Постанова № 31540174, 27.05.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 травня 2013 року 16:46 № 826/5289/13-а

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Міреді-Медікал»

до

Київської регіональної митниці

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 24.01.2013 № 24

Суддя: Кротюк О.В.

Секретар судового засідання: Шевченко Я.В.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Міреді-Медікал» (далі – позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Київської регіональної митниці (далі – відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 24.01.2013 № 24.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем ввозився товар під час дії ухвали суду про забезпечення позову, якою було зупинено дію рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походженням з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччина і Китайської Народної Республіки» від 29.09.2009 № АД-216/2009/4402-37, у зв’язку з чим відповідачем оскаржуваним повідомленням-рішенням неправомірно нараховано позивачу антидемпінгове мито.

Відповідач заперечив проти позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

Київською регіональною митницею було проведено невиїзну документальну перевірку дотримання ТОВ «Міреді-Медікал» законодавства України з питань державної митної справи при декларуванні товару «Шприци» походженням з Королівства Іспанія. За наслідком перевірки було складено акт № н/80/12/100000000/35286813 від 28.12.2012 (далі – Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено наступне.

За ВМД від 06.07.2010 ТОВ «Міреді-Медікал» були ввезені «Вироби медичного призначення. Шприци ін’єкційні одноразового використання, з пластмасових матеріалів типу BD DISCARDIT (ТМ)ІІ 10 мл з голками 0,8*40, серія 1005129 – 43200 шт. Країна виробництва – Іспанія (ES)» за колом УКТ ЗЕД 9018 31 10 00 (ставка ввізного мита 0%), загальної митною вартістю 22639,85 грн (далі – Товар). При цьому, були сплачені наступні платежі: мито 0,00 грн., ПДВ 4527,97 грн.

Відповідно до Акту перевірки, вищезазначений товар підпадає під дію рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походженням з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччина і Китайської Народної Республіки» від 29.09.2009 № АД-216/2009/4402-37 (далі - Рішення), до нього мають застосовуватися антидемпінгові заходи, а саме антидемпінгове мито у розмірі 196,38 % від митної вартості товару. В порушення ст.13 Закону України «Про Єдиний митний тариф» та п.2.4 Рішення за вищевказаною ВМД товариством не було нараховано та сплачено антидемпінгове мито, що призвело до заниження суми податкового зобов’язання по сплаті антидемпінгового мита на суму 44 460,14 грн.

Разом з тим, в ході перевірки також встановлено, що у березні 2010 року ТОВ “Фогт Медікал Логістик”, ТОВ “Медік-О-Планет”, ТOB “Альянс Фарм” звернулися до суду з адміністративним позовом до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі про визнання протиправним та скасування Рішення від 29.09.2009 № АД-216/2009/4402-37.

15.09.2010 постановою Окружного адміністративного суду м. Києва прийнято рішення у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

25.11.2010 постановою Київського апеляційного адміністративного суду постанову суду першої інстанції скасовано, а Рішення від 29.09.2009 № АД-216/2009/4402-37 визнано протиправним та скасовано.

16.03.2011 ухвалою Вищого адміністративного суду України постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 скасовано, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2010 залишено в силі.

Крім того, ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 12.03.2010 було вжито заходів забезпечення адміністративного позову – зупинено дію Рішення від 29.09.2009 № АД-216/2009/4402-37. Тобто зазначені заходи забезпечення позову діяли з 12.03.2010 до 15.09.2010 – прийняття постанови про відмову у задоволенні позову

На підставі Акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 24.01.2013 № 24, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з антидемпінгового мита у сумі 44 460,14 грн. за основним платежем.

Вирішуючи спір по суті, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Статтею. 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст.11 чинного на момент виникнення спірних правовідносин Закону України “Про Єдиний митний тариф”, з метою захисту економічних інтересів України, українських виробників та у випадках, передбачених законами України, у разі ввезення на митну територію України і вивезення за межі цієї території товарів незалежно від інших видів мита можуть застосовуватися особливі види мита: спеціальне мито, антидемпінгове мито, компенсаційне мито.

Згідно із ст. 13 вищезазначеного Закону, антидемпінгове мито підлягає застосуванню, зокрема, відповідно до Закону України “Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту” у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об’єктом демпінгу, яке заподіює шкоду національному товаровиробнику.

Особливі види мита справляються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, прийнятих відповідно до законів України “Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту”, “Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту”, “Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну” (ст.15 того ж Закону).

Згідно із ч. 1 ст. 28 Закону України “Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту”, у відповідній редакції, Попереднє або остаточне антидемпінгове мито справляється за ставкою і на умовах, встановлених у відповідному рішенні Комісії про застосування антидемпінгових заходів. Зазначене мито сплачується незалежно від сплати інших податків і зборів (обов'язкових платежів), у тому числі мита, митних зборів тощо, які, як правило, справляються при ввезенні на митну територію країни імпорту певних товарів.

Відповідно до п. 2.4 Рішення комісії розмір ставки остаточного антидемпінгового мита на імпорт в Україну товару становить: для шприців з полімерних матеріалів з голками або без голок, двокомпонентних та трьохкомпонентних, зокрема, об’ємом 5 мл походженням з Королівства Іспанія - 10,54 %, об’ємом 10 мл походженням з Королівства Іспанія - 196,38 %.

З пояснень представників сторін та матеріалів справи судом встановлено, що позивач при ввезенні Товару на митну територію України за ВМД від 06.07.2010 не нараховував та не сплачував антидемпінгове мито, оскільки вважає, що не зобов’язаний цього робити з огляду на те, що в цей період дію Рішення було зупинено ухвалою суду про забезпечення позову.

Проте, суд не може погодитися з такою позицією позивача з огляду на таке.

Статтею 117 КАС України передбачено, що суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.

Суд вважає за необхідне зазначити про те, що забезпечення позову встановлює статус невизначеності до винесення рішення суду по суті справи. Таке зупинення має тимчасовий характер дії - на період розгляду судом відповідної справи та вирішення правомірності спірного нормативного акту, не припиняє чинності такого акту, та обумовлено ймовірним ускладненням відновлення попереднього стану позивачів у справі, в разі задоволення адміністративного позову. Зупинення дії Рішення внаслідок забезпечення позову призупиняє, проте не звільняє позивача від виконання зобов’язань, визначених таким рішенням. Позивач не зобов’язаний був би сплачувати антидемпінгове мито у період дії ухвали суду про забезпечення позову лише в тому випадку, якби Рішення було визнане протиправним і скасоване. Натомість, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.03.2011 встановлено зворотне. Обов’язок позивача по сплаті антидемпінгового мита не нівелювався відповідними судовими рішенням про зупинення дії вказаного рішення, а по суті мав характер «відкладальної дії», що було реалізовано відповідним податковим повідомленням-рішенням, правомірність якого оскаржується в рамках даної справи.

З огляду на зазначене у сукупності, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина друга статті 71 КАС України).

Відповідач в силу положень ч. 2 ст. 71 КАС України спростував покликання позивача і довів відповідність оскаржуваного рішення вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.

Позивач всупереч вимогам ч. 1 ст. 71 КАС України не довів суду обставин, які можуть бути підставою для задоволення позову.

Враховуючи такі обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають. Оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають, то судові витрати позивача не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 158 – 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В.Кротюк

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі – 29.05.2013.