Ухвала суду № 31537315, 14.05.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2013 р. справа № 2а/0470/352/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новоженіна І.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар'єр»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2012 року у справі №2а/0470/352/11 за позовом публічного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар'єр» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и В :

Публічне акціонерне товариство «Новопавлівський гранітний кар'єр» звернулося до суду з позовом в якому, просило визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 16.12.2010 року № 0001472320/0/54846, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем плата за видобуток корисних копалин місцевого значення у розмірі 282485,92грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 141242,96грн. В обґрунтуванні заявленого позову позивач вказував на необґрунтовані висновки перевіряючих осіб ДПІ щодо необхідності, при визначені платежів за користування надрами, застосовувати базовий норматив, який визначено для сировини для бутового каменю, оскільки позивач здійснює видобування корисних копалин для виготовлення піщано-гравійної суміші, у зв'язку з чим і застосовує базові нормативи платежів за користування надрами, які встановлено за видобування піщано-гравійної сировини.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2012 року у задоволені адміністративного позову відмовлено. Постанова суду мотивована тим, що відповідач під час проведення перевірки, дійшов вірного висновку про те, що позивач, при визначені платежу за користування надрами, має застосовувати базовий норматив за видобування сировини для бутового каменю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, не повне з'ясування судом обставин справи, просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга фактично обґрунтована доводами, які викладено у позовній заяві та які зводяться до того, що підприємство видобуває корисні копалини (сировину) з метою виготовлення піщано-гравійної суміші, яка в подальшому підприємством і реалізується, у зв'язку з чим у нього відсутні підстави застосувати базові нормативи визначені за видобування сировини для бутового каменю. При цьому, заявник апеляційної скарги вказував на те, що судом першої інстанції невірно визначено об'єкт оподаткування, оскільки плата за користування надрами сплачується відповідно до базових нормативів не за мігматит (корисну копалину, яку видобував позивач), а за кінцеву продукцію виробництва, якою є піщано-гравійна суміш.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що повноважними особами Нікопольської ОДПІ проведена невиїзна документальна перевірка товариства з питань правильності нарахування та своєчасності перерахування до бюджету плати за користування надрами для

видобування корисних копалин за період з 01.04.08 по 31.03.2009р., за результатами якої складено акт від 06.12.2010 року за №2932/232/00292304.

В акті перевірки вказано на порушення підприємством ст.28 Кодексу України «Про надра», п.7 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 03.06.2008 року №309-VІ та додатку №1 до нього, в результаті чого занижено плату за користування надрами в періоді, що перевірявся, на загальну суму 282 485,35грн., в тому числі: за ІІ квартал 2009 року на суму 104 593,01грн.; за ІІІ квартал 2009 року на суму 122 869,77грн; за ІV квартал 2009 року на суму 55 023,14грн.

Такі висновки ДПІ ґрунтуються на тому, що підприємством невірно визначено базовий норматив платежів за користування корисними копалинами, а саме, на думку ДПІ, підприємство мало застосовувати базовий норматив платежів за видобування сировини для бутового каменю (всі види гірських порід, придатність яких визначається державними стандартами, в т.ч. для щебеневої продукції) у розмірі 7,5 % до вартості видобутих корисних копалин, товарної продукції за 1 тону, в той час як підприємство застосовувало базовий норматив 5,0%, який встановлено за видобування піщано-гравійної сировини.

На підставі акту перевірки №2932/232/00292304 від 06 грудня 2010 року було прийнято податкове повідомлення - рішення №0001472320/0/54846, відповідно до якого сума податкового зобов'язання складає 423 728,88грн.: за основним платежем у сумі 282 485,92грн., за штрафними санкціями у сумі 141 242,96грн.

