішень,- ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Тетра-2005» звернулось до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова від 12.05.2008 № 0000682330/0 та № 000672330/0.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2008, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2009, вказаний позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтованими, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Оскільки в судове засідання касаційної інстанції 20.05.2013 представники сторін не з'явились, справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до п.2 ч.1 ст.222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідачем заявлено клопотання про заміну відповідача (Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова) його правонаступником - Західною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Відповідно до ст.55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Суд касаційної інстанції, розглянувши клопотання відповідача, дійшов висновку про його задоволення.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що:

- з 29.02.2008 по 11.0.2008 Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Харкова проведено планову виїзну перевірку Приватного підприємства «Тетра-2005» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 по 31.12.2007; за результатами якої складено акт № 845/23-304/33675310 від 18.04.2008;

- за наслідками перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Харкова було прийнято податкові повідомлення-рішення:

1) № 0000672330/0 від 12.05.2008, яким позивачу за порушення пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 3 890 105,00 грн. (з яких: 2 288 297,00 грн. - основний платіж та 1 601 808,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції);

2) № 0000682330/0 від 12.05.2008, яким позивачу за порушення абз. 2 п.4.7 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 765 280,00 грн. (з яких: 1 882 640,00 грн. - основний платіж та 1 882 640,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції);

- в ході перевірки податковим органом встановлено заниження позивачем у 4-му кварталі 2007 року валових доходів у зв'язку з тим, що позивачем до складу валових доходів не віднесені доходи з інших джерел, а саме - станом на 01.01.2008 по бухгалтерському рахунку 63.1 обліковується кредиторська заборгованість у сумі 9 153 188,89 грн. перед ТОВ фірма «Тетра» за придбані товари відповідно до договорів купівлі-продажу, яка є сумнівною (у зв'язку з відсутністю ТОВ фірма «Тетра» за юридичною адресою та відсутністю первинних документів і печатки товариства). Також податковим органом встановлено заниження позивачем податкових зобов'язань з ПДВ на 1 882 639,77 грн. у зв'язку з невключенням до податкових зобов'язань податкових накладних за договорами переводу боргу, укладеними з ТОВ «Аттіка», за вересень 2006, грудень 2006, січень 2007, червень 2007, липень 2007 та вересень 2007.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими висновки податкового органу про порушення позивачем пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та абз. 2 п.4.7 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакціях, чинних на момент спірних правовідносин), з чим погоджується суд касаційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, позивач мав господарські відносини з ТОВ фірма «Тетра», які були припинені у серпні 2006, що підтверджено шляхом підписання акту звірки взаємних розрахунків від 31.08.2006, з якого вбачається відсутність заборгованості між цими підприємствами. Крім того, відсутність заборгованості позивача перед ТОВ фірма «Тетра» судами попередніх інстанцій встановлена згідно даних його бухгалтерського рахунку 63.1 станом на 01.09.2006, на 01.01.2007 та на 01.01.2008.

Відповідачем не надано суду будь-яких документів, якими б підтверджувалась заборгованість позивача перед ТОВ фірма «Тетра». В акті перевірки також відсутні будь-які посилання на первинні документи, які підтверджують висновок податкового органу про наявність заборгованості позивача перед ТОВ фірма «Тетра».

За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність заниження позивачем у 4-му кварталі 2007 року валових доходів внаслідок невіднесення позивачем до складу валових доходів доходів з інших джерел у сумі 9 153 188,89 грн.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що твердження відповідача про порушення позивачем вимог абз.2 п.4.7 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» (а саме - заниження позивачем податкових зобов'язань по ПДВ на 1 882 639,77 грн. у зв'язку з невключенням до податкових зобов'язань податкових накладних по договорам переводу боргу, укладеним з ТОВ «Аттіка») спростовується наявними матеріалами справи.

У відповідності до абз.2 п.4.7 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» у випадках коли платник податку здійснює діяльність з поставки товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - комісіонера) здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі - комітента) без передання права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів, визначена у порядку, встановленому цим Законом. Датою збільшення податкових зобов'язань комісіонера є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 7.3 цього Закону, а датою збільшення суми податкового кредиту комісіонера є дата перерахування коштів на користь комітента або поставки останньому інших видів компенсації вартості зазначених товарів. При цьому датою збільшення податкових зобов'язань комітента є дата отримання коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера.

Судами попередніх інстанцій з матеріалів справи встановлено, що на адресу ПП «Тетра-2005» від ТОВ «Аттіка» надходили грошові кошти відповідно до укладених договорів переведення боргу, укладених між позивачем (як кредитором) та ТОВ «Аттіка» (як новим боржником) та при їх отриманні відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» позивач виписував податкові накладні на суму отриманих коштів та відносив дані операції до податкових зобов'язань відповідного податкового періоду, що підтверджується наявними реєстрами виданих податкових накладних за відповідні податкові періоди (в яких вказані, в тому числі, податкові накладні, виписані позивачем на адресу ТОВ «Аттіка»). Відповідачем належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів про заниження позивачем податкового зобов'язання по ПДВ по господарських операціях з ТОВ «Аттіка» суду не надано.

Враховуючи усе вищенаведене, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судами апеляційної та першої інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 55, 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Допустити заміну відповідача (Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова) його правонаступником - Західною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

2. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова залишити без задоволення.

3. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2008 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2009 залишити без змін.

4. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко СуддіВ.В. Кошіль О.А. Моторний