Ухвала суду № 31537204, 10.04.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2013 р.

справа № 2а-0870/12106/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря: Рязанова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу

Токмацької об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2012 року у справі №2а-0870/12106/11

за позовом

Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» в особі Токмацької філії Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» філія №7

до

про

Токмацької об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби

визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Запорізька обласна кредитна спілка «Довіра» в особі Токмацької філії Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» філія №7 (далі по тексту - позивач) звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Токмацької об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області (далі по тексту – відповідач), в якому просила визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №0000462302/3817 від 28.11.2011 року щодо сплати податкового зобов’язання в розмірі 1830 грн. 00 коп., у тому числі 1464 грн. 00 коп. за основним платежем, 366 грн. 00 коп. за штрафними санкціями. (т.1, а.с.3-5)

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-0870/12106/11. (т.1, а.с. 1)

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що при перевірці позивача відповідачем не прийняті до уваги особливості ведення як бухгалтерського, так і податкового обліку кредитних спілок, зроблено помилкові висновки щодо наявності порушень, тому податкове повідомлення-рішення №0000462302/3817 від 28.11.2011 року є протиправним.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2012 року у справі №2а-0870/12106/11 позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0000462302/3817 від 28.11.2011 року Токмацької об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області щодо сплати податкового зобов’язання в розмірі 1830 грн. 00 коп., у тому числі 1464 грн. 00 коп. за основним платежем, 366 грн. 00 коп. за штрафними санкціями. В іншій частині позовних вимог відмовлено. (суддя – Прасов О.О.) (т.2, а.с.47-48)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що відповідач сам підтвердив факт відсутності віднесення Токмацькою філією Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» Філії №7 до складу валових витрат сум судових витрат.

Відповідач – Токмацька об’єднана державна податкова інспекція Запорізької області, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2012 року у справі №2а-0870/12106/11 та відмовити в задоволенні позову. (т.2, а.с.53-54)

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що ні під час перевірки, ні в ході судового розгляду Токмацькою філією Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» Філії №7 не було надано підтверджуючих первинних документів, які зазначені в податкових звітах. За результатами перевірки правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.11.2011 року № 0000462302/3817.

Крім того, відповідачем в апеляційній скарзі заявлено клопотання про здійснення процесуального правонаступництва, а саме: здійснення заміни відповідача – Токмацької об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області на його правонаступника – Токмацьку об’єднану державну податкову інспекцію Запорізької області Державної податкової служби.

19 лютого 2013 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за вх.№16130/13 надійшли заперечення позивача на апеляційну скаргу, в яких він зазначає, що відповідачем зроблено помилкові висновки щодо наявності порушень, тому рішення відповідача щодо визначення податкового зобов’язання та застосування до позивача штрафних санкцій на підставі п.п. 4.1.3, 4.1.6 ст.4, п.п.7.11.4, 7.11.9 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є протиправним, а рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим. Позивач просить залишити апеляційну скаргу Токмацької об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2012 року у справі №2а-0870/12106/11 – без змін.

09 квітня 2013 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за вх.№28979/13 надійшло клопотання відповідача про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, свого представника для участі у її розгляді не направив.

За таких обставин, з урахуванням думки представника позивача та заявленого відповідачем клопотання, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представника відповідача сторін по справі.

У судовому засіданні, заслухавши думку представника позивача, колегія суддів, з урахуванням положень ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалила здійснити процесуальне правонаступництво у даній адміністративній справі, а саме: замінити Токмацьку об’єднану державну податкову інспекцію Запорізької області на Токмацьку об’єднану державну податкову інспекцію Запорізької області Державної податкової служби.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2012 року у справі №2а-0870/12106/11 без змін.

У судовому засіданні, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на такі підстави.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі врегульовано нормами Податкового кодексу України, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

З матеріалів справи вбачається, що в період з 17 жовтня 2011 року по 04 листопада 2011 року посадовими особами Токмацької об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області було проведено документальну планову виїзну перевірку Токмацької філії Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» філії №7 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2009 року по 30 червня 2011 року, результати якої оформлено Актом №1027/23/33986496 від 11 листопада 2011 року.

Висновками вказаного Акту встановлено, що в порушення пп.4.1.3, 4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.7.11.4, 7.11.9 п.7.11 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» Токмацькою філією Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» Філією №7 занижено суму податку на прибуток у розмірі 1463 грн. 58 коп.

28 листопада 2011 року, на підставі акту перевірки №1027/23/33986496 від 11 листопада 2011 року, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000462302/3817, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток фінансових установ, розташованих на території України, за винятком страхових організацій, на загальну суму 1830 грн. 00 коп., у тому числі за основним платежем у сумі 1464 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 366 грн. 00 коп.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зазначено, що валовий доход це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Згідно з пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертається на його користь за рішенням суду.

У відповідності до пп.4.2.3 п.4.2 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включаються до складу валового доходу суми коштів або вартість майна, отримані платником податку за рішенням суду або внаслідок задоволення претензій у порядку, встановленому законодавством як компенсація прямих витрат або збитків, понесених таким платником податку в результаті порушення його прав та інтересів, що охороняються законом, у разі, якщо вони не були віднесені таким платником податку до складу валових витрат або відшкодовані за рахунок коштів страхових резервів.

Згідно до п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до пп.136.1.5 п.136.1 ст.136 Податкового кодексу України для визначення об'єкта оподаткування не враховуються доходи: суми коштів або вартість майна, отримані платником податку за рішенням суду або в результаті задоволення претензій у порядку, встановленому законом, як компенсація прямих витрат або збитків, понесених таким платником податку в результаті порушення його прав та інтересів, що охороняються законом, якщо вони не були віднесені таким платником податку до складу витрат або відшкодовані за рахунок коштів страхових резервів;

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач не включав витрати, пов’язані з розглядом справ у судах, до складу валових.

Також, відповідач сам підтвердив факт відсутності віднесення Токмацькою філією Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» Філії №7 до складу валових витрат сум судових витрат, зазначивши в Акті перевірки №1027/23/33986496 від 11.11.2011 « 0» значення по рядкам 10 Податкових звітів про використання коштів неприбутковими установами й організаціями, та не встановлення їх заниження або завищення.

Враховуючи викладені обставини справи та вказані правові норми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно необґрунтованості податкового повідомлення-рішення №0000462302/3817 від 28.11.2011 року.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про часткове задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 13 лютого 2012 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Токмацької об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби – залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2012 року у справі №2а-0870/12106/11 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу – з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено – 15 квітня 2013 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна