Ухвала суду № 31537087, 27.02.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2013 р.справа № 1170/2-а-1483/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря: Рязанова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 липня 2012 року у справі №1170/2-а-1483/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрорегіон» до про Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрорегіон» (далі по тексту - позивач) звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000240225 від 03 травня 2012 р., яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 106841,00 грн. основного платежу та 714,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). (а.с.3-6)

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 травня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі №1170/2-а-1483/12. (а.с. 1)

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що ним придбавався товар у контрагентів, що підтверджується належними первинними документами, а тому висновки перевіряючих про нікчемність правочинів, укладених з ПП «Тайпей», ФОП ОСОБА_1, ТОВ «Полімер-Столиця» є безпідставними.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 липня 2012 року у справі №1170/2-а-1483/12 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрорегіон» задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000240225 від 03 травня 2012 року. (суддя - Могилан С.В.) (а.с.183-184)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що Кіровоградська ОДПІ не довела суду фактів безтоварного характеру господарських операцій, обізнаності позивача щодо діяльності свого постачальника, зокрема щодо створення його із протиправною метою і несплатою ним податків, наявність зговору на вилучення коштів державного бюджету шляхом безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ.

Відповідач - Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 липня 2012 року у справі №1170/2а-1483/12 та відмовити в задоволенні позовних вимог. (а.с.188-189)

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що всі операції купівлі-продажу з TOB «Тайпей» та ФОП ОСОБА_1 визнані такими, що не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу постачання до «вигодонабувача», внаслідок чого позивачем завищено суму податкового кредиту. Відповідач вказує, що у позивача відсутнє право віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у 103445,66 грн.

29 січня 2013 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за вх.№9685/13 надійшли письмові заперечення позивача на апеляційну скаргу, в яких він вказує, що в апеляційній скарзі не наведено жодних доводів, які б спростовували висновки суду, викладені в оскаржуваній постанові чи докази, надані позивачем до матеріалів справи. Висновок податкового органу про нікчемність правочинів, які на його думку, вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та порушують публічний порядок не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень. Позивач просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 липня 2012 року у справі №1170/2-а-1483/12 - без змін.

Позивач та відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися у встановленому порядку, своїх представників для участі у її розгляді не направили.

За таких обставин колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників сторін по справі.

Перевіривши у судовому засіданні доводи апеляційної скарги та матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на такі підстави.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі врегульовано нормами Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 29 березня 2012 року по 11 квітня 2012 року посадовими особами Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрорегіон» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2011 року, результати якої оформлено Актом №34/22-607/37168328 від 19 квітня 2012 року.

Висновками зазначеного Акту встановлено, зокрема, порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97- ВР; п.198.1, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, в результаті чого товариством занижено податок на додану вартість всього на суму 106 840,40 грн., а саме - за вересень 2010 року на суму 2 851,57 грн., за квітень 2011 року на суму 543,17 грн. та за травень 2011 року на суму 103 445,66 грн.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 20 жовтня 2010 року позивачем до відповідача подано податкову декларацію з ПДВ за вересень 2010 року, в якій задекларовано податковий кредит в розмірі 341369,00 грн., до складу якого включено, зокрема, ПДВ у сумі 2851,57 грн. за податковою накладною №18 від 17.09.2010 р., виданою ТОВ «Тайпей» з операцій по придбанню кукурудзи на підставі договору купівлі-продажу №15/09 від 15.09.2010р. Оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок ТОВ «Тайпей» в повному обсязі.

20 травня 2011 року позивачем до відповідача подано податкову декларацію з ПДВ за квітень 2011 року, в якій задекларовано податковий кредит в розмірі 214746,00 грн., до складу якого включено, зокрема, ПДВ у сумі 543,17 грн. за податковими накладними №98, №99 від 04.04.2011 року з операцій по придбанню у ФОП ОСОБА_1 системного блоку на підставі договору поставки №02/04 від 02.04.2011р. Оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_1 в повному обсязі.

20 червня 2011 року позивачем до відповідача позивачем подано податкову декларацію з ПДВ за травень 2011 року, в якій задекларовано податковий кредит в розмірі 322 559,00 грн. до складу якого включено, зокрема, ПДВ у сумі 103 445,66 грн. за податковими накладними №286 від 19.05.2011 року, №287 від 23.05.2011 року, №288 від 24.05.2011 року з операцій по придбанню сої у ТОВ «Полімер-Столиця» на підставі договору поставки №190511 від 19.05.2011 р. Оплату вартості придбаного товару у ТОВ «Полімер-Столиця» позивачем здійснено готівкою, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру.

У відповідності до пункту 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Згідно п.п. 14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Стосовно посилань відповідача в апеляційній скарзі на нікчемність правочинів позивача з ПП «Тайпей», ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Полімер-Столиця» суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину.

Загальні вимоги чинності правочину передбачені статтею 203 Цивільного кодексу України, у разі порушення яких настають правові наслідки, передбачені параграфом 2 глави 16 Кодексу.

Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частина 1 статті 71 цього Кодексу встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення угод між позивачем та ПП «Тайпей», ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Полімер-Столиця» з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а саме, рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження відсутності реального характеру здійснених позивачем господарських операцій.

Враховуючи вказані обставини справи та викладені правові норми, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно протиправності винсеного відповідачем податкового повідомлення-рішення №0000240225 від 03 травня 2012 р.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції від 04 липня 2012 року у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись.ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 липня 2012 року у справі №1170/2-а-1483/12 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 04 березня 2013 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна