Постанова № 31537843, 24.04.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2013 р. справа № 1118/5731/12, провадження №2-а/1118/846/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Головко О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря: Рязанова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 листопада 2012 року у справі №1118/5731/12, провадження №2-а/1118/846/12 за позовом ОСОБА_1 до відповідачів: за участі третьої особи: про 1. Олександрійської міської ради; 2. Олександрійського міського голови Яценка Сергія Володимировича поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу,- ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з адміністративним позовом до Олександрійської міської ради (далі по тексту - відповідач-1), Олександрійського міського голови (далі по тексту - відповідач-2), третя особа - Яценко Сергій Володимирович, в якому просила:

- визнати протиправним її звільнення з посади головного спеціаліста відділу опіки та піклування служби у справах дітей Олександрійської міської ради за розпорядженням Олександрійського міського голови від 04.05.2011 р. № р-139-к;

- зобов'язати відповідача перевести її на вакантну посаду спеціаліста 1 категорії служби у справах дітей Олександрійської міської ради;

- стягнути з місцевого бюджету м. Олександрія на її користь середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу за період з 05 травня 2011 року по день постановлення судового рішення, виходячи із розміру посадового окладу спеціаліста 1 категорії служби у справах дітей Олександрійської міської ради у 960 грн. 00 коп. на місяць.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 червня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі №1118/5731/12, провадження №2-а/1118/846/12. (а.с. 39)

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що 04.05.201р. розпорядженням Олександрійського міського голови вона була звільнена з займаної посади згідно п.1 ст.40 КзПП України у зв»язку із скороченням штату. При її звільненні були допущені численні порушення законодавства, зокрема не зважаючи на її бажання перейти на вакантну посаду у відділі де вона працювала, вказану посаду було запропоновано іншій особі.

Постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 листопада 2012 року у справі №1118/5731/12, провадження №2-а/1118/846/12 в задоволенні позову - відмовлено. (суддя - Паламарчук М.С.) (а.с.149-151)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що позивач та третя особа по справі працювали на посадах, які було скорочено. Тому відсутні підстави для застосування ст.42 КЗпПУ. При проведенні звільнення, власник або уповноважений ним орган вправі в межах однорідних професій і посад, провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, з його згоди на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника. Якщо це право не використовувалось, суд не повинен обговорювати питання про доцільність такої перестановки (перегрупування).

Позивач - ОСОБА_1, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 листопада 2012 року у справі №1118/5731/12, провадження №2-а/1118/846/12 та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. (а.с.156-159)

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що при його звільненні з посади головного спеціаліста відділу опіки та піклування служби у справах дітей Олександрійської міської ради без пропонування вакантної посади спеціаліста І категорії служби у справах дітей міської ради, відповідачем грубо порушено положення ч. 2 ст. 40 КЗпП України. Однак даному факту суд першої інстанції не дав належної правової оцінки.

Відповідач-1 та відповідач-2 надали письмові заперечення на апеляційну скаргу, та просили суд, кожен окремо, рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Крім того, відповідачі, кожен окремо, просили суд розглянути справу за їх відсутністю.

Треті особа по справі - Яценко Сергій Володимирович, подав письмове клопотання, в котрому просить суд розглянути справу за його відсутністю.

В підготовчій частині судового розгляду справи, з урахуванням думки позивача, колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності відповідачів-1; 2 та третьої особи по справі.

Позивач, посилаючись на доводи, викладені в апеляційній скарзі, та на свої пояснення, надані в судовому засіданні, повністю підтримав свої заявлені апеляційні вимоги, та просив рішення суду першої інстанції як невмотивоване, прийняте без врахування всіх обставин по справі, скасувати, та постановити нове рішення, котрим позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення позивача по справі, проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, об»єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду вважає, що існують підстави для скасування судового рішення, а апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору по даній адміністративній справі є правомірність дій відповідачів стосовно звільнення ОСОБА_1 згідно п.1 ст.40 КЗпП України у зв»язку зі скороченням штату.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами по справі врегульовано Конституцією України; КЗпП України.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 01 лютого 2010р. розпорядженням Олександрійського міського голови № р-17-к була затверджена гранична чисельність апарату міської ради та її виконавчих органів в кількості 194 одиниць, з них у службі в справах дітей міської ради 4 одиниці.

23 листопада 2010р. Олександрійська міська рада рішенням № 19 затвердила загальну чисельність апарату міської ради та її виконавчих органів у кількості 164 штатних одиниць.

25 листопада 2010р., на підставі вищезазначеного рішення, міський голова видав розпорядження № р-296-к, яким затвердив чисельність апарату міської ради та її виконавчих органів з 01 березня 2011 р. в кількості 164 штатних одиниць, зокрема у службі у справах дітей - 3 одиниці.

27 грудня 2010р. розпорядженням міського голови № р-340-к визначено які саме одиниці підлягають скороченню з 01 березня 2011 р., зокрема в службі у справах дітей - головний спеціаліст відділу опіки та піклування, тобто посаду позивача.

28 грудня 2010р. позивач була попереджена про майбутнє звільнення 28 лютого 2010 р.

24.02.2011р. об'єднаний профспілковий комітет працівників міської ради та її виконавчих органів надав згоду міському голові на звільнення ОСОБА_1 01 березня 2011 р.

В зв'язку з хворобою позивача, остання знаходилась на лікарняному з 26 лютого 2011 р., розпорядженням міського голови № р-139-к від 04 травня 2011 р. її було звільнено із займаної посади 04 травня 201р. згідно пункту 1 статті 40 КЗпПУ у зв'язку зі скороченням штату працівників.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 січня 2011 р. міська рада прийняла рішення №88 про припинення діяльності шляхом ліквідації до 01.04.2011 р. двох своїх підрозділів, зокрема Олександрійського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

З 01.04.2011р. основні завдання та функції ліквідованого центру передались службі у справах дітей міської ради.

28 березня 2011р. розпорядженням міського голови №р-5-к затверджено граничну чисельність апарату міської ради та її виконавчих органів з 01 квітня 2011 р. в кількості 164 одиниць. Кількість працівників служби у справах дітей залишилася без змін - 3 одиниці.

Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних та позовних вимог, колегія суддів керується вимогами статті 40 КЗпП України, котрими встановлено що -трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: 1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників; Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Згідно ст.42 зазначеного кодексу, при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: 1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців; 2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; 3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; 4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва; 5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ; 6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; 7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; 8) особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України; 9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби. Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції стосовно того, що відсутні підстави для застосування ст. 42 КЗпП України, і що суд не повинен обговорювати питання про правомірність кадрової перестановки (перегрупування).

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не звернув увагу та не надав належної правової оцінки всім обставинам, які мають важливе значення для вирішення справи по суті обставинам.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що позивачка в період часу після попередження про звільнення та до дати звільнення, тобто з 28 грудня 2010р. по 28 лютого 2011р., зверталася з письмовою заявою з проханням перевести її на вакантну нижчестоящу посаду спеціаліста 1 категорії в тому ж самому відділі, в котрому вона працювала.

Факт існування вакантної посади підтверджується службовою запискою начальника служби у справах дітей міської ради, згідно якої, станом на 24.02.2011 р. в зазначеній службі була вакантна посада спеціаліста 1 категорії. Записка адресована заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, на котрій зроблено запис про те, що через відсутність коштів на апарат - вакантна посада працівника не використовується.

Однак на заяву позивача до голови Кіровоградської облдержадміністрації, остання отримала відповідь № 276 від 22.03.2011 р. про те, що посада спеціаліста 1 категорії служби у справах дітей запропонована іншій особі, котру в подальшому і було прийнято на вказану посаду.

Колегія суддів приходить до висновку про те, що своїми діями відповідачі порушили чинне законодавство та право позивача на залишення на роботі.

Частково задовольняючи позовні та апеляційні вимоги, на підставі ст.ст.11;195 КАС України, з ціллю повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, колегія суддів вважає за необхідне вийти за межі позовних та апеляційних вимог, та визнати протиправним та скасувати розпорядження Олександрійського міського голови Кіровоградської області №р-139-к від 04.05.2011р., поновити позивача на посаді головного спеціаліста відділу опіки та піклування служби у справах дітей Олександрійської міської ради, стягнувши середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи не повно та одностороннє дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, однак застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини. Зроблені судом першої інстанції висновки не в повній мірі відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються належними письмовими доказами і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 05 листопада 2012р. необхідно скасувати, а позовні вимоги - задовольнити частково.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.160,195,196,198,202,205,207 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 листопада 2012р. у справі №1118\5731\12, провадження №2а\1118\846\12 - скасувати.

Позов - задовольнити частково.

Визнати протиправним звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу опіки та піклування у справах дітей Олександрійської міської ради за розпорядженням Олександрійського міського голови від 04 травня 2011р. №р-139-к.

Скасувати розпорядження Олександрійського міського голови від 04 травня 2011р. №р-139-к. про звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу опіки та піклування у справах дітей Олександрійської міської ради

Поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу опіки та піклування у справах дітей Олександрійської міської ради з 05 травня 2011р.

Нарахувати та стягнути з Олександрійської міської ради Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 05 травня 2011р. по 24 квітня 2013р.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на посаді та виплати середнього заробітку в межах одного місяця.

В іншій частині позову - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 29 квітня 2013р.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Головко

Суддя: Л.М. Нагорна