Правомірність та обґрунтованість рішення відповідача про визначення податкового зобов'язання є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, з огляду на обов'язок позивача, при визначені платежу за користування надрами, застосовувати базовий норматив встановлений за видобування сировини для бутового каменю.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Встановлені обставини справи, які не заперечувались сторонами, свідчать про те, що позивач, у спірному періоді, видобував корисні копалини - мігматити. Вказані обставини підтверджуються спеціальним дозволом на користування надрами від 05.05.1998р. №1355 (т1. а.с.206), яким позивачу надано право на видобування мігматитів, придатних для виробництва щебеню, каменю бутового, сумішів асфальтобетонних та асфальтобетонів, важких бетонів та відсівів; звітами та розрахунками, які подавались позивачем до ДПІ (т.2 а.с.190-196). При цьому, спеціальний дозвіл на користування надрами не надає позивачу право на видобування піщано-гравійної суміші, що також підтверджується листом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (т.1 а.с.205).

Позиція позивача, у спірних правовідносинах, полягає у тому, що при визначені об'єкта оподаткування (плати за користування надрами) та застосування базового нормативу, слід виходити з кінцевої продукції, яка виготовлена підприємством із видобутих корисних копалин - сировини. Оскільки, підприємством не виготовлявся бутовий камінь, а предметом виробництва є піщано-гравійна суміш та щебінь, що підтверджено як статистичними звітами так і первинними документами щодо продажу такої продукції, то у підприємства були відсутні підстави для застосування базового нормативу, який встановлений для видобування корисних копалин - сировини для бутового каменю (7,5%).

У свою чергу, відповідач вказував на те, що оскільки позивачем видобувалися корисні копалини - мігматити, які є сировиною для виготовлено бутового каменю, то підприємство було зобов'язано при визначені плати за користування надрами застосовувати базовий норматив 7,5%, при цьому є неважливим, яку кінцеву продукцію виготовлено підприємством.

Отже, фактично спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу визначення об'єкта оподаткування і як наслідок, застосування базового нормативу.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03.06.2008 № 309-VI запроваджені базові нормативи платежів за користування надрами для видобування корисних копалин згідно з Додатком №1 до цього Закону, який є його невід'ємною частиною та бу чинним на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно вказаного Додатку №1 запроваджені, зокрема, такі нормативи платежів за користування надрами для видобування корисних копалин: за видобування піщано-гравійної сировини - 5,00 відсотків до вартості видобутих корисних копалин, товарної продукції за 1 тону; за видобування сировини для бутового каменю - 7,5 відсотків до вартості видобутих корисних копалин, товарної продукції за 1 тону.

Отже, базовий норматив для визначення платежів за користування надрами визначаються саме виходячи з призначення видобутої сировини (сировини для бутового каменю чи піщано-гравійної сировини). При цьому, у Додатку №1 зазначено, що сировина для бутового каменю - всі види гірських порід, придатність яких визначається державними стандартами, в тому числі для щебеневої продукції.

Постановою КМУ №827 від 12.12.1994р., в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, затверджено перелік корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення та визначено призначення корисних копалин, зокрема, сировиною для бутового каменю є андезит, діорит, андезито-базальт, доломіт, анортозит, ліпарит, вапняк, мігматит, габро, монцоніт, габро-діабаз, пісковик, габро-норит, плагіограніт, гнейс, порфірит, граніт, ріоліт, гранодіорит, сієніт, граносієніт, туф, Тацит, чарнокіт, діабаз; сировиною піщано-гравійною є галька, піщано-гальковий матеріал, гравій, ракуша, пісок.

Таким чином, мігматит є сировиною для бутового каменю, що також підтверджено листом Державної геологічної служби (т.1 а.с.204).

За таких обставин, враховуючи встановлений факт видобування позивачем корисних копалин - мігматит, який є сировиною для виготовлення бутового каменю, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, з огляду на обов'язок позивача, при визначені платежу за користування надрами, застосовувати базовий норматив встановлений за видобування сировини для бутового каменю.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1. ч.1 ст.198, ст..ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар'єр» залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2012 року у справі №2а/0470/352/11 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбачено ст..212 КАС України.

(Повний текст ухвали виготовлено 15.05.2013р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк